ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
25 серпня 2010 року
м. Київ
Справа N 22/1793
Про стягнення грошової суми
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Коробенко Г.П.
розглянувши матеріали касаційної скарги Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, м. Хмельницький на постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 р.у справі господарського суду Хмельницької області за позовом Державної екологічної інспекції в Хмельницькій області, м. Хмельницький до товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-97", смт. Базалія Теофіпольського району Хмельницької області про стягнення 28 167,30 грн.
за участю представників:
позивача: не з’явився,
відповідача: не з’явився
встановив:
Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області звернулась до господарського суду Хмельницької області з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія-97" в доход державного бюджету 28 167,30 грн. шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу самовільним водокористуванням.
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 16.11.2009 р. у справі N 22/1793 позов задоволено.
Постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 р. у справі N 22/1793, рішення господарського суду першої інстанції скасовано в частині стягнення з відповідача 17489, 50 грн. збитків та прийнято в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позову, в решті рішення залишено без змін. Стягнуто з відповідача на користь позивача 10 677,80 грн. збитків.
Зазначена постанова суду апеляційної інстанції мотивована розрахунком кількості спожитої види за період з 01.04.2008 р. по 01.07.2009 р. наданим відповідачем та іншими доказаними наявними в матеріалах справи, з посиланням на норми матеріального та процесуального права.
Не погоджуючись з вказаною постановою, Державна екологічна інспекція в Хмельницькій області, м. Хмельницький звернулась з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить її скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, мотивуючи скаргу тим, що оскаржуваний судовий акт прийнятий з порушенням норм матеріального права.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту, знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області проведено перевірку дотримання TOB "Мрія-97" вимог природоохоронного законодавства, за результатами якої складено відповідний акт від 08.07.2009 р. N 177/06/09.
При проведенні перевірки встановлено, що відповідачем за період з 01.04.2008 р. по 01.07.2009 р. при використанні артсвердловини із свердловин відібрано 21420 м. куб води згідно довідки відповідача. Термін дії дозволу на спецводокористування N 001251 від 28.03.2005 р. закінчився 28.03.2008 р.
09 липня 2009 року Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області винесено постанову N 003670 про накладення адміністративного стягнення на гр. ОСОБА_1., який вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.ст. 110, 111 Водного кодексу України, тим, що ТОВ "Мрія-97" використовувало воду на господарсько-питні потреби без дозволу на спеціальне водокористування, накладено адміністративне стягнення в розмірі 136 грн..
30.07.2009 р. позивачем на адресу відповідача було надіслано лист від 28 липня 2009 року за N 3970/03, з вимогою відшкодувати шкоду, заподіяну навколишньому природному середовищу у сумі 28 167,30 грн., розрахованої у відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення їх експлуатації, затвердженої наказом Держкомітету України по водному господарству від 29 грудня 2001 року N 290 та зареєстрованої в МЮ України 18.01.2002 р., який відповідач залишив без задоволення.
Судом також встановлено, що після проведення Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області перевірки (акт від 08.07.2009 р N 177/06/09) TOB "Мрія-97" був отриманий дозвіл N 002416 на спеціальне водокористування від 02.03.2010 р. строком до 02.03.2015 р. з лімітом кількості споживання води 4,41 тис. куб.м на рік. Як в попередньому, так і даному дозволі зазначено, що водомір (лічильник) відсутній.
Згідно зі ст. 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів.
Відповідно до ч. 1 п. 9 ст. 44, 49 Водного кодексу України водокористувачі зобов’язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.
Пунктом 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України передбачена відповідальність за порушення водного законодавства, яку, зокрема, несуть і особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.
Згідно зі ст.ст. 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" відповідач несе зобов’язання відшкодувати збитки, заподіяні порушенням природоохоронного законодавства, як правило, в повному обсязі.
Як встановлено господарським судом апеляційної інстанції, TOB "Мрія-97" здійснювало спеціальне водокористування для забезпечення господарсько-побутових потреб за відсутності дозволу на спеціальне водокористування в період з 01.04 2008 р. по 01.07.2009 р.
При цьому, як зазначено судом 2-ї інстанції, встановити фактичне споживання води TOB "Мрія-97" за період з 01.04.2008 р. по 01.07.2009 р. по статичній звітності неможливо, оскільки така звітність господарством не подається, що підтверджено компетентним органом - Хмельницьким обласним виробничим управління по меліорації та водному господарству.
Натомість відповідачем наданий розрахунок за підписом керівника та головного бухгалтера, згідно якого кількість спожитої води за період з 01.04.2008 р. по 01.07.2009 р. становить 8120 куб.м. Розрахунок виконаний, виходячи з кількості поголів’я ВРХ, свиней, техніки та інших показників аналогічно розрахункам, які прийняті Державним управлінням екології та природних ресурсів у Хмельницькій області при видачі TOB "Мрія-97" дозволів на спеціальне водокористування, з врахуванням норм водокористування згідно Держаних будівельних норм з питань планування і забудови сільських поселень, затверджених наказом Мінбудархітектури України 05.01.1994 р.
Враховуючи, що споживання TOB "Мрія-97" води в кількості 21 420 куб.м за період з 01.04.2008 р. по 01.07.2009 р. підтверджено лише довідкою TOB "Мрія-97", яка за твердженням відповідача видана помилково, і яка позивачем не спростована, господарським судом апеляційної інстанції обґрунтовано прийнято до уваги доводи відповідача і наданий ним розрахунок щодо споживання води в період з 01.04.2008 р. по 01.07.2009 р. в кількості 8120 куб.м..
За таких обставин, як вірно встановлено господарським судом апеляційної інстанції, сума збитків при самовільному водокористуванні відповідачем за вказаний період становитиме 10 677,80 грн. (8120 куб.м. х 0,263 грн. х 5), яка і підлягає стягненню з останнього на користь Держави.
Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що апеляційним господарським судом дана належна юридична оцінка обставинам справи, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, судове рішення про часткове задоволення позову в сумі 10677,80 грн. та відмову в позові в іншій частині, відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстави для його скасування відсутні.
З урахуванням встановленого та керуючись ст. 111-5, 111-7, 111-8, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
постановив:
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 18.05.2010 р. у справі N 22/1793 залишити без змін.
Головуючий
Судді