ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
30 травня 2011 року
м. Київ
Справа N 7/110/10 (14/14/08)
Про стягнення грошової суми
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Карабаня В.Я.,
суддів: Ковтонюк Л.В.,
Жаботиної Г.В.
за участю представників сторін: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу 830 відділу зберігання озброєння та військової техніки на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 у справі господарського суду N 7/110/10 Миколаївської області за позовом військової частини 2138 до відповідача - 830 відділу зберігання озброєння та військової техніки
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Міністерство оборони України
про стягнення 425 956,00 грн.
Справа розглядалась неодноразово.
Останнім рішенням господарського суду Миколаївської області від 09.11.2010 (суддя Гриньова-Новицька Т.В.) в позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 (колегія у складі суддів: Мирошниченко М.А., Бєляновського В.В., Шевченко В.В.) рішення господарського суду Миколаївської області від 09.11.2010 скасовано, позов задоволено. Стягнуто з 830 відділу зберігання озброєння та військової техніки на користь військової частини 2138 425 956 грн. шкоди та відповідні судові витрати.
Не погоджуючись із постановою Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2011, 830 відділ зберігання озброєння та військової техніки звернувся із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а рішення господарського суду Миколаївської області від 09.11.2010 залишити в силі.
Дослідивши матеріали справи, Вищий господарський суд України
встановив:
09.01.2008 військовою частиною 2138 (Одеський прикордонний загін) Державної прикордонної служби України заявлено позов до військової частини А-2784 про відшкодування нанесених збитків у сумі 425 956 грн.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 04.09.2008 здійснено заміну відповідача військову частину А-2784 на військову частину 1080.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 30.10.2008 було залучено в якості відповідачів Південне оперативне командування та 830 відділ зберігання озброєння та військової техніки.
Ухвалами господарського суду Миколаївської області від 24.02.2010 та від 23.03.2010 відповідно залучено до участі у справі в якості відповідача–5 Міністерство оборони України та надіслано матеріали даної справи до господарського суду міста Києва.
Згідно заяви про уточнення позовних вимог (арк.с. 39 - 41 т. 3) позивач просив стягнути з відповідачів - 830 відділу зберігання озброєння та військової техніки і Міністерства оборони України здійснені компенсаційні виплати в сумі 425 956 грн., які ним було сплачено згідно ст. 26 Закону України "Про державну прикордонну службу" та Порядку призначення та проведення компенсаційних виплат у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Державної прикордонної служби (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 731 від 02.06.2004) родині військовослужбовця ОСОБА_1, який загинув при виконанні службових обов'язків, внаслідок нещасного випадку, що стався 18.01.2005 під час наїзду бронетранспортеру, яким керували військовослужбовці військової частини А-2784 (це правопопередник відповідача - 830 відділу зберігання озброєння та військової техніки) - володільця джерела підвищеної безпеки.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.07.2010 змінено процесуальний статус Міністерства оборони України з відповідача на третю особу без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та направлено матеріали справи за місцезнаходженням 830 відділу зберігання озброєння та військової техніки за територіальною підсудністю до господарського суду Миколаївської області.
Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 12.10.2010 виключено з числа відповідачів військову частину 1080, військову частину А0224, Південне оперативне командування.
Рішення місцевого господарського суду від 09.11.2010 вмотивовано недоведеністю позовних вимог.
Скасовуючи рішення місцевого господарського суду та приймаючи нове рішення про задоволення позову, апеляційний господарський суд виходив з того, що, як зазначено в постанові, цілком законним і обґрунтованим є стягнення коштів саме з 830 відділу зберігання озброєння та військової техніки, а посилання місцевого господарського суду на п. 11 Порядку щодо покладення обов’язку здійснення компенсаційних виплат на Державну прикордонну службу України не звільняє в подальшому винну сторону (830 відділ зберігання озброєння та військової техніки) від обов’язку відшкодувати сплачені кошти.
Вищий господарський суд України з такими висновками апеляційного господарського суду не погоджується.
Відповідно до п. 11 "Порядку призначення та проведення компенсаційних виплат у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців Державної прикордонної служби" (затвердженого постановою Кабінету Міністрів України N 731 від 02.06.2004) компенсаційні виплати згідно з цією постановою проводяться за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті на утримання Держприкордонслужби.
Місцевий господарський суд під час нового розгляду справи, враховуючи вказівки, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 14.12.2009 у даній справі, дослідив джерела фінансування здійснених позивачем компенсаційних виплат та встановив, що внаслідок виплати родині ОСОБА_1 грошових коштів як компенсаційних виплат позивачу не завдано шкоди, оскільки ця виплата відбулась шляхом перерозподілу коштів між статтями кошторису позивача на 2005 рік (яким не було передбачено видатки за кодом 1343), збільшення кошторисних призначень на вказані видатки було здійснено за рахунок зменшення кошторисних призначень за іншими кодами статті видатків. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд також виходив з того, що статті 1166 та 1187 ЦК України, на які в обґрунтування своїх вимог послався позивач в заяві про уточнення позовних вимог (т. 3 арк.с. 39-41), визначають підстави відшкодування шкоди, а не стягнення сум в розмірі вже здійснених родині загиблого військовослужбовця ОСОБА_1 виплат в сумі 425 956 грн. (29.09.2005 - компенсації в сумі 425 456 грн. та 21.01.2005 500 грн. - на поховання).
Вказані висновки місцевого господарського суду є такими, що відповідають матеріалам справи та чинному законодавству України, а тому у апеляційного господарського суду були відсутні підстави для скасування законного і обґрунтованого рішення місцевого господарського суду.
Враховуючи викладене, постанова апеляційного господарського суду підлягає скасуванню, а рішення місцевого господарського суду - залишенню в силі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
постановив:
Касаційну скаргу 830 Відділу зберігання озброєння та військової техніки задовольнити.
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 22.02.2011 скасувати, рішення господарського суду Миколаївської області від 09.11.2010 у справі N 7/110/10 залишити в силі.
Головуючий
Судді