ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Постанова
29 червня 2011 року
м. Київ

Справа N 7/78-64

Про стягнення грошової суми

Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді Кузьменка М.В.,

суддів Васищака І.М.,

Палій В.М.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Дисконт Плюс" на рішення господарського суду Волинської області від 07.10.2010 р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р. у справі N 7/78-64 господарського суду Волинської області за позовом Прокурора Горохівського району в інтересах держави та територіальних громад Волинської області від імені Волинської обласної ради в особі Берестечківського психоневрологічного інтернату до Приватного підприємства "Дисконт Плюс" про стягнення 142 246,36 грн.

за участю представників:

ГПУ - Гаврилова Ю.Ю.;

Берестечківського психоневрологічного інтернату - ОСОБА_1, ОСОБА_2;

ПП "Дисконт Плюс" - ОСОБА_3;

встановила:

Прокурор Горохівського району Волинської області звернувся до господарського суду Волинської області з позовом в інтересах держави та територіальних громад Волинської області в особі Берестечківського психоневрологічного інтернату та просив суд стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Дисконт Плюс" 142 246,36 грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що:

- між сторонами у справі укладений договір підряду N 24/9 від 24.09.2007 р. та договір N 20/12 від 20.12.2007 р., згідно умов яких відповідач зобов'язався виконати роботи на суму 668 358 грн.;

- на підставі умов вказаного договору позивачем виконано, а відповідачем прийнято та оплачено роботи згідно актів приймання-передачі на суму 668 278,80 грн.;

- в результаті ревізії фінансово-господарської діяльності позивача контрольно-ревізійним управлінням у Волинській області встановлений факт завищення вартості матеріалів і робіт згідно укладених договорів; крім того, такі завищення зафіксовані в довідках позивача про результати контрольних обмірів та визначення вартості робіт;

- на підставі зазначеного, прокурор просить повернути безпідставно отримані відповідачем кошти (т.1 а.с.2-6).

Відповідач у справі - Приватне підприємство "Дисконт Плюс" у поясненнях по справі заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що вартість матеріалів і робіт погоджена позивачем в актах форми КБ-2в та довідках про вартість форми КБ-3. Крім того, відповідач зазначає, що акт ревізії N 040-23/25 від 06.11.2009 р. складений з порушенням Порядку проведення інспектування державного контролю ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.06.2006 р. N 550 (т.2 а.с.8-11).

Рішенням господарського суду Волинської області від 07.10.2010 р. позов задоволено повністю (т.2 а.с.22-26).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем оплачено завищену вартість виконаних відповідачем робіт та використаних матеріалів на суму 146 970,36 грн., 4 724,00 грн. відповідачем повернуто, отже, на підставі ст. 1212 ЦК України з відповідача підлягає стягненню 142 246,36 грн.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р. рішення господарського суду Волинської області від 07.10.2010 р. залишено без змін (т.2 а.с.60-63).

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ПП "Дисконт Плюс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні позову відмовити.

Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, невірним застосуванням норм матеріального права (т.2 а.с.123-129).

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача повернути позивачу грошові кошти у розмірі 142 246,36 грн., які сплачені за виконані ним роботи згідно договорів N 24/9 від 24.09.2007 р. та N 20/12 від 20.12.2007 р.

Відповідна вимога позивача мотивована тим, що ним оплачено завищену вартість виконаних відповідачем робіт та використаних матеріалів на суму 146 970,36 грн., що встановлено в акті контрольно-ревізійного управління у Волинській області від 06.11.2009 р. N 040-23/25, а також підтверджується результатами контрольних обмірів проведених ремонтних робіт.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції та, підтримуючи такий висновок, апеляційна інстанція виходили з того, що у позивача відсутній обов’язок оплачувати завищену вартість виконаних відповідачем робіт і матеріалів.

Висновок суду першої інстанції, який підтриманий апеляційною інстанцією, щодо обгрунтованості заявлених вимог є правильним, враховуючи наступне.

Так, загальні підстави для виникнення зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що для з’ясування чи набула особа відповідного зобов’язання, визначеного ст. 1212 ЦК України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов’язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Вирішуючи спір у даній справ по суті, судом першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.

24.09.2007 р. між сторонами у справі укладено договір N 24/9, предметом якого є оплатне виконання відповідачем ремонтно-будівельних робіт за замовленням позивача, вартість яких складає 445 572,00 грн.

20.12.2007 р. між сторонами у справі укладено договір N 20/12 на проведення додаткових будівельних робіт до основного договору, предметом якого також є оплатне виконання відповідачем ремонтно-будівельних робіт за замовленням позивача, вартість яких складає 222 786,00 грн.

При цьому, судами встановлено, що кошти, які позивач просить стягнути з відповідача, отримані останнім від позивача як оплата виконаних за такими договорами робіт.

Висновку про безпідставність набуття відповідних коштів, суди дійшли, з огляду на те, що в акті контрольно-ревізійного управління у Волинській області від 06.11.2009 р. N 040-23/25, а також у довідках, складених за результатами контрольних обмірів проведених ремонтних робіт встановлений факт завищення відповідачем вартості робіт і матеріалів.

Так, згідно акта контрольно-ревізійного управління у Волинській області від 06.11.2009 р. N 040-23/25, загальна сума завищення вартості робіт в результаті певних порушень з урахуванням загально-виробничих витрат, відрядних витрат, адміністративних витрат, кошторисного прибутку та ПДВ складає 122 275,36 грн.

Контрольними обмірами проведених ремонтних робіт по капітальному ремонту шатрового даху і горищного перекриття встановлено завищення обсягів виконаних робіт в акті виконаних підрядних робіт ф. КБ-2в за грудень 2007 року по фарбуванню металоконструкцій олійними фарбами в кількості 2,5318 т. на загальну суму 1 809,00 грн., чим не дотримано вимоги ДБН Д2.2-13-1999 "Ресурсні елементні кошторисні норми на інші ремонтно-будівельні роботи", затверджені Наказом Держбуду України від 05.11.1990 р. N 270.

Крім того, за результатами контрольних обмірів встановлено завищення обсягів виконаних робіт по улаштуванню покрівель з металочерепиці в кількості 30 м.кв, на загальну суму 5 027,00 грн., по улаштуванню лат з прозорами з дощок в кількості 30 м.кв., по улаштуванню прокладної пароізоляції в один шар в кількості 30 м.кв. на 1 795,00 грн., чим не дотримано вимоги норм ДБН Д.2.2-21-1999 "Ресурсні елементні кошторисні норми на інші ремонтно-будівельні роботи" затверджені Наказом N 270.

Документальною перевіркою та контрольними обмірами акта виконаних ПП "Дисконт Плюс" підрядних робіт за жовтень та листопад 2007 року встановлено невірне застосування розцінок Р4-7-2 "Розбирання засипки горищних перекриттів із змащуванням та ізоляцією" в кількості 540 м.кв., так як склад робіт розцінки Р4-1-4 "Розбирання горищних перекриттів по дерев'яних балках", яка вказана в даних актах виконаних робіт, враховує розбирання засипки горищних перекриттів, чим не дотримано вимоги ДБН Д.2.2-4-1999, (склад робіт розцінки Р4-1-4) затверджених Наказом Держбуду України N 270.

Також, документальною перевіркою акта виконаних підрядних робіт за жовтень 2007 року встановлено, що у складі інших витрат опроцентовано вартість використання крана, яка одночасно врахована в підсумковій відомості ресурсів до акта виконаних робіт, чим порушено вимоги норм ДБН Д2.2-21-1999 "Ресурсні елементні кошторисні норми на інші ремонтно-будівельні роботи", затверджених Наказом Держбуду України N 270.

Враховуючи зазначені обставини, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про завищення вартості виконаних робіт по актах за жовтень, листопад 2007 року на загальну суму 16 064 грн.

За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про те, що позивачем оплачено завищену вартість виконаних відповідачем робіт та використаних матеріалів на суму 146 970,36 грн., 4 724,00 грн. відповідачем повернуто, отже, відповідач утримує грошові кошти у розмірі 142 246,36 грн. безпідставно і має повернути їх позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України. Враховуючи, що відповідні грошові кошти не повернуті, суди дійшли правильного висновку про обгрунтованість заявлених вимог, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових актів немає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України, колегія суддів

постановила:

постанову Львівського апеляційного господарського суду від 01.02.2011 р. у справі N 7/78-64 господарського суду Волинської області залишити без змін, а касаційну скаргу Приватного підприємства "Дисконт Плюс"- без задоволення.

Головуючий

Судді