ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
30 листопада 2010 року
м. Київ

Справа N 9/22

Про стягнення суми

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Муравйова О.В. - головуючого

Кривди Д.С.

Полянського А.Г.

за участю представників:

позивача ОСОБА_1, представник

відповідача ОСОБА_2, представник

ОСОБА_3, директор

третьої особи не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" на постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.09.2010 року у справі N 9/22 господарського суду Полтавської області за позовом Приватної аграрної фірми "Подоляка" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка"

третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Семенівська районна державна адміністрація Полтавської області

про стягнення суми

встановив:

Приватна аграрна фірма "Подоляка" звернулася до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" про стягнення 954547,92 грн. збитків, заподіяних внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки.

Рішенням господарського суду Полтавської області (суддя Тимошенко К.В.) від 20.04.2010 року у позові відмовлено повністю.

Постановою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.09.2010 року (судді: Маляренко А.В. - головуючий, Гаврилюк О.М., Яковлєва М.Л.) рішення господарського суду Полтавської області від 20.04.2010 року у справі N 9/22 скасовано. Прийнято нове рішення, яким позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" на користь Приватної аграрної фірми "Подоляка" збитки у сумі 954547,92 грн., 9545,48 грн. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 4772,74 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.

Не погоджуючиcь з постановою суду апеляційної інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову у справі скасувати, залишити без змін рішення суду першої інстанції, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, зокрема, Господарського кодексу України, Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі".

Позивач надав відзив на касаційну скаргу та просить постанову у справі залишити без змін.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами, згідно договорів оренди земельних паїв від 11.03.2008 р., зареєстрованих 08.05.2008 р. приватній агрофірмі "Подоляка" були передані в оренду земельні ділянки (паї) на території Устимівської сільської ради Семенівського району Полтавської області загальною площею 271,43 га.

Судами також зазначено, що у 2008 році відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" самовільно без згоди позивача та згоди пайовиків - власників орендованих земельних ділянок засіяв сільськогосподарські культури на спірних земельних ділянках, провів відповідні польові роботи та зібрав урожай.

Для визначення розміру збитків завданих приватній агрофірмі "Подоляка" тимчасовим невикористанням земельних ділянок була створена комісія. Наданий позивачем акт розрахунку збитків від 31.07.2009 р. затверджений головою Семенівської районної державної адміністрації 31.07.2009 р.

На підставі зазначеного акта комісія визначила розмір збитків, завданих позивачу у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок у розмірі 954547,92 грн.

Сума збитків була розрахована відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою КМУ від 19.04.1993 р. N 284.

Відповідно до статті 157 Земельного кодексу України відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам здійснюють органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, які використовують земельні ділянки, а також органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, громадяни та юридичні особи, діяльність яких обмежує права власників і землекористувачів або погіршує якість земель, розташованих у зоні їх впливу, в тому числі внаслідок хімічного і радіоактивного забруднення території, засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами і стічними водами.

Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі і землекористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 р. N 284 затверджено Порядок визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, пунктом 2 якого передбачено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.

До складу комісій включаються представники Київської, Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, виконавчих комітетів міських (міст обласного значення) рад (голови комісій), власники землі або землекористувачі (орендарі), яким заподіяні збитки, представники підприємств, установ, організацій та громадяни, які будуть їх відшкодовувати, представники державних органів земельних ресурсів і фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури та виконавчих комітетів сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, на території яких знаходяться земельні ділянки.

Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, акт розрахунку збитків від 31.07.2009 року, наявний в матеріалах справи, затверджений головою Семенівської районної державної адміністрації 31.07.2009 року та складений у відповідності до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скаржник в касаційній скарзі стверджує факти порушення судами не лише норм матеріального та процесуального права, а також і питання, які стосуються оцінки доказів, але оцінка доказів, на підставі яких судова інстанція дійшла до висновку про встановлення тих чи інших обставин справи в силу вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України здійснюється за внутрішнім переконанням суду, і їх переоцінка не віднесена до компетенції касаційної інстанції.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що постанова суду апеляційної інстанції у справі прийнята у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцька агропромислова компанія ім. Шевченка" залишити без задоволення.

Постанову Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 13.09.2010 року у справі N 9/22 господарського суду Полтавської області залишити без змін.

Головуючий

Судді