ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
25 травня 2011 року
м. Київ

Справа N 27/2пд/2011

Про внесення змін до договору оренди землі

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Остапенко М.І. – головуючий

Гончарук П.А.

Кривда Д.С.

за участю представників:

позивача не з’явились (про час та місце судового засідання повідомлені належним чином)

відповідача ОСОБА_1, представник

ОСОБА_2, представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Луганської міської ради на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року у справі N 27/2пд/2011 господарського суду Луганської області за позовом Луганської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКЛ ЛТД" про внесення змін до договору оренди землі,

встановив:

Розпорядженням В.о. Секретаря судової палати Вищого господарського суду України від 24.05.2011 року N 03.10-05/103, керуючись ч. 4 ст. 31 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", п. 1 рішення зборів суддів Вищого господарського суду України від 15.12.2010 N 12 та п. 1 наказу Голови Вищого господарського суду України від 17.12.2010 N 56, для розгляду касаційної скарги у справі N 27/2пд/2011 господарського суду Луганської області, призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Остапенко М.І., судді: Гончарук П.А., Кривда Д.С. (доповідач).

Луганська міська рада звернулась до господарського суду Луганської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПКЛ ЛТД" про внесення змін до договору оренди землі від 21.07.2005 року, державна реєстрація від 05.09.2009 року N 040540200384, укладеного між Луганської міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКЛ ЛТД" відносно земельної ділянки, площею 4,1000 га, розташованої за адресою: вул. Фрунзе (в районі перехрестя з вул. Бєломорская) м. Луганськ, згідно з проектом договору про внесення змін до договору оренди землі, який передбачає наступні зміни: викласти п. 8 розділу "Орендна плата" договору у новій редакції: "8. Річна орендна плата встановлюється у розмірі 3 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що передана в оренду, у гривнях"; в п.п. 28.1. та 28.2. п. 28 розділу "Інші права та обов'язки сторін" слова "Управління Луганської міської ради з питань регулювання земельних відносин" змінити на слова "Управління нерухомим майном Луганської міської ради, або до іншого органу, уповноваженому Орендодавцем".

Рішенням господарського суду Луганської області від 14.01.2011 року у справі N 27/2пд2011 (суддя: Лазненко Л.Л.), залишеним без змін постановою Луганського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року (головуючий суддя - Алєєва І.В., судді Величко Н.Л., М'ясищев А.М.) в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням та постановою суду, Луганська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову та рішення у справі скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення та неправильне застосування судами норм матеріального права.

Відповідач надав заперечення на касаційну скаргу.

Відводів складу суду не заявлено.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши наявні матеріали справи та доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно статті 108 Господарського процесуального кодексу України судом касаційної інстанції є Вищий господарський суд України.

Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанції, рішенням тридцять третьої сесії четвертого скликання Луганської міської ради від 14.06.2005 року N 33/121 відповідачу була передана в оренду терміном на 49 років земельна ділянка, яка за своїм цільовим призначенням (категорією) відноситься до земель сільськогосподарського призначення, площею 4,1000 га під розміщення розсадника квітково-декоративного насіння та садівницького матеріалу за адресою: вул. Фрунзе (в районі перехрестя з вул. 2-я Бєломорская) в межах, визначених проектом відведення земельної ділянки, затвердженим відповідно до п. 1 даного рішення.

Судами встановлено, що між Луганською міською радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПКЛ ЛТД" (Орендар) було укладено договір оренди землі від 21.07.2005 року, державна реєстрація від 05.09.2005 року N 040540200384 (далі - Договір).

Рішенням п'ятдесят четвертої сесії п'ятого скликання Луганської міської ради від 20.07.2009 року N 54/54 в договір оренди землі від 21.07.2005 року, державна реєстрація від 05.09.2005 року N 040540200384, були внесені зміни, які стосувались визначення цільового призначення земельної ділянки, її нормативної грошової оцінки та орендної плати за її користування. У зв'язку з чим, як встановлено судами, між сторонами було укладено договір про внесення змін до договору оренди землі від 27.08.2009 року, державна реєстрація від 29.10.2009 року N 040943100265.

За умовами договору оренди землі від 21.07.2005 року (з урахуванням внесення змін до договору оренди землі від 27.08.2009 року, державна реєстрація від 29.10.2009 року N 040943100265), Орендодавець на підставі рішення Луганської міської ради від 14.06.2005 року N 33/121 надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку під розміщення зелених насаджень (садів) за адресою: вул. Фрунзе (в районі перехрестя з вул. Бєломорская) (п. 1 Договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з моменту державної реєстрації договору про внесення змін до договору оренди землі від 21.07.2005 року, державна реєстрація від 05.09.2005 року N 040540200384 становить 32822050,00 грн.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з моменту державної реєстрації договору про внесення змін до договору оренди землі від 21.07.2005 року, державна реєстрація від 05.09.2005 року N 040540200384 визначається з урахуванням коефіцієнту функціонального використання 0,5 (п. 4 Договору).

Згідно пункту 8 Договору розмір річної орендної плати дорівнює розміру земельного податку (річного) збільшеного на коефіцієнт 2,5.

Відповідно до пункту 12 Договору розмір орендної плати переглядається один раз на рік у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами та в інших випадках, передбачених законом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції зазначили, що наведений у пункті 12 договору оренди землі від 21.07.2005 року, перелік підстав для зміни узгодженого сторонами розміру орендної плати є вичерпним і не передбачає підстав для зміни розміру орендної плати, а також не містить приписів щодо обов'язковості зміни або перегляду узгодженої орендної плати і положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" щодо внесення змін до частин четвертої та п'ятої статті 21 Закону України "Про оренду землі".

У пункті 2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 року N 02-5/422 "Про судове рішення" зазначено, що, у відповідності з статтею 4 Господарського процесуального кодексу України рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: 3.1. чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; 3.2. чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; 3.3. яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункт 3 Роз'яснення).

Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року внесено зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" (набули чинності з 01.01.2008 року), згідно з якими річна орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю"; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України "Про плату за землю".

Річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, не може перевищувати 12 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

22.05.2008 року Рішенням КСУ N 10-рп/2008 визнані неконституційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", тому зміни до частини 4 статті 21 Закону України "Про оренду землі" у тій самій редакції повторно були внесені Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 03.06.2008 року і набули чинності 04.06.2008 року.

Згідно з приписами статті 144 Конституції України органи місцевого самоврядування, в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, а тому в разі прийняття відповідним органом рішення про внесення змін щодо ставок орендної плати за земельні ділянки та затвердження нових коефіцієнтів, які застосовуються в розрахунку орендної плати за земельні ділянки, ці обставини можуть бути не взяті судом до уваги лише у разі скасування такого рішення органу місцевого самоврядування в установленому законом порядку.

Згідно статті 632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Статтею 30 Закону України “Про оренду землі” (у відповідній редакції) передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін.

У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено можливість зміни умов договору за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у випадках встановлених договором або законом. Оскільки сторонами в договорі оренди передбачена можливість внесення змін до договору, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, тому законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Таким чином, оскільки сторонами у договорі оренди землі від 21.07.2005 року передбачена можливість збільшення розміру орендної плати, а орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною - законодавча зміна граничного розміру цієї плати є підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами договору.

Крім того, відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (стаття 652 Кодексу).

Згідно з частиною 3 статті 653 ЦК, якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Однак, зазначені положення чинного законодавства залишені судами поза увагою.

У зв’язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що рішення та постанова підлягають скасуванню, а справа передачі на новий розгляд господарському суду першої інстанції.

При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з’ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, витребувати та надати об’єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, вирішити спір із дотриманням норм процесуального законодавства на підставі норм матеріального права, які підлягають застосуванню до спірних відносин сторін.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

постановив:

Касаційну скаргу Луганської міської ради задовольнити частково.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.03.2011 року у справі N 27/2пд/2011 господарського суду Луганської області та рішення господарського суду Луганської області від 14.01.2011 року у даній справі скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий

Судді