ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
18 травня 2011 року
м. Київ
Справа N 23/222
Про стягнення суми
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Остапенка М.І. (головуючого),
Гончарука П.А.,
Кондратової І.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Управління освіти виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) на рішення господарського суду м. Києва від 22 червня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2010 року у справі N 23/222 за позовом акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" до Управління освіти виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) про стягнення суми, –
встановив:
У квітні 2010 року акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" в особі структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулася до господарського суду м. Києва з позовом до Управління освіти виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) про стягнення 83610,09 грн. боргу за спожиту теплову енергію, 5980,27 грн. інфляційних, 962,41 грн. 3 % річних, 3541,37 грн. пені, посилаючись на невиконання відповідачем умов договору N 8383009 від 1 липня 2003 року.
Рішенням господарського суду м. Києва від 22 червня 2010 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2010 року, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 3231,95 грн. пені, 338,49 грн. 3 % річних, 1591,20 грн. інфляційних та судові витрати. В іншій частині в позові відмовлено. В частині стягнення 35819,83 грн. основного боргу провадження у справі припинено.
У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить постановлені у справі судові рішення в частині інфляційних, 3 % річних, пені (за винятком розміру пені в сумі 47,85 грн.) та судових витрат скасувати та прийняти нове рішення про відмову в позові в цій частині.
Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, сторонами у справі укладено договір N 8383009 від 1 липня 2003 року про постачання теплової енергії, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби опалення та вентиляції в період опалювального сезону, гарячого водопостачання – протягом року, а відповідач – додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку N 1 до договору, не допускаючи їх перевищення, та своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії.
У січні та лютому 2010 року відповідачем спожито 173.7 Гкал теплової енергії, за яку він розраховувався несвоєчасно та допустив виникнення заборгованості у розмірі 83610,09 грн.
Згідно уточненого розрахунку суми боргу, який надав позивач, відповідачем погашено заборгованість за січень 2010 року у розмірі 47790,26 грн. до моменту звернення позивача до суду, а після порушення провадження у справі, а саме, 21 квітня 2010 року, відповідачем сплачено 35819,34 грн.
Оскільки відповідачем проведено оплату теплової енергії у повному обсязі, господарський суд першої інстанції припинив провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.
Вимоги позивача щодо стягнення пені в сумі 3541,37 грн. за прострочення відповідачем грошового зобов'язання, 3 % річних в розмірі 962,41 грн. та інфляційних в сумі 5980,27 грн., з посиланням на норми ст.ст. 549, 614, 625 Цивільного кодексу України, задоволені судом частково – в розмірах 3231,95 грн., 338,49 грн., 1591,20 грн. відповідно, оскільки позивачем не зазначено строки оплати за теплову енергію та не визначено періоди нарахувань.
З таким рішенням господарського суду першої інстанції погодився й апеляційний господарський суд, залишивши рішення у справі без змін.
Висновки попередніх судових інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову в частині стягнення 3 % річних в сумі 338,49 грн. та інфляційних в сумі 1591,20 грн., а також про необхідність припинення провадження у справі стосовно суми основної заборгованості в зв'язку з її погашенням, є законними, обґрунтованими, прийнятими у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, фактичними обставинам та наявними матеріалами справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Проте, з висновком щодо пені, яку стягнуто з відповідача в сумі 3231,95 грн., погодитись не можна.
Беручи до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, а також те, що порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд, в силу ст. 233 Господарського кодексу України, може, з урахуванням інтересів боржника, зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
З урахуванням зазначеного, суму пені, що підлягає стягненню з відповідача, слід зменшити до 700 грн., змінивши в даній частині судові рішення у справі, в решті – залишивши їх без змін.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
постановив:
Касаційну скаргу Управління освіти виконавчого органу Подільської районної у м. Києві ради (Подільської районної у м. Києві державної адміністрації) задовольнити частково.
Рішення господарського суду м. Києва від 22 червня 2010 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2010 року у справі N 23/222 в частині стягнення пені в сумі 3231,95 грн. змінити, зменшивши її розмір до 700 грн.
В решті судові рішення залишити без змін.
Головуючий
Судді