ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
23 травня 2011 року
м. Київ

Справа N 39/238

Про стягнення збитків

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравчука Г.А.,

суддів Мачульського Г.М.,

Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русекспорт" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2011 р. у справі N 39/238 господарського суду Донецької області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бад-Алтай" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Русекспорт" про стягнення збитків

за участю представників

- позивача: ОСОБА_1 (дов. від 11.04.2011 р. б/н)

- відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 08.02.2011 р. б/н ),

встановив:

Звернувшись у суд з даним позовом, ТОВ "Бад-Алтай" просило суд стягнути з ТОВ "Русекспорт" 1098492,28 рублів РФ (за курсом НБУ станом на 29.10.2010 р. - 283290,17 грн.) збитків у формі упущеної вигоди, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконав взятого на себе зобов’язання за договором.

Рішенням Господарського суду Донецької області від 20.12.2010 р. (суддя Морщагина Н.С.) у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Акулова Н.В., судді Геза Т.Д., Приходько І. В.) це рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення місцевого господарського суду, посилаючись на неправильне застосування і порушення апеляційним судом норм матеріального права.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просить залишити без змін оскаржену постанову суду, а касаційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що постанова суду є законною і обґрунтованою, а доводи, викладені в касаційній скарзі, висновків суду не спростовують.

Постанову прийнято 23.05.2011 р. у зв’язку з оголошеною у судовому засіданні 18.05.2011 р., відповідно до приписів статей 77, 111-5 Господарського процесуального кодексу України, перервою.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у справі рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, 17.03.2009 р. між позивачем ТОВ "Бад-Алтай", м. Донецьк (Покупець), та відповідачем, ТОВ "Русекспорт", м. Москва (Продавець), був укладений Контракт купівлі-продажу товару N 35/09/RUS/UKR, який за своїм змістом є договором поставки і підпадає під правове регулювання норм параграфу 3 гл. 30 Цивільного кодексу Російської Федерації.

Згідно умов даного Контракту Продавець продає, а Покупець купує біологічно активні добавки, косметичні засоби, засоби гігієни для порожнини рота та інші товари народного споживання на умовах поставки FCA-Москва (ІНКОТЕРМС 2000).

Термін "Франко Перевізник" означає, що продавець доставить очищений митно товар вказаному покупцем перевізнику до визначеного місця.

Асортимент, кількість, ціни на Товар та порядок оплати Товару згідно п. 1.2 Контракту узгоджуються Сторонам в Специфіаціях на кожну партію Товару, що поставляється, і які є невід'ємною частиною даного Контракту.

Ціни на товар вказані в Специфікаціях на кожну партію Товару в рублях РФ на умовах FCA-Москва і включають в себе вартість Товару, упаковки, витрати по його доставці до місця зберігання і по зберіганню на складі Продавця, оформленню необхідної документації, а також втрати по митному оформленню в країні Продавця (п. 3.1 Контракту).

Згідно п. 2.1 Контракту партії Товару формуються відповідно до Специфікацій, складених на підставі заявок Покупця, які передаються по електронній пошті і вимагають обов'язкового підтвердження Продавця про отримання заявки протягом 3 робочих днів. При цьому у випадку, якщо заявка не буде підтверджена в даний строк, вона буде вважатись не прийнятою, і Покупець повинен буде зв'язатись з Продавцем для отримання інформації.

Вимоги до змісту заявки викладені в п. 2.2 Контракту, відповідно до якого заявка повинна містити інформацію про кількість, асортимент товару в партії. Заявка вважається прийнятою до виконання в частині, на яку сторони погоджують Специфікацію.

Поставка товару, згідно п. 2.3 Контракту, повинна бути здійснена протягом 10 робочих днів від дати надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця, якщо інше не узгоджено сторонами додатково у письмовому вигляді.

Датою поставки вважається дата передачі Товару уповноваженому представнику Покупця чи першому перевізчику, що підтверджується датою вказаною в Товарно-транспортному документі.

Позивачем заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача збитків у вигляді упущеної вигоди в розмірі 1098492,28 рублів, що обґрунтовуються безпідставною відмовою відповідача від виконання умов Контракту в частині поставки Товару.

Спір відповідно до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, статей 2, 5 закону України "Про міжнародне приватне право" та п. 9.1 укладеного між сторонами Контракту, розглядався за місцем знаходження позивача - у Господарському суді Донецької області, відповідно до норм чинного законодавства Російської Федерації.

Суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що позивачем не доведений факт порушення відповідачем умов укладеного Контракту та не доведено наявність збитків у формі упущеної вигоди.

Суд апеляційної інстанції при винесенні оскаржуваного рішення виходив з того, що матеріалами справи підтверджено факт отримання заявки позивача відповідачем на електронну адресу відповідача, вказану в Контракті, тому відповідач безпідставно відмовив у здійсненні поставки Товару, а наявність упущеної вигоди підтверджується тим, що позивач не мав можливості укласти договір з іншими організаціями на поставку їм продукції торгової марки SPLAT, оскільки згідно листа від 28.09.2010 р. з 25.09.2010 р. ексклюзивним імпортером є компанія "Delta medical".

Між тим, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна виходячи з наступного.

Відповідно до приписів статті 15 Цивільного кодексу Російської Федерації особа, право якої порушено, може вимагати повного відшкодування завданих їй збитків, якщо законом чи договором не передбачено відшкодування збитків в меншому розмірі. Під збитками розуміються витрати, які особа, права якої порушені, здійснила чи повинна буде здійснити для відновлення порушеного права, втрата чи пошкодження її майна (реальні збитки), а також неотриманні доходи, які особа отримала би за звичайних обставин цивільного обороту, якщо б її право не було порушено (упущена вигода).

Статтею 393 цього кодексу передбачено, що боржник повинен відшкодувати витрати, завдані невиконанням чи неналежним виконанням зобов'язання. При визначенні упущеної вигоди враховуються вчинені кредитором для її отримання заходи та здійснені з цією метою приготування.

Статтею 401 вказаного кодексу встановлено, що особа, що не виконала зобов'язання чи виконала його неналежним чином, несе відповідальність за наявності вини (умислу чи необережності), крім випадків, коли законом чи договором передбачені інші підстави відповідальності.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем 24.09.2010 р. була надіслана на електронну адресу postavka@splat.ru заявка для складання Специфікації. На надіслання вказаної заявки відповідач не відреагував, а у відповіді на претензію позивача від 08.10.2010 р., зазначив, що вищезазначена адреса електронної пошти не вказана у Контракті, тому поставка товару у названі позивачем строки 29.09.2010 р. чи 30.09.2010 р. не була технічно можливою.

Як вказувалось вище, згідно п.п. 2.1, 2.2, 2.3, 3.2 (зі змінами), 3.3 Контракту заявка на поставку Товару повинна підтверджуватись. Якщо вона не була підтверджена, вона не вважається прийнятою. На підставі прийнятих заявок сторони узгоджують Специфікацію, в якій фіксується найменування, кількість, ціна товару, а також порядок оплати партії Товару. Вказана Специфікація є невід'ємною частиною Контракту. Поставка повинна бути здійснені протягом 10 робочих днів від дати надходження попередньої оплати на розрахунковий рахунок Продавця, або в іншій порядок узгоджений сторонами в Специфікації. Судами було встановлено, що заявка позивача не була підтверджена, Специфікація на заявку від 24.09.2010 р. не складалась, тому суд касаційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про те, що заявка позивача не може вважатись прийнятою.

Таким чином, відповідач не міг і не був зобов'язаний здійснити поставку за заявкою позивача від 24.09.2010 р. без офіційного прийняття вказаної заявки та узгодження Специфікації, яка містить основні істотні умови поставки товару.

Зазначене дає підстави дійти висновку про відсутність порушень своїх зобов'язань за Контрактом відповідачем, що відповідно до статті 393 ЦК Російської Федерації виключає покладення на відповідача обов'язку відшкодування збитків.

Крім того, заявляючи позовні вимоги про стягнення упущеної вигоди, позивач не довів, що здійснив заходи для отримання доходу та здійснив з цією метою приготування, тобто уклав, наприклад, договори про продаж купленого у відповідача товару з іншими підприємствами на певних умовах.

Відтак, постанова суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, оскільки юридична оцінка обставинами справи була надана неправильно, а постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, тому рішення місцевого господарського суду належить залишити в силі.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 6, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

постановив:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Русекспорт" задовольнити.

Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 28.02.2011 р. скасувати, а рішення Господарського суду Донецької області від 20.12.2010 р. у справі Господарського суду Донецької області N 39/238 - залишити в силі.

Головуючий

Судді