ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА
15 червня 2011 року
м. Київ

Справа N 6-8497св09

Про перерахунок страхових виплат

Колегія суддів Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Гуменюка В.І.,

Луспеника Д.Д.,

Жайворонок Т.Є.,

Лященко Н.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_6 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа - відкрите акціонерне товариство «Суха Балка», про перерахунок страхових виплат за касаційною скаргою відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» (далі - ВАТ «Суха Балка») на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2009 року,

встановила:

У листопаді 2003 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Відділення) та ВАТ «Суха Балка» про перерахунок страхових виплат.

Зазначав, що працював на шахті ім. Фрунзе (на даний час - ВАТ «Суха Балка») слюсарем-монтажником, підземним бурильником шпурів, начальником дільниці. Висновком МСЕК від 6 липня 1993 року йому було встановлено втрату професійної працездатності в розмірі 50%. Під час повторних оглядів МСЕК розмір втрати професійної працездатності підтверджено, він залишався незмінним до 1 липня 1997 року. Висновком МСЕК від 8 липня 1997 року йому встановлено втрату працездатності у розмірі 60%, а з 1 червня 2000 року - безстроково.

ВАТ «Суха Балка», а в подальшому Відділення, встановили позивачу розмір щомісячних виплат і виплачували їх.

Посилаючись на те, що відповідачі неправильно нарахували і виплачували щомісячні суми відшкодування шкоди, зокрема неправильно були застосовані коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів на підприємстві, позивач просив стягнути на його користь: з ВАТ «Суха Балка» недоплату за щомісячними платежами за період з 1 липня 1994 року до 1 квітня 2001 року в сумі 26 737 грн. 98 коп., компенсацію втрати частини відшкодування шкоди у зв’язку з порушенням строків виплати в сумі 9 829 грн. 44 коп., і з Відділення заборгованість зі страхових виплат в сумі 19 339 грн. 07 коп. за період 1 квітня 2001 року до 1 листопада 2003 року і стягувати щомісяця по 909 грн. 85 коп., починаючи з 1 листопада 2003 року. На відшкодування моральної шкоди просив стягнути з ВАТ «Суха Балка» 10 тис. грн.

Справа розглядалася судами неодноразово.

5 березня 2008 року позивач звернувся до суду з заявою про залишення його позовних вимог до ВАТ «Суха Балка» в частині стягнення недоплати за щомісячними платежами за період з 1 липня 1994 року до 1 квітня 2001 року, компенсації втрати частини відшкодування шкоди у зв’язку з порушенням строків виплати, відшкодування моральної шкоди та позовних вимог до Відділення в частині стягнення заборгованості зі страхових виплат за період з 1 квітня 2001 року до 1 лютого 2004 року, посилаючись на те, що зазначені виплати отримані ним за попереднім судовим рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 5 серпня 2004 року, яке в подальшому було скасовано.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 березня 2008 року заяву позивача задоволено, позовні вимоги в зазначеній частині залишені без розгляду.

Уточнивши позовні вимоги, позивач просив стягувати з Фонду щомісячно, починаючи з 1 жовтня 2007 року на його користь по 1 846 грн. 68 коп. до чергового перерахунку згідно з вимогами законодавства.

Останнім рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2009 року, позов ОСОБА_6 задоволено. Стягнуто з Відділення на користь ОСОБА_6 по 1 846 грн. 68 коп. щомісяця починаючи з 1 жовтня 2007 року, до чергового перерахування.

У касаційній скарзі Відділення просить скасувати ухвалені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_6 відмовити.

Відповідно до п. 2 розд. XIII «Перехідні положення» Закону України від 7 липня 2010 року N 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів» касаційні скарги (подання) на рішення загальних судів у кримінальних і цивільних справах, подані до Верховного Суду України до 15 жовтня 2010 року і призначені (прийняті) ним до касаційного розгляду, розглядаються Верховним Судом України в порядку, який діяв до набрання чинності цим Законом.

У зв’язку із цим справа підлягає розгляду за правилами ЦПК України від 18 березня 2004 року в редакції, яка була чинною до змін, внесених згідно із Законом України від 7 липня 2010 року N 2453 - VI «Про судоустрій і статус суддів».

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що, починаючи з 1 липня 1994 року ВАТ «Суха Балка» не застосовувало коефіцієнти підвищення тарифних ставок на підприємстві й неправильно зробило розрахунок сум відшкодування шкоди ОСОБА_6, у результаті чого такі суми були незаконно занижені. Після передачі товариством документів Відділенню останнє у зв’язку з цим також неправильно виплачувало позивачеві суми відшкодування шкоди, а тому визначені йому суми підлягають корегуванню.

Проте з таким висновком судів погодитися не можна.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільної справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Суд усупереч зазначеним вимогам закону вийшов за межі заявлених позовних вимог, залишивши своєю ухвалою від 10 березня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_6 щодо перерахунку сум щомісячного відшкодування в період з 1 липня 1994 року до 1 квітня 2001 року. Суд фактично провів цей перерахунок, проігнорувавши при цьому ст. 338 ЦПК України, відповідно до якої висновки і мотиви суду касаційної інстанції, з яких скасовані рішення, є обов’язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при повторному розгляді справи.

Скасовуючи попереднє рішення суду, ухвалене у даній справі, суд касаційної інстанції в своїй ухвалі від 1 жовтня 2007 року (а.с. 231-232) звертав увагу суду на необхідність при проведенні перерахунку сум щомісячних платежів дотримання вимог п. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків (далі - Правила), затверджених постановою Кабінету Міністрів України 23 червня 1993 року N 472, які є спеціальним нормативно-правовим актом, що регулює правовідносини по відшкодуванню власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків, які діяли з 1 липня 1994 року до 1 квітня 2001 року, тобто під час виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до вимог абз. 6 п. 28 Правил перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку в перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Проте зазначені вимоги залишилися поза увагою суду, який узагалі належним чином не визначив характер спірних правовідносин; змінюючи розмір щомісячних виплат, не перевірив, чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві, і не витребував від ВАТ «Суха Балка» відомості про розмір середнього заробітку за професією позивача на кожний момент підвищення тарифних ставок за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, внаслідок чого не визначився з відповідністю розміру суми відшкодування шкоди, нарахованої позивачу, установленим обмеженням.

Суд апеляційної інстанції на вказане також не звернув уваги, у порушення вимог ст. ст. 303, 305 ЦПК України не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин й фактів, що спростовують такі доводи, і залишив рішення місцевого суду без змін.

За таких обставин ухвалені судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Верховного Суду України

ухвалила:

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Суха Балка» задовольнити частково.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 20 січня 2009 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді