ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА
23 травня 2011 року
м. Київ

Справа N 6/32

Про стягнення суми

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Кравчука Г.А.,

суддів Мачульського Г.М.,

Уліцького А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2011 р. у справі N 6/32 Господарського суду міста Києва за позовом Дочірнього підприємства Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш" до Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" про стягнення суми

за участю представників

- позивача: ОСОБА_1 (дов. від 17.05.2011 р. N 27/11-4492)

- відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 16.05.2011 р. N 16/05),

встановив:

Звернувшись у суд з даним позовом, ДП ДК "Укрспецекспорт" - Державна госпрозрахункова зовнішньоторговельна та інвестиційна фірма "Укрінмаш" просила суд стягнути з Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" 195780,00 доларів США штрафних санкцій обґрунтовуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору комісії N 4/191-Д від 11.09.2008 р.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 р. (суддя Ковтун С.А.) позов задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 420420 грн. штрафу, 1074577,452 грн. пені.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2011 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Отрюх Б.В., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.) це рішення суду залишено без змін, резолютивну частину вказаного рішення викладено в іншій редакції.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове, про відмову у позові, посилаючись на неправильне застосування і порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відзиву на касаційну скаргу не надійшло.

Постанову прийнято 23.05.2011 р. у зв’язку з оголошеною у судовому засіданні 18.05.2011 р., відповідно до приписів статей 77, 111-5 Господарського процесуального кодексу України, перервою.

Переглянувши у касаційному порядку прийняті у справі рішення, колегія суддів Вищого господарського суду України, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду суд апеляційної інстанції погодився з його висновками про те, що зобов’язання за укладеним між сторонами договором щодо кількості виробів, щодо яких комісіонер зобов’язався провести підготовку виробів до продажу та виконати роботу з продовження призначеного терміну їх служби, не припинились щодо кількості таких виробів відносно нарахування на підставі них фінансовий санкцій, а тому дійшов висновку, що фінансові санкції, правомірно були нараховані позивачем.

Між тим, з такими висновками не модна погодитись з наступних підстав.

Як вбачається із встановлених судами обставин справи, після укладеного між сторонами 11.09.2008 р. договору позивач у справі (комісіонер) зобов'язувався за дорученням відповідача у справі (комітента) за комісійну плату укласти від свого імені за рахунок та в інтересах комітента контракт з інозамовником (покупцем) на постачання авіаційних засобів ураження (надалі - виробів), по кількості та номенклатурі, які визначаються у додатках до договору, відповідають вимогам договору та складають його невід'ємну частину, а додатком N 2 до договору сторони передбачили, що комітент приймає на себе зобов'язання провести підготовку виробів до продажу та виконати роботу з продовження призначення терміну їх служби до 2013 року (пункт 1 додатку), загальною вартістю робіт 780 000,00 доларів США (пункт 3 додатку), 50 % суми додатку, що складає 390 000,00 доларів США, комісіонер перераховує комітенту протягом п'яти банківських днів з моменту підписання додатку сторонами (пункт 5 додатку); остаточний розрахунок здійснюється після підписання акту приймання виконаних робіт (пункт 6 додатку), строк виконання робіт складає 90 днів з моменту отримання комітентом попередньої оплати (пункт 7 додатку).

05.11.2009 р. та 11.11.2009 р. сторонами у справі уклали додаткову угоду N 1 та додаткову угоду N 2 до договору, якими було зменшено кількість виробів, по яких комісіонер зобов'язався провести підготовку виробів до продажу та виконати роботу з продовження призначеного терміну їх служби до 2013 року, тобто, внесено зміни до договору щодо кількості виробів та продовження терміну їх служби.

11.12.2009 р. позивач звернувсь у суд з даним позовом, та просив стягнути з відповідача вказані фінансові санкції, обґрунтовуючи їх положеннями умов договору, які діяли до їх зміни у листопаді 2009 р.

Між тим, відповідно до приписів статті 604 ч. 2 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором (ч. 4).

Відтак, після зміни зобов’язання 05.11.2009 р. та 11.11.2009 р. попередні зобов’язанні між сторонами в частині кількості виробів, по яких комісіонер зобов'язався провести підготовку виробів до продажу та виконати роботу з продовження призначеного терміну їх служби, було припинено, що не заперечували і самі сторони, а відтак, з урахуванням наведеної норми права, у позивача не було правових підстав нараховувати відповідачу і фінансові санкції з обрахуванням їх на підставі припинених зобов’язань.

Оскільки відповідно до приписів статті 111-9 частини 1 пункту 3 Господарського процесуального кодексу України судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд лише з підстав порушень норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, але таких обставин судом касаційної інстанції не встановлено, а судові рішення прийнято з порушенням наведених вище норм матеріального права, що не є передбаченою цією нормою процесуального права підставою для направлення справи на новий розгляд, суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для направлення справи на новий розгляд, а вважає за можливе скасувавши судові рішення прийняти нове.

Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 п. 2, 111-10 ч. 1, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

постановив:

Касаційну скаргу Корпорації "Науково-виробниче об'єднання "Небо України" задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.01.2011 р. та рішення Господарського суду міста Києва від 27.05.2010 р. у справі N 6/32 скасувати повністю і прийняти нове.

У позові Дочірньому підприємству Державної компанії "Укрспецекспорт" - Державної госпрозрахункової зовнішньоторговельної та інвестиційної фірми "Укрінмаш" відмовити.

Головуючий

Судді