ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
29 червня 2011 року
м. Київ
Справа N 3/161/10
Про стягнення суми
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автограф-Н" на рішення господарського суду Миколаївської області від 23.12.2010 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 р. у справі N 3/161/10 господарського суду Миколаївської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Восток" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автограф-Н" про стягнення 63 178,23 грн.
за участю представників:
ТОВ "Восток" - ОСОБА_1;
ТОВ "Автограф-Н" - не з'явилися;
встановила:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Восток" звернулося до господарського суду Миколаївської області з позовом та просило суд стягнути з відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автограф-Н" 63 012,50 грн. на підставі ст. 1212 ЦК України та 165,73 грн. процентів річних.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що ним перераховано відповідачу в рахунок оплати робіт за договором N 27/07 від 01.11.2007 р. 72 444,50 грн., між тим, роботи відповідачем не виконані; відповідача повідомлено про відмову від договору у зв’язку з втратою інтересу до виконання відповідачем відповідних робіт (т.1 а.с.2-4).
Відповідач у справі - ТОВ "Автограф-Н" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що частина робіт вартістю 64 248,00 грн. ним виконана; інші роботи не виконувались з вини позивача (т.1 а.с.46-47, 61-62).
Рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.12.2010 р. позов задоволено (т.1 а.с.141-144).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що договір N 27/07 від 01.11.2007 р. є неукладеним, а отже, кошти, перераховані позивачем на підставі даного договору, відповідач утримує без достатніх на те підстав.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 р. рішення господарського суду Миколаївської області від 23.12.2010 р. залишено без змін (т.2 а.с.18-24).
Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ТОВ "Автограф-Н" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні заявлених вимог відмовити.
Вимоги касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, неправильним застосуванням норм матеріального права (т.2 а.с.44-45).
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Предметом спору у даній справі є обов’язок відповідача, визначений ст. 1212 ЦК України, повернути грошові кошти у розмірі 63012,50 грн., отримані ним від позивача без достатніх на те підстав.
Загальні підстави для виникнення зобов’язання у зв’язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами гл. 83 ЦК України.
Так, відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, в силу ч. 2 вказаної норми, зазначені положення застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Отже, із змісту вищевказаної норми вбачається, що до предмету доказування у даній справі входить встановлення наступних обставин: чи набув відповідне майно відповідач за рахунок позивача; чи є для цього підстави.
Вирішуючи спір у даній справі по суті заявлених вимог, суд першої інстанції та, переглядаючи прийняте у справі рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.
01.11.2007 р. сторонами у справі підписано договір на створення проектної документації N 27/07, за умовами якого позивач доручив, а відповідач взяв на себе зобов’язання розробити проектно-кошторисну документацію по об'єкту "Реконструкція АЗС по вул. Кірова, 82 в м. Миколаєві".
Вказаний договір за своєю правовою природою правильно віднесений судами до договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт.
Так, відповідно до ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
В рахунок оплати робіт за вказаним договором, як з’ясовано судами, позивачем перераховано відповідачу 72 444,50 грн.
Задовольняючи заявлені позовні вимоги суд першої інстанції, з чим погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що підстави набуття відповідачем коштів у розмірі 63 012,50 грн. відсутні, враховуючи, що договір N 27/07 від 01.11.2007 р. є неукладеним. При цьому, 9 432,00 грн. зараховано в рахунок виконання позивачем зобов'язання за договором N 05-08 від 29.10.2008 р.
Висновок суду першої інстанції, який підтриманий апеляційною інстанцією, щодо обгрунтованості заявлених вимог є правильним, враховуючи наступне.
В силу ч. 7 ст. 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При цьому, при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Майже аналогічні вимоги визначає ст. 638 ЦК України.
Згідно ч. 1 ст. 887 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
В силу ч. 1 ст. 888 ЦК України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування , а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
З огляду на положення ч. 1 ст. 887 та ч. 1 ст. 888 ЦК України, суди дійшли правильного висновку про те, що істотною умовою договору підряду на проведення проектних та пошукових робіт є наявність завдання на проектування, а також проектної або іншої технічної документації.
Між тим, як встановлено судами, завдання на проектування замовником не надавалось, проектна або інша технічна документація сторонами не погоджувалась.
Крім того, відповідно до п. 1.3. договору, зміст і строки виконання робіт визначаються календарним планом, що є невід'ємною частиною даного договору.
Однак, як встановлено судами, календарний план сторонами не погоджувався.
За таких обставин, суди дійшли правильного висновку про те, що договір N 27/07 від 01.11.2007 р. є неукладеним, а відповідач утримує грошові кошти у розмірі, перерахованому йому позивачем, безпідставно і має повернути їх позивачу на підставі ст. 1212 ЦК України. Враховуючи, що відповідні грошові кошти не повернуті, суди дійшли правильного висновку про обгрунтованість заявлених вимог, у зв’язку з чим підстав для зміни чи скасування прийнятих у справі судових актів немає.
З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 ГПК України, колегія суддів
постановила:
постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.03.2011 р. у справі N 3/161/10 господарського суду Миколаївської області залишити без змін, а касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Автограф-Н" - без задоволення.
Головуючий
Судді