ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
29 червня 2011 року
м. Київ
Справа N К39/244-10
Про визнання недійсним установчого договору
та визнання недійсним статуту
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого, судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р. у справі N К39/244-10 за позовом ОСОБА_1 до
1) Публічного акціонерного товариства "КласикБанк";
2) Державного акціонерного підприємства Держземзавод "Чумаки";
3) Закритого акціонерного підприємства фірми "Меблі";
4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Лінда";
5) Відкритого акціонерного товариства "Дніпробудіндустрія";
6) ОСОБА_2;
7) ОСОБА_3;
8) ОСОБА_4;
9) ОСОБА_5;
10) ОСОБА_6;
11) ОСОБА_7;
12) ОСОБА_8
про визнання недійсним установчого договору та визнання недійсним статуту,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_9 - довіреність у справі,
від відповідача 1: не з'явився,
від відповідача 2: не з'явився,
від відповідача 3: не з'явився,
від відповідача 4: не з'явився,
від відповідача 5: не з'явився,
від відповідача 6: не з'явився,
від відповідача 7: не з'явився,
від відповідача 8: не з'явився,
від відповідача 9: не з'явився,
від відповідача 10: не з'явився,
від відповідача 11: не з'явився,
від відповідача 12: не з'явився,
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до господарського суду Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства "КласикБанк" і просила суд визнати недійсними Установчий договір про створення від 23.06.1994 р. та Статут комерційного банку "Класик", створеного у виді ТОВ, що був зареєстрований 06.10.1995 р. та діяв на момент подачі позивачем заяви про вихід з товариства - 27.06.2002 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що положення установчих документів КБ "Класик", правонаступником якого є ПАТ "КласикБанк" (відповідач 1) в частині порядку виходу учасників з товариства суперечать положенням ЦК України та Закону України "Про господарські товариства".
Ухвалою суду від 02.12.2010 р. до участі у справі залучено інших відповідачів - сторін спірного установчого договору про створення КБ "Класик".
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.11 р. (суддя Ліпинська О.В.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р. (головуючий, суддя Лотоцька Л.О., судді Бахмат Р.М., Головко В.Г.), у задоволенні позову відмовлено з мотивів його необґрунтованості.
Не погоджуючись з вказаними рішенням та постановою, позивач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
У своїй касаційній скарзі позивач, поміж іншим, посилається на прийняття оскаржуваної постанови не тими суддями, що входили у колегію, яка розглядала справу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою апеляційного суду від 03.03.2011 р. апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011 р. у справі N К39/244-10 прийнята до провадження колегією суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду у складі: головуючого, судді Лотоцької, Л.О, суддів Бахмат Р.М., Євстигнеєва О.С. і призначена до розгляду на 7 квітня 2011 р.
У судовому засіданні 07.04.2011 р., після дачі представниками сторін пояснень щодо апеляційної скарги, оголошено перерву до 19.04.2011 р., про що повідомлено представників позивача та відповідача, присутніх у судовому засіданні.
Відповідно до частини третьої статті 77 ГПК України суддя має право оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Частинами першою і другою названої статті передбачено право господарського суду на відкладення розгляду справи, але за умови, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, а саме: нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі у справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність зміни відведеного судді, судового експерта. Відкладення розгляду справи оформляється ухвалою, в якій вказується час і місце проведення наступного засідання.
Аналіз наведених положень всіх частин статті 77 ГПК України свідчить про те, що після перерви триває те саме судове засідання з тими ж учасниками процесу і тим самим складом суду.
У зв'язку з чим передача даної справи іншому складу суду є неправомірною.
Відтак, після оголошення перерви в засіданні, постанову за результатами розгляду справи мав право оголосити той склад суду, який оголошував перерву.
Разом з тим, після оголошення у судовому засіданні 07.04.2011 р. перерви, розпорядженням секретаря судової палати від 19.04.2011 р. дану справу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий, суддя Лотоцька Л.О., судді Бахмат Р.М., Головко В.Г. Цим же складом колегії суддів у судовому засіданні 19.04.2011 р., яке відбулося після перерви, за результатом розгляду справи оголошено постанову. При цьому, зміст протоколу судового засідання свідчить про те, що судове засідання оголошено продовженим.
Отже, розгляд справи і ухвалення за результатом її розгляду оскаржуваної постанови іншою колегією суддів, ніж тією, що розглядала справу та оголошувала перерву, не відповідає вимогам Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 111-10 ГПК України таке порушення норм процесуального права як прийняття рішення не тими суддями, які входили до складу колегії, що розглянула справу, є у будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду в касаційному порядку.
Враховуючи зазначене, постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р. підлягає скасуванню, а справа направленню до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2011 р. у справі N К39/244-10.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 19.04.2011 р. у справі N К39/244-10 скасувати.
3. Справу направити до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Головуючий
Судді