ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
23 червня 2011 року
м. Київ
Справа N К-16167/10
Про скасування рішення
про застосування економічних санкцій
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого: судді - доповідача Бим М.Є.
суддів: Гончар Л.Я.,
Гордійчук М.П.,
Конюшка К.В.,
Харченка В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області на постанову господарського суду Волинської області від 25 листопада 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року у справі N 154/09/9104 за позовом управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Володимир-Волинському районі Волинської області до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області про скасування рішення про застосування економічних санкцій, -
встановила:
Управління Державного комітету України із земельних ресурсів у Володимир-Волинському районі Волинської області звернувся до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області про скасування рішення від 15 вересня 2008 року N 73-к.
Постановою господарського суду Волинської області від 25 листопада 2008 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року, позов задоволено.
В касаційній скарзі Державна інспекція з контролю за цінами у Волинській області просить скасувати зазначені вище судові рішення як такі, що ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши матеріали справи, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Суди першої та апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги послалися на ті обставини, що інформаційною базою для грошової оцінки земель є матеріали державного земельного кадастру, а тому надання інформації фізичним особам про грошову оцінку земельної ділянки на платній основі у формі витягу з технічної документації є правомірним та ґрунтується на чинному законодавстві і в тому числі на наказі Держкомітету України по земельних ресурсах "Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" від 15.06.2001, відповідно до п. 8 якого передбачена плата за надання інформації про грошову оцінку землі.
Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками судів попередніх інстанцій виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.09.2008 начальником Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області прийнято рішення N 73-к про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін шляхом вилучення в управління Державного комітету України по земельних ресурсах у Володимир-Волинському районі Волинської області в доход державного бюджету 1550 грн. необґрунтовано отриманої виручки та накладено штраф у сумі 3100 грн. В рішенні зазначено, що у період з 01.01.2008 по 01.09.2008 управлінням застосовувалась плата за види робіт (послуг), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг, а саме: плата за витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок , яка не передбачена "Порядком виконання земельно-кадастрових робіт та надання платних послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 N 1619 та розділом 6 "Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", затверджених спільним наказом Держкомзему, Мінфіну та Мінекономіки України від 15.06.2001 N 97/298/124.
Згідно ст. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду. Особи, винні в порушенні порядку встановлення та застосування цін і тарифів, притягуються до адміністративної або кримінальної відповідальності.
Також аналогічні положення містяться у п. 1.4 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.01 N 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238.
Відповідно до п. 1.4 цієї Інструкції підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства. Порушеннями порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції, є, зокрема: нарахування непередбачених законодавством націнок до цін і тарифів, що регулюються; застосування вільних цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) за умови запровадження для них режиму державного регулювання; застосування цін (тарифів) на продукцію (послуги, роботи) з рентабельністю, рівень якої перевищує встановлений відповідно до законодавства граничний; застосування цін (тарифів) з порушенням запровадженого порядку обов'язкового декларування їх зміни; завищення або заниження розміру передбачених законодавством податків та обов'язкових зборів, що включаються в структуру ціни, або їх не включення в структуру ціни, що регулюється; включення в структуру регульованих цін (тарифів) не передбачених законодавством витрат або витрат понад установлені розміри; включення у вартість продукції та послуг, ціни (тарифи) на які регулюються, фактично не виконаних або виконаних не в повному обсязі послуг (робіт); застосування торговельних і постачальницько-збутових надбавок (націнок) понад установлений граничний розмір; застосування цін (тарифів) суб'єктами господарювання за види послуг (робіт), які не передбачені визначеними нормативно-правовими актами, що встановлюють для них відповідні переліки платних послуг; застосування цін і тарифів з порушенням інших запроваджених методів регулювання.
Відповідно до п. 1.6 зазначеної Інструкції необґрунтовано одержані суб'єктами господарювання, унаслідок порушень порядку встановлення і застосування цін, суми виручки та штрафи підлягають вилученню згідно із законодавством на підставі рішень, прийнятих органами державного контролю за цінами. Зазначені в рішеннях суми перераховуються суб'єктами підприємницької діяльності - порушниками за належністю самостійно, а в разі неподання установам банків платіжних документів зазначені суми стягуються відповідно до вимог законодавства.
Згідно з п. 3.1 цієї Інструкції Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством. Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Згідно із п. п. 3.1 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.01 N 298/519 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 р. за N 1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами та державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі приймають рішення про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій у порядку, передбаченому законодавством.
Підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 листопада 2000 року "Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів" передбачено вичерпний перелік земельно-кадастрових робіт, за які органами Держкомзему може стягуватись плата.
Суди безпідставно посилались на п. 6.1 розділу 6 Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, затвердженого наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001 N 97/298/124 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", як на правову підставу отримання управлінням Держкомзему у Володимир-Волинському районі Волинської області плати за видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки.
Так, вказаний в п. 8 таблиці 6.1 розділу 6 Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг, затверджений наказом від 15.06.2001 N 97/298/124 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" вид послуги, а саме: "Надання інформації про грошову оцінку земельної ділянки", яка може надаватися на платній основі будь-якому заявнику щодо будь-якої вільної земельної ділянки не може бути взято до уваги, оскільки, відповідно до п. 4 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.11.2000 р. N 1619 інформація про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, що належить власнику або її користувачу, може бути віднесена до комерційної таємниці, а тому такі відомості не підлягають розголошенню третім особам, з видачею безпосередньому власнику або користувачу земельної ділянки витягу з технічної документації про її нормативну грошову оцінку.
Інформація про нормативну грошову оцінку вільних земельних ділянок може надаватися зацікавленим особам у будь-якій погодженій сторонами формі (письмовій, усній або іншій формі) але не у формі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, який видається виключно власнику або користувачу земельної ділянки, що слідує із самої форми витягу, яка затверджена наказом Держкомзему України, Мінагрополітики України, Мінбудархітектури України, Української академії аграрних наук від 27.01.2006 р. N 18/15/21/11 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів".
Висновки судових інстанцій протирічать порядку проведення та визначення розміру оплати робіт з проведення землевпорядних та землеоціночних робіт, у тому числі грошової оцінки земельних ділянок у населених пунктах, виконання та оплата яких повинна здійснюватися відповідно до п. 4.1.2. розділу четвертого, а не п. 8 таблиці 6. 1. наказу від 27.01.2006 р. N 18/15/21/11 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів".
Згідно наказу від 27.01.2006 N 18/15/21/11 "Про затвердження Порядку нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів" не тільки відрізняється порядок та визначення розміру самої оплати за виконання робіт по грошовій оцінці земельних ділянок та за надання інформації про грошову оцінку земельних ділянок, перший із яких повинен здійснюватися у відповідності до п. 4.1.2 розділу четвертого цього наказу, а другий відповідно до розділу шостого та п. 8 таблиці 6.1. цього наказу.
Відмінність між цими видами робіт полягає також і в порядку оформлення результатів робіт. Так, результат робіт по грошовій оцінці земельних ділянок у населених пунктах, яка може здійснюватися як вже зазначалося вище виключно на підставі відповідної ліцензії, оформляється не у формі витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а документацією наведеною в п.4.1.2. наказу, а саме: пояснювальна записка у 2 примірниках; графічний матеріал у вигляді карти або схеми (на паперових носіях) та план ділянки (масштаб 1:500, 1:1000 або 1:2000), що не робилося управлінням Держкомзему у Володимир-Волинському районі Волинської області при видачі ним витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.
Крім того, суди не взяли до уваги, що органи Держкомзему на місцях, в тому числі управління Держкомзему у Володимир-Волинському районі Волинської області згідно наказу від 15.06.2001 N 97/298/124 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" мали право отримувати плату за видачу довідок (витягів) про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, тільки до 24 грудня 2001 року, коли наказом N 213/593/319 від 24.12.2001 року було внесено відповідні зміни в наказ від 15.06.2001 N 97/298/124 "Про затвердження Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", зокрема в таблицю 6.1.
Внесеними змінами було вилучено з таблиці 6.1 такий вид платних послуг як: "Видача довідки про грошову оцінку земельної ділянки", натомість замість вилученого цього виду платної послуги було запроваджено новий вид платної послуги, а саме: "Надання інформації про грошову оцінку земельної ділянки", а тому отримання позивачем плати за видачу довідок (витягів) про нормативну грошову оцінку після 24.12.2001 є неправомірним, оскільки після цієї дати, видача довідок, а потім і витягів про нормативну грошову оцінку земельної ділянки не вважається послугою, за яку може стягуватися плата, оскільки повинен видаватися власникам земельних ділянок або їх користувачам - безоплатно.
Оскільки судами попередніх інстанцій обставини справи встановлено правильно, але невірно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, то зазначена обставина відповідно до ст. 229 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та ухвалення нового судового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 222, 223, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
постановила:
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області - задовольнити частково.
Скасувати постанову господарського суду Волинської області від 25 листопада 2008 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2010 року, та ухвалити нове рішення.
Відмовити Управлінню Державного комітету України із земельних ресурсів у Володимир-Волинському районі Волинської області в задоволенні позовних вимог до Державної інспекції з контролю за цінами у Волинській області про визнання нечинним та скасування рішення від 15 вересня 2008 року N 73-к "Про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін".
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, встановленими статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді