ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07 червня 2011 року
м. Київ
Справа N К-23803/09
Про визнання нечинним рішення
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючої судді - Васильченко Н.В.
суддів: Калашникової О.В.,
Цуркана М.І.,
Черпіцької Л.Т.,
Чалого С.Я.
при секретарі Стасюк Р.О.
з участю представників позивача – ОСОБА_2
розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області на постанову господарського суду Кіровоградської області від 17 грудня 2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2009 р. по справі N 3\381-07 (22а-739\09) за позовом Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання нечинним рішення N 39 від 20.08.07 р. –
встановила:
У жовтні 2007 р. ЗАТ "Науково-виробниче підприємство "Радій" звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання не чинним рішення N 39 від 20.08.2007 р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін на суму 5 671 грн. 32 коп та штрафу на суму 11 342 грн. 64 коп.
Постановою господарського суду Кіровоградської області від 17 грудня 2007 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2009 р., позов задоволений. Визнано нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області N 39 від 20.08.07 р.
Рішення судів обґрунтовані тим, що відповідач не довів факту порушення позивачем державної дисципліни цін та правомірності обчислення необґрунтованої виручки та штрафу відповідно до п. 2.1 Інструкції "Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами”.
Не погоджуючись із прийнятими по справі рішеннями, Державна інспекція з Контролю за цінами в Кіровоградській області подала касаційну скаргу, в якій просить ці рішення скасувати, прийняти по справі нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів вбачає підстави до її задоволення.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, у серпні 2007 р. відповідачем була здійснена перевірка з питань правильності формування та застосування тарифів на електроенергію та передачу електроенергії субабонентам, транзитним споживачам та орендаторам, та правильності формування та застосування тарифів на послуги водопостачання, водовідведення для сторонніх споживачів.
За результатами перевірки відповідачем прийнято рішення 39 від 20.08.07 р. про вилучення у позивача в дохід державного бюджету необґрунтовано отриманої виручки в сумі 5 671 грн 32 коп та застосування штрафу в сумі 11 342 грн 64 коп.
Вказані правовідносини регулюються Законом України "Про ціни і ціноутворення", Правилами користування електричною енергією та Інструкцією "Про порядок застосування економічних та фінансових санкцій органами державного контролю за цінами".
Перелік порушень порядку встановлення і застосування цін, за які накладаються економічні санкції міститься в п. 1.4, п. 1.5 Інструкції.
Прийняте рішення відповідач мотивує тим, що втрати в мережах основного споживача виставляються трьом транзитним споживачам (ВАТ "Відеотехніка", АТ "Кіровоград-Союз" та ТОВ "Діаграма"), тоді як відповідно до п. 6. 28 Правил позивач зобов’язаний був розподілити між усіма транзитними споживачами (ПП "Еліас", АТ "Кіровоград-Союз", ТОВ "Відеотехніка", ТОВ "Віта-М", ДТУСП УМЗ), орендарями (комп`ютерний зал ПП "ОСОБА_1", ТОВ "Відеотехніка") та основним споживачем (ЗАТ "Радій").
Задовольняючи позов, суди послались на те, що відповідно до п. 6.26 Правил величина технологічних втрат електричної енергії в технологічних мережах споживача, що пов’язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб’єктів господарювання, визначаються цим споживачем або за домовленістю електропередавальною організацією розрахунковим шляхом відповідно до однолінійної схеми електропостачання, і погоджений електропередавальною організацією порядок розрахунків цієї величини та її значення зазначаються у відповідних договорах між споживачем та власником електричних мереж, якому передається електрична енергія.
П. 5.15, 6.23, 6.27, 6.28 Правил зазначають, що відносини сторін у разі передачі (транзиту) електричної енергії технологічними електричними мережами споживача регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж або про технічне забезпечення електропостачання.
Суди дійшли думки, що передача (транзит) електричної енергії технологічними мережами споживача регулюється договором, невід"ємною частиною якого є порядок розрахунку втрат електричної енергії в мережі споживача (субспоживача), тому всі технологічні втрати електричної енергії, з передачею електричної енергії субспоживачам (юридичним особам) основного споживача, мають бути визначені розрахунковим шляхом та зазначені в договорі про спільне використання технологічних електричних мереж між субспоживачем та основним споживачем. При цьому порядок розрахунків величини технологічних втрат електричної енергії в технологічних електричних мережах споживача, що пов’язані з передачею електричної енергії в електричні мережі інших суб"єктів господарювання, та її значення, що зазначається у відповідних договорах, погоджується електропередавальною організацією.
Колегія суддів не погоджується із вказаним висновком судів попередніх інстанцій, оскільки предметом спору є не розрахунок величини втрат при транзиті електричної енергії, а порядок її розподілу між споживачем-власником, іншими суб’єктами господарювання, яким вона передається.
Технологічні втрати електричної енергії в мережах споживача розподіляються між суб’єктами господарювання пропорційно обсягу переданої цими мережами належної електричної енергії відповідним суб’єктам господарювання, включаючи споживача-власника цих мереж, що регламентовано п. 6.28 Правил.
В акті перевірки, яка проведена відповідачем, зазначено, що в порушення вказаної вимоги Правил втрати в мережах основного споживача на підприємстві виставляються тільки трьом транзитним споживачам: ВАТ "Відеотехніка", АТ "Кіровоград-Союз" та ТОВ "Діаграма", тоді як відповідно до п. 6.28 зазначені втрати потрібно було розподілити між всіма транзитними споживачами (ПП "Еліас", АТ "Кіровоград-Союз", ТОВ "Відеотехніка", ТОВ "Віта-М", ДТУСП УМЗ). Орендарями (комп`ютерний зал ПП "ОСОБА_1", ТОВ "Відеотехніка") та основним споживачем (ЗАТ "Радій").
Ніхто із учасників процесу не заперечує факту передачі електричної енергії вказаним суб’єктам господарювання. Відповідно до вказаних норм Правил технологічні втрати повинні розподілятись пропорційно обсягам спожитої електроенергії.
Колегія суддів дійшла думки, що вимога НКРЕ щодо пропорційності розподілу технологічних втрат, зазначена у Правилах, є складовою державного регулювання цін і тарифів у сфері електроенергетики.
Тобто Інспекція правомірно дійшла думки, що позивач порушив порядок встановлення цін і тарифів, що відповідно до п. 1.4, 1.6, 2.1 Інструкції є підставою для застосування економічних та фінансових санкції.
Колегія суддів дійшла думки, що Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області при прийнятті спірного рішення діяла в межах повноважень та у спосіб, що визначений Законом.
Суди першої та апеляційної інстанцій повно та всебічно дослідили обставини справи, вірно встановили характер спірних правовідносин, але невірно застосували норми матеріального права до їх вирішення.
Відповідно до статті 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 220, 221, 229, 230, 232 КАС України, колегія суддів, -
постановила:
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області задовольнити.
Постанову господарського суду Кіровоградської області від 17 грудня 2007 р. та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 26 лютого 2009 р. скасувати та ухвалити по справі нове рішення.
В задоволенні позову Закритого акціонерного товариства "Науково-виробниче підприємство "Радій" відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним судом України з підстав, в порядку та у строки, визначені ст.ст. 236 - 238, 239-1 КАС України.
Судді