ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
03 червня 2011 року
м. Київ
Справа N К-9902/07
Про визнання незаконним та скасування рішення
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого - судді Кобилянського М.Г.,
суддів: Амєліна С.Є.,
Стародуба О.П.,
Тракало В.В.,
Юрченка В.В.,
розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової адміністрації України про визнання незаконним та скасування рішення за касаційною скаргою Державної податкової адміністрації України на постанову Макарівського районного суду Київської області від 21 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2007 року, -
встановила:
У січні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з указаним позовом. Свої позовні вимоги обґрунтовував тим, що наказом ДПА України від 18.03.2005 р. N 116 "Щодо економного витрачання коштів на оплату праці" була незаконно зупинена виплата надбавки за безперервну службу в розмірі 70% до грошового забезпечення з посиланням на обмеженність бюджетних асигнувань. Зазначав, що листом заступника голови ДПА України від 13.01.2007 р. йому було відмовлено у скасуванні зазначеного наказу. Просив визнати незаконним і скасувати наказ ДПА України від 18.03.2005 р., зобов’язати відповідача провести відповідний перерахунок розміру грошового утримання за період з 18.03.2005 р. по 28.12.2005 р., а також внести відповідні зміни в його грошовий атестат, направивши до Пенсійного фонду України для перерахунку пенсії.
Постановою Макарівського районного суду Київської області від 21 лютого 2007 року позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано п. 2 наказу ДПА України від 18.03.2005 р. N 116 "Щодо економного витрачання коштів на оплату праці", яким скасовано наказ ДПА України від 26.02.2005 р. N 13-Ф щодо встановлення заступнику начальника управління по боротьбі з корупцією в органах державної податкової служби ОСОБА_1 надбавки за безперервну службу в розмірі 70% до грошового забезпечення. Зобов’язано ДПА України провести відповідний перерахунок розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 18.03.2005 р. по 28.12.2005 р., перерахувати та виплатити йому грошову допомогу при звільненні. Зобов’язано ДПА України внести відповідні зміни в грошовий атестат ОСОБА_1 та направити його до Пенсійного фонду для перерахунку пенсії.
Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2007 року це судове рішення залишено без змін.
Відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення і прийняти нове - про відмову у позові. Зазначає, що встановлювати та скасовувати надбавку за безперервну службу є правом керівника ДПА України, а тому наказ ДПА України від 18.03.2005 р. N 116 "Щодо економного витрачання коштів на оплату праці" не порушує права позивача.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи касаційної скарги та правильність застосування судами першої апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі у межах, визначених ч. 2 ст. 220 КАС України, колегія суддів приходить до висновку проте, що касаційна скарга підлягає задоволенню, а судові рішення - скасуванню з постановленням нового - про відмову у позові з таких підстав.
Судами встановлено, що ОСОБА_1 працював в органах внутрішніх справ та податкової служби України з 1983 року. Наказом голови ДПА України від 26.02.2005 р. N 13-Ф позивачу як заступнику начальника управління по боротьбі з корупцією в органах ДПА України встановлена надбавка за безперервну службу в органах податкової міліції з 01.02.2005 р. в розмірі 70% до грошового забезпечення відповідно до Указу Президента України від 24.04.2003 р. N 370 "Про надбавки військовослужбовцям СБУ та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу" та Указу Президента України від 12.07.2003 р. N 595 "Про поширення чинності Указу Президента України від 24 квітня 2003 року N 370 на осіб начальницького складу податкової міліції". Наказом ДПА України від 28.12.2005 р. позивач у званні підполковника податкової міліції звільнений у запас за п.п. "б" п. 64 у зв’язку з хворобою. Наказом ДПА України від 18.03.2005 р. N 116 "Щодо економного витрачання коштів на оплату праці" виплата зазначеної надбавки була зупинена з березня 2005 року з посиланням на обмеженність бюджетних асигнувань на оплату праці в 2005 році працівникам органів податкової служби. Встановлено судами також те, що позивача не було повідомлено належним чином про скасування вказаного наказу та погіршення умов праці.
Указом Президента України “Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу” від 24 квітня 2003 року N 370 було надано Голові Служби безпеки України та Міністрові внутрішніх справ України право встановлювати відповідно військовослужбовцям Служби безпеки України і працівникам органів внутрішніх справ України щомісячні надбавки за безперервну службу в органах безпеки і органах внутрішніх справ у відсотках до грошового забезпечення, які мають високі результати у службовій діяльності, залежно від стажу служби в таких розмірах: понад 5 років - до 10; понад 10 років - до 30; понад 15 років - до 50; понад 20 років - до 70; понад 25 років - до 90 відсотків. Порядок і умови виплати зазначених надбавок визначаються Головою Служби безпеки України та Міністром внутрішніх справ України.
Указом Президента України від 12 липня 2003 року N 595 було поширено чинність Указу Президента України “Про надбавки військовослужбовцям Служби безпеки України та працівникам органів внутрішніх справ України за безперервну службу” від 24 квітня 2003 року N 370 на осіб начальницького складу податкової міліції.
Відповідно до положень пункту 1 наказу Державної податкової адміністрації України “Про заходи щодо виконання Указу Президента України від 12.07.2003 року N 595" від 4 лютого 2004 року N 71 було надано право головам державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі встановлювати особам начальницького складу податкової міліції за високі результати у службовій діяльності щомісячні надбавки за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби.
17 березня 2005 року наказом ДПА України N 115 були внесені зміни та доповнення до наказу від 04 лютого 2004 року N 71, за якими голова Державної податкової адміністрації України залишив за собою право встановлювати (скасовувати) наказом ДПА України особам начальницького складу податкової міліції за високі результати у службовій діяльності щомісячні надбавки за безперервну службу у відсотках до грошового забезпечення залежно від стажу служби. Крім того, відповідно до положень підпункту 3.3 наказу N 71, викладеного у новій редакції, головам державних податкових адміністрацій в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі у випадку видання наказу про накладення на працівника дисциплінарного стягнення за незадовільне виконання службових обов’язків наказано подавати до ДПА України пропозиції щодо скасування зазначеної надбавки.
Задовольняючи позов суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, не звернув уваги на те, що встановлення щомісячної надбавки за безперервну службу працівникам податкової міліції є правом, а не обов’язком голови ДПА України і здійснюється таке встановлення в залежності від наявності високих результатів у службовій діяльності.
Враховуючи викладене, оскаржуваний наказ голови ДПА України від 18.03.2005 р. N 116 "Щодо економного витрачання коштів на оплату праці", яким було скасовано наказ від 26.02.2005 р. N 13-Ф про встановлення ОСОБА_1 надбавки за безперервну службу був виданий головою ДПА України у межах наданих йому повноважень.
За правилами статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Оскільки обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального права, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу Державної податкової адміністрації України задовольнити.
Постанову Макарівського районного суду Київської області від 21 лютого 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 05 квітня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у позові.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді