ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
21 липня 2011 року
м. Київ
Справа N 2-16/1655-2010(5002-29/1655.1-2010)
Про визнання недійсним рішення комісії
та спонукання до виконання певних дій
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дерепи В. І.,
суддів: Грека Б.М., – (доповідача у справі),
Капацин Н.В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Крименерго" на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.11 у справі N 5002-29/1655.1-2010 господарського суду Автономної Республіки Крим за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання недійсним рішення комісії та спонукання до виконання певних дій
за участю представників від:
позивача - не з'явилися, були належно повідомлені
відповідача - не з'явилися, були належно повідомлені
встановив:
Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання недійсним рішення комісії від 25.01.10 про розрахунок збитків, у сумі 33693,39 грн.
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.04.10 (суддя Башилашвілі О.І.) позов залишений без розгляду, оскільки спір не підвідомчий господарським судам.
За результатом апеляційного перегляду справи Севастопольський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Гонтаря В.І., суддів: Плута В.М., Борисової Ю.В.) 26.04.11 прийняв постанову, якою цю ухвалу скасував, справу направив до місцевого господарського суду для розгляду позову по суті. Постанова мотивована тим, що суд першої інстанції усунувся від здійснення правосуддя.
Не погоджуючись із постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить постанову скасувати, ухвалу залишити без змін. Скарга мотивована порушенням апеляційним судом ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, Представниками відкритого акціонерного товариства "Крименерго", 15.01.10 в була проведена перевірка об'єкту споживача (позивача) ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1". В ході перевірки представниками відкритого акціонерного товариства "Крименерго" виявлені порушення з боку споживача Правил користування електричною енергією, а саме, використання електричної енергії без приладу обліку, розрахунковий електролічильник в схемі обліку відсутній, пломби енергонагляду зірвані, за фактом порушення був складений акт N 107907 від 15 січня 2010 року.
Відповідно пункту 7 акту N 107907 від 15.01.10, споживач був повідомлений про дату та час розгляду акту комісією по енергонагляду Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" та попереджений про відповідальність за порушення Правил користування електричною енергією у відповідності статей 26, 27 Закону України "Про електроенергетику". Вказаний акт підписаний представником споживача без заперечень.
З матеріалів справи вбачається, що 25.01.10 комісією у складі трьох осіб був здійснений перерахунок обсягу недооблікованої електроенергії та її вартості у відповідності з Методикою обчислення обсягу електричної енергії недооблікованої внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією, затвердженою Постановою НКРЕ N 562 від 04.05.06, та рішенням комісії нараховано 33693,39 грн. недооблікованої електроенергії, про що складено протокол N 4951.
Предметом спору є визнання недійсним рішення комісії відповідача від 25.01.10 у зв'язку із допущеними порушеннями з боку відповідача. Судом першої інстанції провадження у справі припинено на підставі пункту 1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України. Повернуто позивачу державне мито в сумі 85,00 грн. Ухвала мотивована тим, що рішення комісії, що оформлено протоколом, не є актом у розумінні статті 12 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не регулює суспільних відносин і не має обов’язкового характеру для сторін, а тому даний спір не підвідомчий господарським судам.
Апеляційний суд з таким висновком не погодився, вказавши на те, що спір є підвідомчий господарським судами. Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на наступне. Висновок суду першої інстанції про те, що вказаний протокол не є актом у розумінні статті 12 Цивільного кодексу України, оскільки не регулює суспільних відносин і не має обов’язкового характеру для суб’єктів цих відносин, є помилковим з огляду на наступне.
Згідно з пунктом 6.42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 року N 28 (зі змінами від 22.11.06), на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків. Споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу.
Отже, оформлене протоколом рішення комісії, прийняте за результатом розгляду акта про порушення правил користування електричною енергією, за своєю правовою природою є актом ненормативного характеру, який має обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недоврахованої електричної енергії.
Відповідно статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, порушують права та законні інтереси суб'єктів господарювання або споживачів. Аналогічне положення міститься у статті 21 Цивільного кодексу України. Водночас, статтею 12 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Таким чином, господарський суд розглядає заяви про визнання недійсними тільки обов'язкових для виконання рішень, яким у даному випадку, є оформлене протоколом рішення комісії. Окрім того, приймаючи ухвалу від 04.04.11 про припинення провадження у даній справі, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що на час подання позовної заяви пункт 6.42 Правил доповнено абзацом п'ятим згідно з постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N 1497 від 22 листопада 2006 року, відповідно до якого споживач має право оскаржити до суду рішення комісії протягом 10 робочих днів з дня вручення протоколу споживачу. Отже, оформлене протоколом рішення комісії може бути оскаржено до суду.
За таких обставин суду першої інстанції слід розглядати даний позов по суті. Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення, постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 26.04.11 у справі N 5002-29/1655.1-2010 залишити без змін.
Головуючий
Судді