ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
21 липня 2011 року
м. Київ
Справа N 20/112/08-10/217/09-7/6/10-7/160/10-28/230/10-7/226/10
Про визнання права державної власності
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя: Ходаківська І.П.
судді: Данилова Т.Б.,
Волковицька Н.О.
розглянувши матеріали касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2011 р. у справі N 20/112/08-10/217/09-7/6/10-7/160/10-28/230/10-7/226/10 господарського суду Запорізької області за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області до
1) ВАТ "Дніпромеханомонтаж"
2) дочірнього підприємства Дніпропетровське спеціалізоване управління "Механомонтаж" N 201 ВАТ "Дніпромеханомонтаж"
треті особи
1) КП "Якимівське бюро технічної інвентаризації"
2) Радивонівська сільська рада
3) ОСОБА_1
про визнання права державної власності
та за зустрічним позовом ВАТ "Дніпромеханомонтаж" до РВФДМ України по Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_2 дов. N 102 від 24.12.2010
відповідача 1 - не з'явився
відповідача 2 - не з'явився
третіх осіб - не з'явились
Розпорядженням N 03.08-05/384 від 20.07.2011 змінено склад колегії суддів у справі N 20/112/08-10/217/09-7/6/10-7/160/10-28/230/10-7/226/10, призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Ходаківська І.П., утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Волковицька Н.О.
встановив:
У січні 2008 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулося до господарського суду Запорізької області з позовом до відкритого акціонерного товариства "Дніпромеханомонтаж" (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог) про визнання права державної власності на об'єкт нерухомого майна - дитячий оздоровчий центр "Славутич", розташований за адресою: Запорізька область, Якимовський район, с. Богатир.
Ухвалами господарського суду Запорізької області до участі у справі в якості другого відповідача було залучено дочірнє підприємство Дніпропетровське спеціалізоване управління "Механомонтаж" N 201 ВАТ "Дніпромеханомонтаж", в якості третіх осіб - комунальне підприємство "Якимівське бюро технічної інвентаризації", Радивонівська сільська рада, ОСОБА_1.
Відкритим акціонерним товариством "Дніпромеханомонтаж" подано зустрічний позов до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно - дитячий оздоровчий заклад "Славутич", що розташовані за адресою: Запорізька область, Якимівський район, с. Богатир.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 10.04.2008 р. вказану зустрічну позовну заяву було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом.
Справа розглядалась судами неодноразово.
Під час останнього розгляду справи рішенням господарського суду Запорізької області від 06.12.2010 р. (суддя Кутіщева Н.С.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2011 р. (судді Калантай М.В., Волков Р.В., Запорощенко М.Д.) відмовлено в задоволенні як первісного так і зустрічного позовів.
Не погоджуючись з рішенням та постановою судів попередніх інстанцій, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані рішення і постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити первісні позовні вимоги та відмовити в задоволенні зустрічних позовних вимог.
Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні і постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що в 1992 році було створено орендне підприємство "Дніпромеханомонтаж".
Протоколом N 1 від 20.11.1992 р. затверджено Статут орендного підприємства, відповідно до п. 1.5 та додатку якого ОП "Дніпромеханомонтаж" мало у своєму складі структурні підрозділи, в тому числі Дніпропетровське спеціалізоване управління N 201 "Механомонтаж", на балансі якого знаходився піонерський табір "Славутич".
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області 31.08.1995 р. був затверджений План приватизації державного майна орендного підприємства "Дніпромеханомонтаж".
Відповідно до розділу V цього Плану було прийнято рішення здійснити приватизацію державного майна, переданого в оренду, шляхом продажу акцій відкритого акціонерного товариства, в тому числі працівникам підприємства 86,1%. Визначено, що приватизації підлягає майно, здане в оренду організації орендарів, вартістю 197627 млн.крб.; встановлено квоту використання приватизаційних майнових сертифікатів у розмірі 70% від вартості майна, яке приватизується. Зазначено, що законодавство встановлює особливий режим приватизації для об'єктів соціально-побутового призначення та державного житлового фонду, вартість якого 126 473 млн.крб. і виключається із вартості майна, що підлягає приватизації.
Пунктом 4 розділу V Плану приватизації встановлено пільги, які надаються органом приватизації: у відповідності до ст. 24 Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств" покупцю передаються безоплатно об'єкти соціально-побутового призначення вартістю 14962,1 млн.крб., в тому числі п/т "Славутич" (5210,9 млн.крб.).
Відповідно до цього Плану приватизації в статутному фонді державна частка склала 197627000 тис.крб. (64,6%), в т.ч. соціально-культурна сфера 14962000 тис.крб. Згідно пункту 6 плану розміщення акцій на вартість майна соціально-культурної сфери 14962000 тис.крб. було заплановано розмістити 4,9% акцій.
Розпорядженням Регіонального відділення ФДМУ по Дніпропетровській області N 12/131 від 28.07.1995 затверджено акт оцінки вартості майна, що приватизується, в сумі 197 627 млн.крб.
Відповідно до п. 1.1 Статуту підприємства, ВАТ "Дніпромеханомонтаж" засновано згідно договору засновників від 22.09.1995 р. між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області і організацією орендарів орендного підприємства "Дніпромеханомонтаж" шляхом перетворення орендного підприємства "Дніпромеханомонтаж" у відкрите акціонерне товариство згідно Закону України "Про господарські товариства" і Декрету Кабінету Міністрів України "Про приватизацію майна державних підприємств і їх структурних підрозділів, зданих в оренду". 13.10.1995 проведено державну реєстрацію ВАТ "Дніпромеханомонтаж", що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії АОО N 406161.
Регіональне відділення ФДМУкраїни по Дніпропетровській області, як один із засновників, передало у власність товариства державне майно, яке знаходилося на балансі орендного підприємства на суму 197 627 млн.крб.
Приватизація ВАТ "Дніпромеханомонтаж" була завершена відповідно до наказу начальника РВ ФДМУ по Дніпропетровській області N 12/26-3ВП від 20.04.1999 р., згідно з яким за результатами розміщення державної частки акцій вартість державної частки в статутному фонді товариства є повністю оплаченою.
Частиною другою статті 24 Закону України "Про приватизацію державного майна" встановлено, що товариству покупців, створеному працівниками підприємства згідно з статтею 8 цього Закону, яке стало власником свого підприємства в результаті викупу підприємства, купівлі його на аукціоні, за конкурсом, придбання 51 і більше відсотків акцій, за його згодою відповідний державний орган приватизації безоплатно передає об'єкти соціально-побутового призначення, створені за рахунок коштів фонду соціального розвитку (аналогічних фондів) зазначеного підприємства із зменшенням ціни, за яку було придбано майно підприємства, на суму початкової ціни зазначеного майна. Ці пільги поширюються на викуп державного майна орендними підприємствами.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що дитячий оздоровчий заклад "Славутич" (вартістю 5210,9 млн. крб.) був безоплатно переданий ВАТ "Дніпромеханомонтаж" у складі об'єктів соціально-побутового призначення загальною вартістю 14962,1 млн. крб.
На цих підставах суди попередніх інстанцій відмовили Регіональному відділенню ФДМУ по Дніпропетровській області у визнанні права державної власності на спірний ДОЗ "Славутич".
В подальшому протоколом N 2 від 30.12.1999 р. загальних зборів акціонерів ВАТ "Дніпромеханомонтаж" було прийнято рішення на базі структурних підрозділів створити дочірні підприємства з наданням їх статусу юридичних осіб.
10.05.2000 р. проведено державну реєстрацію дочірнього підприємства Дніпропетровського спеціалізованого управління "Механомонтаж N 201 ВАТ "Дніпромеханомонтаж", що підтверджується свідоцтвом серії АОО N 417418, виконкомом Бабушкінської районної ради м. Дніпропетровська, та зареєстровано Статут дочірнього підприємства Дніпропетровського спеціалізованого управління "Механомонтаж N 201" ВАТ "Дніпромеханомонтаж", яке є юридичною особою і правонаступником структурного підрозділу Дніпропетровське спеціалізоване управління "Механомонтаж N 201", і якому було передано ДОЗ "Славутич".
Відповідно до доповнень до статуту, затверджених засіданням правління ВАТ "Дніпромеханомонтаж" протоколом N 4 від 29.11.2002, зареєстрованих 24.02.2003 р., доповнені види діяльності дочірнього підприємства: утримування оздоровчих установ, будинків відпочинку та внутрішнього туризму; утримування та експлуатація житлового фонду.
Рішенням N 9 від 14.01.2004 р. Радивонівської сільської ради визнано право власності на ДОЗ "Славутич", що розташований в с. Богатир Якимівського району Запорізької області, за ДП ДСУ-201 ВАТ "Дніпромеханомонтаж", дозволено оформлення свідоцтва на право власності. 07.05.2004 р. на підставі цього рішення, Радивонівською сільською радою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно дитячий оздоровчий заклад "Славутич".
Відповідно до витягу N 3525377 від 07.05.2004 р. КП "Якимівське бюро технічної інвентаризації" право колективної власності на дитячий оздоровчий заклад "Славутич" зареєстроване за власником - дочірнім підприємством ДСУ "Механомонтаж N 201" ВАТ "Дніпромеханомонтаж" (юридичною особою).
На цих підставах суди попередніх інстанцій відмовили ВАТ "Дніпромеханомонтаж" у задоволенні зустрічного позову.
В подальшому нерухоме майно ДОЗ "Славутич" було продано дочірнім підприємством Дніпропетровського спеціалізованого управління "Механомонтаж N 201" ВАТ "Дніпромеханомонтаж" за нотаріально посвідченим Договором купівлі-продажу від 07.08.2008 р., укладеного між ДП ДСУ "Механомонтаж N 201" ВАТ "Дніпромеханомонтаж" та гр. ОСОБА_1.
Вирішуючи справу по суті відносно переходу прав власності на спірний ДОЗ "Славутич" до гр. ОСОБА_1, суди виходили із приписів ст.ст. 316, 317, 319 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Згідно із ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.
У відповідності до ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Таку державну реєстрацію права власності відповідно до "Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно" та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" здійснює Бюро технічної інвентаризації на підставі документів, передбачених ст. 19 вказаного Закону та додатку 1 вказаного Положення.
Суди попередніх інстанцій виходили з того, що сторонами не надано документальних доказів відповідності договору купівлі-продажу спірного майна, який укладений між дочірнім підприємством ДСУ "Механомонтаж N 201" ВАТ "Дніпромеханомонтаж" та ОСОБА_1 вимогам законодавства, а також не надано доказів того, чи був зазначений договір зареєстрований у встановленому порядку, чи видавалось третій особі свідоцтво про право власності на спірне майно. Зворотне також документально не підтверджено.
Тобто, сторонами на вимогу суду не надано належних доказів в підтвердження того, чи є ОСОБА_1 належним власником спірного майна на час вирішення спору, - за таких обставин справа вирішена судами за наявними доказами у відповідності із ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відтак, суди попередніх інстанцій під час вирішення справи по суті дійшли висновку про те, що за наявними в матеріалах справи документами позивачем у первісному позові та позивачем у зустрічному позові не доведено їх право власності на спірне майно.
При цьому, судами встановлено, що відповідач за первісним позовом надав клопотання від 30.08.2010 р. про застосування до позовних вимог Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області строку позовної давності, починаючи з 20.04.2002 р., оскільки 20.04.1999 р. було завершено процес приватизації ВАТ "Дніпромеханомонтаж" та у разі будь-яких порушень вимог законодавства України під час проведення приватизації, саме з 20.04.1999 р. позивач міг знати про такі порушення, якщо вони були з боку відповідача.
Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що строк позовної давності для звернення позивача з первісним позовом закінчився 20.04.2002 р, що є додатковою підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відмову в задоволені як первісного, так і зустрічного позовів.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, оскільки доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки доказів по справі, а судами було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для даної справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято рішення і постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.
Статтею 111-7 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
постановив:
Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22.02.2011 р. у справі N 20/112/08-10/217/09-7/6/10-7/160/10-28/230/10-7/226/10 залишити без змін.
Головуючий
Судді