КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО КУЛЬТУРИ УКРАЇНИ
Відділ оплати праці
Про скорочену тривалість робочого часу
ПИТАННЯ: Чи зобов'язаний керівник науково-дослідної установи, що фінансується з держбюджету і не належить до підприємств, призначених для використання праці інвалідів, установлювати працюючому в установі інвалідові II групи скорочену тривалість робочого часу або неповний робочий час з оплатою пропорційно до відпрацьованого часу?
ВІДПОВІДЬ: Згідно зі ст.12 Закону України "Про охорону праці" підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.
У випадках, передбачених законодавством, роботодавець зобов'язаний організувати навчання, перекваліфікацію і працевлаштування інвалідів відповідно до медичних рекомендацій, установити на їхнє прохання неповний робочий день або неповний робочий тиждень та створити пільгові умови праці (ст.172 КЗпП).
Отже, в разі застосування праці інвалідів роботодавець зобов'язаний діяти на підставі рекомендацій МСЕК, оскільки невиконання цих рекомендацій може призвести до погіршення стану здоров'я працівника-інваліда, за що роботодавець нестиме відповідальність.
Якщо в рекомендаціях МСЕК зазначено, що працівник-інвалід може працювати за своєю посадою на умовах неповного робочого часу, роботодавець на прохання інваліда зобов'язаний установити йому неповний робочий час. Для цього працівник-інвалід подає заяву про встановлення неповного робочого часу, а роботодавець видає відповідний наказ.
Роботодавець зобов'язаний на прохання працівника, що має право на неповний робочий час, установити робочий час тієї тривалості, про яку просить працівник. Зазначена норма не обмежує права сторін трудового договору на визначення тривалості неповного робочого часу.
Оплата роботи на умовах неповного робочого часу, яка регулюється ст.56 КЗпП, провадиться пропорційно до відпрацьованого часу або залежно від виробітку.
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою будь-яких обмежень обсягу трудових прав працівників.
Згідно з п.6 постанови Ради Міністрів СРСР від 14.09.73 р. №674 "Про заходи щодо подальшого вдосконалення використання праці пенсіонерів та інвалідів у народному господарстві і пов'язаних з цим додаткових пільгах" інваліди І і II груп, які працюють на підприємствах, у цехах та на дільницях, призначених для використання праці інвалідів, якщо вони не користуються правом на одержання більш високих пільг, мають право на скорочений робочий час тривалістю 6 год на добу (36 год на тиждень).
Ураховуючи викладене, ця норма може застосовуватись, якщо рекомендаціями МСЕК інвалідам І і II груп за станом їхнього здоров'я дозвблено працювати 6 год (36 год на тиждень) за шестиденного робочого тижня. На п'ятиденний робочий тиждень ця норма, не поширюється.
Головний спеціаліст,
Ірина СВІТЕЛЬСЬКА
“Праця і зарплата” № 34 (758), 14 вересня 2011 р.
Передплатний індекс: 30214