ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13 вересня 2011 року
м. Київ
Справа N 31/29
Про стягнення матеріальної шкоди
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Плюшка І.А.,
суддів: Владимиренко С.В. - доповідач
Самусенко С.С.,
розглянув касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Азовського моря на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. та рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011 р. у справі N 31/29 господарського суду Донецької області за позовом Державної екологічної інспекції Азовського моря до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 1619134,9 грн. шкоди,
Розпорядженням Заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Мирошниченка С.В. від 07.09.2011 р. N 03.07-05/493 у зв'язку з відпусткою судді Подоляк О.А. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Плюшко І.А., судді Владимиренко С.В., Самусенко С.С.
За участю представників:
- від позивача: не з’явилися;
- від відповідача: ОСОБА_1, дов. N 09-18/2084 від 10.05.2011 р.
встановив:
У лютому 2011 р. Державна екологічна інспекція Азовського моря звернулася до господарського суду Донецької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення 1619134,9 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в акваторію Азовського моря по промвипуску N 9.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2011 р. у справі N 31/29 (суддя Ушенко Л.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. у справі N 31/29 (колегія суддів у складі головуючого судді Волкова Р.В., суддів Новікової Р.Г., Запорощенка М.Д.), у задоволенні позову Державної екологічної інспекції Азовського моря до Відкритого акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" про стягнення на користь держави 1619134,9 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок перевищення нормативів допустимих скидів забруднюючих речовин в акваторію Азовського моря по промвипуску N 9 відмовлено.
Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Державна екологічна інспекція Азовського моря звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального права просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. та рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011 р. у справі N 31/29 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, касаційну скаргу, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, 31.08.2010 р., 09.09.2010 р. та 30.09.2010 р. представниками відділу аналітичного екологічного контролю джерел забруднення та моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря в присутності уповноваженого представника відповідача відібрано проби зворотних вод відповідача та поверхневих вод Азовського моря, про що складено акти відбору проб від 31.08.2010 р. N 91, від 09.09.2010 р. N 96, від 30.09.2010 р. N 100.
Судом першої інстанції зазначено, що за усередненими даними відділу екологічного, аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря та лабораторії ВАТ "МК "Азовсталь" вміст міді у відібраних пробах становить 0,0201 мг/л; вміст завислих речовин у відібраних пробах становить 2,43 мг/л; вміст азоту амонію у відібраних пробах становить 2,68 мг/л; вміст нітритів у відібраних пробах становить 0,29 мг/л; вміст БПК5 у відібраних пробах становить 3,04 мг/л; вміст хлоридів у відібраних пробах становить 3851,25 мг/л; вміст залізу у відібраних пробах становить 0,82 мг/л; вміст нафтопродуктів у відібраних пробах становить 0,18 мг/л.
З протоколу N 43 від 14.10.2010 р. Державної екологічної інспекції Азовського моря, суди попередніх інстанцій зазначили, що з 24 години 31.08.2010 р. по 24 годину 30.09.2010 р. відповідачем скинуті в акваторію Азовського моря промислові стоки з концентрацією забруднюючих речовин, яка перевищує встановлені норми: завислі речовини - у 1,62 рази; азот амонійний - у 2,61 рази; нітрити - у 2,42 рази; БПК5 - у 1,35 рази; хлориди - у 1,35 рази; залізо - у 3,9 рази; мідь - у 2,87 рази. На підставі виявленого, за формулою 16 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 389 від 20.07.2009 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за N 767/16783, головним спеціалістом відділу держаного контролю атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів та поводження з відходами здійснено розрахунок збитку, заподіяного природному середовищу Азовського моря в результаті скиду стічних вод з промвипуску N 9 відповідача за період з 31.08.2010 р. по 30.09.2010 р. на суму 1619134,9 грн.
Як зазначено попередніми судовими інстанціями, наведена формула 16 Методики визначена п. 7.2 вказаної Методики, яким визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, зауважив, що необхідною умовою визначення суми збитків є встановлення факту перевищення нормативу гранично допустимого скиду.
Пославшись на приписи п. 1.7 вказаної Методики, яким визначено поняття граничнодопустимої концентрації речовин у воді та граничнодопустимого скиду, суди попередніх інстанцій зазначили, що граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді -це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування; граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.
На підставі зазначеного, судами попередніх інстанцій вказано, що лише встановлення перевищення нормативу гранично допустимого скиду обумовлює правомірність застосування положень п. 7.2 Методики та формули 16.
Місцевий та апеляційний господарські суди, здійснив аналіз матеріалів справи, з'ясували, що за даними відділу екологічного, аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря та лабораторії відповідача щодо максимального перевищення норм забруднюючих речовин, які використовувались при проведенні розрахунку збитку, під час аналізу відібраних проб вод за актами відбору проб від 31.08.2010 р. N 91, від 09.09.2010 р. N 96, від 30.09.2010 р. N 100 не було встановлено перевищення нормативу гранично допустимого скиду (ГДС).
Зважаючи на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про невстановлення позивачем необхідної умови для належного застосування відповідного положення Методики та розрахування збитків.
Врахував вищевикладене, вказав про невстановлення перевищення відповідачем визначених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у позові, що відповідає матеріалам справи та чинному законодавству України.
У відповідності до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
постановив:
Касаційну скаргу Державної екологічної інспекції Азовського моря залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. у справі N 31/29 - без змін.
Головуючий
Судді