ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
13 вересня 2011 року
м. Київ
Справа N 31/30
Про стягнення грошової шкоди
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Плюшка І.А.,
суддів: Владимиренко С.В.
- доповідач Самусенко С.С.,
розглянув касаційні скарги
1. Заступника прокурора Донецької області
2. Державної екологічної інспекції Азовського моря
на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. та рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011 р. у справі N 31/30 господарського суду Донецької області за позовом Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, Державної екологічної інспекції Азовського моря доПублічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про стягнення 246643,67 грн. шкоди,
Розпорядженням Заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України Мирошниченка С.В. від 07.09.2011 р. N 03.07-05/493 у зв'язку з відпусткою судді Подоляк О.А. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий - Плюшко І.А., судді Владимиренко С.В., Самусенко С.С.
За участю прокуратури: Сахно Н.В., посв. N 99 від 20.05.2004 р.;
представників:
- від позивача Маріупольської міської ради: не з’явилися;
- від позивача Державної екологічної інспекції Азовського моря: не з’явилися;
- від відповідача: ОСОБА_1, дов. N 09/4500 від 08.12.2010 р.
встановив:
У лютому 2011 р. Маріупольська міжрайонна природоохоронна прокуратура звернулася до господарського суду Донецької області в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради, Державної екологічної інспекції Азовського моря з позовом до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про стягнення 246643,67 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення водного законодавства.
Рішенням господарського суду Донецької області від 15.03.2011 р. у справі N 31/30 (суддя Ушенко Л.В.), залишеним без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. у справі N 31/30 (колегія суддів у складі головуючого судді Волкова Р.В., суддів Новікової Р.Г., Запорощенка М.Д.), у задоволенні позову Маріупольської міжрайонної природоохоронної прокуратури в інтересах держави в особі Маріупольської міської ради та Державної екологічної інспекції Азовського моря до Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" про стягнення 246643,67 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення водного законодавства відмовлено.
Не погодившись з прийнятими у справі судовими актами, Заступник прокурора Донецької області звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. та рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011 р. у справі N 31/30 і направити справу на новий розгляд.
Не погодилася з прийнятими у справі судовими актами й Державна екологічна інспекція Азовського моря та звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення попередніми судовими інстанціями норм матеріального права просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. та рішення господарського суду Донецької області від 15.03.2011 р. у справі N 31/30 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, касаційні скарги, заслухавши суддю-доповідача, прокурора, представника відповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Як з'ясовано попередніми судовими інстанціями, 19.11.2009 р. представниками відділу аналітичного екологічного контролю джерел забруднення та моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря в присутності уповноваженого представника відповідача відібрано проби зворотних вод відповідача та поверхневих вод Азовського моря, про що складено акт відбору проб від 19.11.2009 р. N 105.
Судом першої інстанції зазначено, що за усередненими даними відділу екологічного, аналітичного контролю джерел забруднення і моніторингу Державної екологічної інспекції Азовського моря та лабораторії ЗОС Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" перевищення норм забруднюючих речовин у скиді зворотних вод склало: по водовипуску N 1 - азоту амонійного у 4,43 рази, БСК5 - у 1,37 рази, хлориди - у 1,39 рази, сульфати - у 1,09 рази, заліза - у 2,4 рази; по водовипуску N 2 - завислі речовини - у 1,52 рази, БСК5 - у 1,1 рази, хлориди - у 1,42 рази; по водовипуску N 3 - завислі речовини - у 2,06 рази, БСК5 - у 1,73 рази, хлориди - у 1,35 рази, заліза - у 1,4 рази, фосфати - у 1,2 рази; по водовипуску N 4 - БСК5 - у 1,03 рази, хлориди - у 1,13 рази; по водовипуску N 5 - завислі речовини - у 1,01 рази, сульфати - у 1,08 рази.
З протоколу N 28 від 21.06.2010 р. Державної екологічної інспекції Азовського моря, суди попередніх інстанцій зазначили, що з 00 години 01.10.2009 р. по 24 годину 31.12.2009 р. відповідачем скинуті в р. Кальчик та р. Кальміус промислові стоки з концентрацією забруднюючих речовин у скиді стічних вод, яка перевищує встановлені норми: по водовипуску N 1: азот амонійний - у 4,43 рази; БСК5 - у 1,37 рази; хлориди - у 1,39 рази, сульфати - 1,09 рази, залізо - у 2,4 рази; по водовипуску N 2: завислі речовини - у 1,52 рази, БСК5 - у 1,1 рази, хлориди - у 1,42 рази; по водовипуску N 3: завислі речовини - у 2,06 рази, БСК5 - у 1,73 рази, хлориди - у 1,35 рази, залізо - у 1,4 рази, фосфати - у 1,2 рази; по водовипуску N 4: БСК5 - у 1,03 рази, хлориди - у 1,13 рази; по водовипуску N 5: завислі речовини - у 1,01 рази, сульфати - 1,08 рази. На підставі виявленого, за формулою 12 Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону і раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища N 389 від 20.07.2009 р., зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2009 р. за N 767/16783, головним спеціалістом відділу держаного контролю атмосферного повітря, земельних, водних ресурсів та поводження з відходами здійснено розрахунок збитку, заподіяного природному середовищу р. Кальчик та р. Кальміус в результаті скиду зворотних вод з водовипусків N 1, N 2, N 3, N 4, N 5 Публічного акціонерного товариства "Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча" за період з 00 години 01.10.2009 р. по 24 годину 31.12.2009 р. на суму 246643,67 грн.
Як зазначено попередніми судовими інстанціями, наведена формула 12 Методики визначена п. 7.1 вказаної Методики, яким визначений порядок та методологія проведення розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об'єктам (морські води) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС (граничнодопустимого скиду).
Пославшись на приписи п. 1.7 вказаної Методики, яким визначено поняття граничнодопустимої концентрації речовин у воді та граничнодопустимого скиду, суди попередніх інстанцій зазначили, що граничнодопустима концентрація (ГДК) речовин у воді - це встановлений рівень концентрації речовини у воді, вище якого вода вважається не придатною для конкретних цілей водокористування; граничнодопустимий скид (ГДС) - маса речовини у зворотній воді, що є максимально допустимою для відведення за встановленим режимом для цього пункту водного об'єкта за одиницю часу.
На підставі зазначеного, судами попередніх інстанцій вказано, що лише встановлення перевищення нормативу гранично допустимого скиду обумовлює правомірність застосування положень п. 7.1 Методики та формули 12.
Місцевий та апеляційний господарські суди, здійснив аналіз матеріалів справи, з'ясували, що Державною екологічною інспекцією Азовського моря не було визначено показників фактичного скиду відповідачем забруднюючих речовин, який визначається в одиницях виміру маси забруднюючих речовин на одиницю часу, та не було встановлено перевищення нормативу гранично допустимого скиду (ГДС).
Зважаючи на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про невстановлення позивачем необхідної умови для належного застосування відповідного положення Методики та розрахування збитків.
Врахував вищевикладене, вказав про невстановлення перевищення відповідачем визначених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин, місцевий господарський суд, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про відмову у позові, що відповідає матеріалам справи та чинному законодавству України.
У відповідності до ст. 111-7 Господарського процесуального кодексу України перегляд у касаційному порядку судового рішення здійснюється касаційною інстанцією на підставі встановлених фактичних обставин справи, зі здійсненням перевірки застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що прийнята у даній справі постанова апеляційного господарського суду, якою залишено без змін рішення місцевого господарського суду, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційних скарг не спростовують висновків суду апеляційної інстанції у зв'язку з чим відсутні підстави для скасування оскарженої постанови суду апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
постановив:
Касаційні скарги Заступника прокурора Донецької області та Державної екологічної інспекції Азовського моря залишити без задоволення, постанову Донецького апеляційного господарського суду від 01.06.2011 р. у справі N 31/30 - без змін.
Головуючий
Судді