ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
23 серпня 2011 року
м. Київ
Справа N К-11940/07
Про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Костенка М.І.,
Рибченка А.О.,
Степашка О.І.,
Федорова М.О.
розглянула у письмовому провадженні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова на ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2007 року по справі N АС-13/06-07 за позовом Приватного підприємства "Юридична компанія "Івіта" до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
встановила:
На розгляд суду передано вимоги Приватного підприємства "Юридична компанія "Івіта" (далі - ПП "Юридична компанія "Івіта", позивач) до Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова (далі - ДПІ у Фрунзенському районі м. Харкова, відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень N 0004111501/0 від 20.07.2006, N 0004111501/1 від 14.08.2006 та N 0004111501/2 від 26.10.2006 про застосування фінансових санкцій в розмірі 170,00 грн., скасування податкових вимог N 1/877 від 31.08.2006 та N 1/990 від 07.11.2006.
Постановою Господарського суду Харківської області від 26.02.2007 року позовні вимоги задоволено частково. Скасовано податкові повідомлення-рішення N 0004111501/1 від 14.08.2006 та N 0004111501/2 від 26.10.2006 та податкові вимоги N 1/877 від 31.08.2006 та N 1/990 від 07.11.2006. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено. Стягнуто з державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн. судового збору.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення N 0004111501/0 від 20.07.2006, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не спростовано висновок податкового органу про наявність порушення (факт неподання декларації з податку на прибуток). Разом з тим, податкові повідомлення-рішення N 0004111501/1 від 14.08.2006 та N 0004111501/2 від 26.10.2006, скасовано судом, як такі, що прийняті всупереч чинному законодавству, яке не передбачає прийняття нових податкових повідомлень-рішень у разі незадоволення скарги в процесі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Податкові вимоги скасовано, як такі, що сформовано безпідставно.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2007 року, постанову суду першої інстанції скасовано та винесено нову, якою позов задоволено повністю. Суд апеляційної інстанції не погодився з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення N 0004111501/0 від 20.07.2006 та відповідно податкових повідомлень-рішень N 0004111501/1 від 14.08.2006, N 0004111501/2 від 26.10.2006, а також податкових вимог, сформованих на підставі спірних податкових повідомлень-рішень.
Не погоджуючись з судовим рішенням апеляційної інстанції, відповідач 29.05.2007 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 07.10.2008 року прийняв її до свого провадження.
В касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2007 року та залишити в силі постанову Господарського суду Харківської області від 26.02.2007 року.
В обгрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судом норм матеріального права, зокрема, ст. 1 та ч.2 ст. 4 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб’єктів малого підприємництва" (далі - Указ N.727/98).
Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
На підставі доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права, судами попередніх інстанцій було встановлено, на підставі акту N 1575/15-108/363 від 20.07.2006, складеного за результатом невиїзної документальної перевірки позивача на предмет порушення терміну подання податкової звітності по податку на прибуток за 1 квартал 2006 року, податковим органом було винесено податкове повідомлення-рішення N 0004111501/0 від 20.07.2006 про застосування на підставі п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" фінансових санкцій у розмірі 170,00 грн.
Зі змісту зазначеного акту вбачається, що за результатом перевірки. Податковим органом було виявлено порушення позивачем вимог п. 16.4 ст. 16 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (не подано податкову звітність по податку на прибуток за І квартал 2006 року, строк подання якої закінчився 10.05.2006).
В результаті адміністративного оскарження, вищезазначене податкове повідомлення-рішення було залишено без змін та за результатом оскарження податковим органом було винесено податкові повідомлення-рішення N 0004111501/1 від 14.08.2006 та N 0004111501/2 від 26.10.2006 про застосування фінансових санкцій у розмірі 170,00 грн.
За результатом розгляду справи, судами було встановлено, що позивач з третього кварталу 2005 року перебував на спрощеній системі оподаткування відповідно до Указу N 727/98, що підтверджується свідоцтвом про право сплати єдиного податку від 23.08.2005 року.
Згідно статті 4 Указу N 727/98 спрощена система оподаткування, обліку та звітності для суб'єктів малого підприємництва може застосовуватися поряд з діючою системою оподаткування, обліку та звітності, передбаченою законодавством, на вибір суб'єкта малого підприємництва. Форма та порядок видачі свідоцтва про право сплати єдиного податку встановлюються Державною податковою адміністрацією України і є єдиними на всій території України. Для переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкт малого підприємництва подає письмову заяву до органу державної податкової служби за місцем державної реєстрації. Заява подається не пізніше ніж за 15 днів до початку наступного звітного (податкового) періоду (кварталу) за умови сплати всіх установлених податків та обов'язкових платежів за попередній звітний (податковий) період.
Рішення про перехід на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності може бути прийняте не більше одного разу за календарний рік.
Аналогічні положення закріплені у п. 2 Порядку видачі свідоцтва про сплату єдиного податку, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, від 29.10.1999 N 599, відповідно до абзацу 4 пункту 2 якого свідоцтво видається на зазначений в заяві термін, але в межах календарного року.
Оскільки, за результатом розгляду справи позивачем не було доведено факт перебування на спрощеній системі оподаткування у 1 кварталі 2006 року та не спростовано факт неподання до податкового органу податкової звітності по податку на прибуток за вказаний період, суд касаційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в частині скасування податково повідомлення-рішення N 0004111501/0 від 20.07.2006.
Проте, дійшовши правильного висновку про правомірність прийняття податково повідомлення-рішення N 0004111501/0 від 20.07.2006, суд першої інстанції внаслідок порушення підпункту 5.2.2 пункту 5.2 ст. 5 Закону "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетними та державними цільовими фондами" (далі - Закон N 2181-ІІІ) та пункту 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001 N 253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України (МЮ України) 06.07.2001 за N 567/5758, в редакції наказу ДПА України від 10.08.2005 N 328 (далі - Порядок), помилково визнав неправомірними податкові повідомлення-рішення N 0004111501/1 від 14.08.2006 та N 0004111501/2 від 26.10.2006, направлені позивачу за результатами розгляду його скарги в процедурі адміністративного узгодження.
Згідно з пунктом 5.3 Порядку у разі подання платником податків скарги щодо визначеного в податковому повідомленні податкового зобов'язання з дотриманням вимог Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.96 N 29 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 18.12.96 за N 723/1748 (в редакції наказу від 02.03.2001 N 82), із змінами та доповненнями, структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, у день отримання скарги (інформації про подання повторної скарги) вносить відповідні дані до реєстру податкових повідомлень.
Після закінчення розгляду скарги структурний підрозділ, який склав таке податкове повідомлення, підшиває другий примірник вмотивованого рішення за скаргою платника податків, у тому числі рішення про продовження терміну розгляду скарги, або рішення про податковий компроміс до справи платника податків поряд з корінцем податкового повідомлення, що оскаржувалося, та: а) у разі часткового скасування раніше прийнятого рішення про нарахування суми податкового зобов'язання складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком нове податкове повідомлення, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення вважається відкликаним; б) у разі збільшення податковим органом суми податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги платника податків складає та направляє платнику податків згідно із зазначеним Порядком окреме податкове повідомлення на суму збільшення податкового зобов'язання, при цьому раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається. З метою доведення до платника податків граничного строку сплати податкового зобов'язання, зазначеного в раніше надісланому податковому повідомленні (у разі, якщо сума податкового зобов'язання за результатами розгляду скарги збільшується або залишається без змін, а раніше надіслане податкове повідомлення не відкликається), податковим органом складається та надсилається (вручається) платнику податків податкове повідомлення, яке має номер первинного податкового повідомлення, при цьому через дріб проставляється номер скарги, щодо якої воно складене (1 - для першої, 2 - для другої тощо), крім того, таке податкове повідомлення містить новий граничний термін сплати податкового зобов'язання.
Аналогічні дії здійснюються у разі подання платником податків повторної скарги. При розгляді спору щодо правомірності рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративний суд перевіряє, чи прийняте оскаржуване рішення (вчинена/не вчинена дія) в межах повноважень владного суб'єкта, визначених законом. Направлення податковим органом платнику податків податкового повідомлення у разі коли за результатами розгляду його скарги сума визначеного податкового зобов'язання не змінюється не суперечить статті 6 Закону N 2181-ІІІ, хоча прямо цим Законом і не передбачено. Оскільки згідно з підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 ст. 5 цього Закону платник податків зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку ним розпочато процедуру апеляційного узгодження, доведення контролюючим органом до платника граничного строку сплати суми податкового зобов'язання не порушує права чи законні інтереси платника, а сприяє виконанню ним покладеного законом обов'язку. Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України від 21.12.2000 року N 2181-III визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 вищевказаного Закону податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано з листом повідомлення про вручення.
Оскільки, сторонами не було надано суду інформації щодо отримання позивачем податкового повідомлення-рішення N 0004111501/2 від 26.10.2006, суд касаційної інстанції погоджується з позицією суду першої інстанції, що податкова вимога не могла бути направлена раніш, ніж 06.11.2006. Проте податкова вимога N 1/877 від 31.08.2006, в якій платник повідомляється про наявність боргу в сумі 170,00 грн., сформована та направлена платнику всупереч вимогам чинного законодавства.
Матеріалами справи також спростовуються правомірність направлення податкової вимоги N 1/990 від 07.11.2006, як такої що сформована під час адміністративного оскарження, що підтверджується рішенням ДПА України від 22.12.2006.
Відповідно до ст. 225 КАС України, суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється є помилковим тільки в частині.
Керуючись ст. ст. 210, 222, 223, 225, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -
постановила:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Фрунзенському районі м. Харкова задовольнити частково.
Ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2007 року в частині позовних вимог про скасування податкових повідомлень рішень N 0004111501/0 від 20.07.2006, N 0004111501/1 від 14.08.2006 та N 0004111501/2 від 26.10.2006 скасувати. В задоволенні позовних вимог відмовити.
В іншій частині постанову Господарського суду Харківської області від 26.02.2007 року та ухвалу Харківського апеляційного господарського суду від 08.05.2007 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235-238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді