КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Департамент адміністрування податку на прибуток та інших податків і зборів
Щодо оподаткування прибутку підприємств
ПИТАННЯ: 1 Як оподатковуються доходи страховика від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, одержані 1 квітня-31 грудня 2011р.?
ВІДПОВІДЬ: 1 Пунктом 8 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями, далі - Кодекс) установлено, що за результатами діяльності впродовж одного року з дня набрання чинності розділом III Кодексу страховики, які одержують доходи від провадження страхової діяльності, крім діяльності з виконання договорів довгострокового страхування життя та пенсійного страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення відповідно до Закону України "Про недержавне пенсійне забезпечення", а також від діяльності, не пов'язаної із страхуванням, обчислюють та сплачують податок на прибуток таким чином:
упродовж звітного податкового року страховики щокварталу сплачують податок за ставкою 3% суми страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, одержаних (нарахованих) страховиками-резидентами впродовж звітного періоду за договорами страхування, співстрахування та перестрахування ризиків на території України або поза м межами;
за результатами звітного року страховики розраховують розмір податку на прибуток, що обчислюється від оподатковуваного прибутку в порядку, встановленому ст. 156 та пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Кодексу, але не сплачують його.
Виходячи з положень абзацу першого п.8 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення"Кодексу порядок, за яким у 2011 р. провадиться оподаткування страховиків, що одержують доходи від провадження страхової діяльності, не поширюється на діяльність страховиків, не пов'язану зі страхуванням.
Згідно з пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 Кодексу об'єктом оподаткування є прибуток з джерелом походження з України та поза її межами, який визначається зменшенням суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст. 135-137 Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст. 138-143 Кодексу, з урахуванням правил, установлених ст. 152 Кодексу.
Відповідно до ч. ІІ Податкової декларації з податку на доходи (прибуток) страховика, затвердженої наказом ДПА України від 21.02.2011 р. №97, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 21.03.2011 р. за №376/19114, передбачено механізм визначення нарахованої суми податку на прибуток від діяльності страховика, не пов1язаної із страхуванням, згідно з положеннями розділу III Кодексу за основною ставкою.
Пунктом 151.1 ст.151 Кодексу передбачено, що основна ставка податку становить 16%. Водночас положення цього пункту застосовуються з урахуванням п. 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу, згідно з яким з 1 квітня до 31 грудня 201 і р. включно ставка податку становить 23%.
Отже, з 1 квітня до 31 грудня 2011 р. включно прибуток страховиків, одержаний від діяльності, не пов'язаної зі страхуванням, оподатковується за ставкою 23%.
ПИТАННЯ: 2 Який порядок дії договорів довгострокового страхування життя, укладених до набрання чинності Податковим кодексом України?
ВІДПОВІДЬ: 2 Згідно з п. 1.37 ст. 1 3акону України від 28.12.94 р. №334 "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334) договором довгострокового страхування життя з метою оподаткування вважається договір страхування життя на 10 років і більше, який містить умову сплати страхових внесків (платежів, премій) упродовж не менш як п'яти років та передбачає страхову виплату, якщо застрахована особа дожила до закінчення строку чинності договору страхування чи події, передбаченої договором страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат упродовж перших 10 років його чинності, крім тих, що провадяться в разі настання страхових випадків, пов'язаних зі смертю застрахованої особи або нещасним випадком чи хворобою застрахованої особи, що призвели до встановлення застрахованій особі інвалідності І групи, при цьому страхова виплата провадиться незалежно від терміну сплати страхових внесків (платежів,премій).
Закон №334 відповідно до пп.2 п.2 розділу XIX Кодексу утратив чинність з 1 квітня 2011 p., тобто одночасно з набранням чинності розділом III Кодексу "Податок на прибуток підприємств" (пп. 1 підрозділу 4 розділу XX Кодексу).
Відповідно до пп. 14.1.52 п. 14.1 ст.14 розділу І Кодексу договір довгострокового страхування життя - це договір страхування життя строком на п'ять і більше років, який передбачає страхову виплату одноразово або у вигляді ануїтету, якщо застрахована особа дожила до закінчення терміну чинності договору страхування чи події, передбаченої договором страхування, або досягла віку, визначеного договором. Такий договір не може передбачати часткових виплат упродовж перших п'яти років його чинності, крім тих, що здійснюються в разі настання страхових випадків, пов'язаних зі смертю чи хворобою застрахованої особи або нещасним випадком, що призвело до встановлення застрахованій особі інвалідності І або II групи чи встановлення інвалідності особі, яка не досягла 18-річного віку. При цьому платник податку - роботодавець не може бути вигодонабувачем за такими договорами страхування життя.
Положення Кодексу не містять застереження щодо надання зворотної сили його нормам.
Статтею 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Ураховуючи викладене, на договори довгострокового страхування життя, укладені до 1 квітня п.р., поширюються вимоги Закону №334 до закінчення строку чинності таких договорів. Договори довгострокового страхування життя, укладені після 1 квітня 2011 p., з метою оподаткування визнаються такими в разі, якщо вони відповідають вимогам, передбаченим положеннями пп.14.1.52 п.14.1 ст.14 розділу І Кодексу.
ПИТАННЯ: 3 До якої групи основних засобів та інших необоротних активів з метою нарахування амортизації слід відносити системи відеоспостерєження, охоронної та пожежної сигналізації?
ВІДПОВІДЬ: 3 Об'єктам амортизації і класифікації основних засобів та інших необоротних активів, а також визначенню вартості об'єктів амортизації присвячено ст. 144, 145 та 146 розділу ІІІ "Податок на прибуток" Податкового кодексу України, який набрав чинності з 1 квітня 2011 р.
Класифікація основних засобів (інших необоротних активів) та нарахування амортизації, що здійснюється із застосуванням методів, зазначених у пп.145.1.5 п.145.1 ст.145 Кодексу в цілях оподаткування безпосередньо залежать від мінімально допустимих строків корисного використання.
Відповідно до вимог, установлених Національним банком України, в бухгалтерському обліку системи відеоспостереження, охоронної та пожежної сигналізації обліковуються як окремі інвентарні об'єкти, оскільки вони виконують самостійні функції та мають строки корисного використання, відмінні від тих об'єктів, у яких установлюються такі системи.
Виходячи з передбачених ст.145 Кодексу груп основних засобів та інших необоротних активів такі системи слід відносити до групи 9 "Інші основні засоби", мінімально допустимий строк корисного використання яких становить 12 років.
Начальник відділу,
Раїса БОЛІЛА
“Праця і зарплата” № 35 (759), 21 вересня 2011 р.
Передплатний індекс: 30214