ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
29 вересня 2011 року
м. Київ
Справа N 11/10/2011/5003
Про визнання недійсним рішення
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дерепи В.І.,
суддів: Грека Б.М., - (доповідача у справі),
Капацин Н.В.
перевіривши матеріали касаційної скарги Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 на постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.11 у справі N 11/10/2011/5003 господарського суду Вінницької області за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" про визнання недійсним рішення від 08.02.11
та зустрічним позовом Відкритого акціонерного товариства "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення матеріальної шкоди
за участю представників від:
позивача - ОСОБА_6
відповідача - ОСОБА_7, ОСОБА_1 (дов. від 14.03.11)
встановив:
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5 (споживач) звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" (енергопостачальник) про визнання недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 08.02.11.
Відкрите акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" звернулось до господарського суду Вінницької області із зустрічним позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 про стягнення 29473,49 грн. вартості недооблікованої електроенергії.
Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.04.11 (суддя В.Матвійчук) первісний позов задоволений. Визнано недійсним рішення комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією від 08.02.11, яке оформлене протоколом N 4 від 08.02.11, в зустрічному позові відмовлено. Рішення мотивоване тим, що акт про порушення не є належним доказом вчинення ПП ОСОБА_5 порушення ПКЕЕ, оскільки не містить всіх необхідних даних. Запис в протоколі засідання комісії про згоду з порушенням не може свідчити ні про присутність позивача на засіданні, ні про те, що він визнав факт порушення, оскільки неможливо ідентифікувати, кому такий підпис належить.
За результатом апеляційного перегляду справи Рівненський апеляційний господарський суд (колегія суддів у складі: головуючого-судді Огороднік К.М., суддів: Мельник О.В., Коломис В.В.) 19.07.11 прийняв постанову, якою рішення скасував, у позові Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 до Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" про визнання недійсним рішення від 08.02.11, яке оформлене протоколом N 4 від 08.02.11 відмовив. Зустрічний позов задовольнив частково: стягнувши з Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 на користь Відкритого акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці "Козятинські електричні мережі" 11295,31 грн. матеріальної шкоди, 112,95 грн. витрат зі сплати державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті зустрічного позову суд відмовив.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що протокол засідання комісії енергопостачальної компанії не є актом, а є оперативно-господарською санкцією, а тому його визнати недійсним неможливо, а відтак, первісний позивач обрав невірний спосіб захисту, що тягне за собою відмову в позові. Щодо зустрічного позову, то він задоволений апеляційним судом тільки частково з посиланням на те, що нарахування за 1090 днів є неправомірним, вартість недооблікованої електроенергії слід нараховувати лише за 365 днів.
Не погоджуючись із постановою, позивач за первісним позовом звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, рішення залишити без змін. Скарга мотивована тим, що висновок апеляційного суду про те, що вимога про визнання недійсним протоколу засідання комісії енергопостачальника є неправильним способом захисту, не узгоджується зі змістом цивільного законодавства.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 20.12.06 між ВАТ "АК "Вінницяобленерго" в особі структурної одиниці Козятинські електричні мережі (постачальник) та Приватним підприємцем ОСОБА_5 (споживач) укладено договір про постачання електричної енергії за N 28276, згідно умов якого постачальник поставляє електричну енергію споживачу, а споживач сплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі, згідно умов цього договору та додатків до нього, які є його невід’ємними частинами.
02.02.11 представниками постачальника проведено перевірку отримання споживачем правил користування електроенергією, за результатами якої складено Акт про порушення Правил користування електроенергією серії ЮО N 005354 (надалі - Акт). У вказаному Акті зазначено, що при обстеженні точки обліку N 07129708010888362 тип СЕ-6807 показники 08342,0 Держповірка 07 ІІІ 6, виявлено скриту, приховану електропроводку, що включає навантаження через таймер часу поза приладом обліку (спожита таким чином електроенергія не обліковувалась). Навантаження даної точки обліку (магазин промислових товарів) 25А (20А підігрів підлоги +5А масляний обігрівач). Дані електроустановки без облікового споживання підключено в мережі споживача через окремий переріз проводу АВВГ 2x2,5 мм. У пункті 2 Акту вказано, що порушення ліквідоване 02.02.11. Акт підписаний підприємцем.
На підставі акта від 08.02.11 комісія по розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією прийняла рішення, оформлене у вигляді протоколу засідання комісії N 4 від 08.02.11 про нарахування згідно п. 7 Методики за 1090 днів по перерізу провода алюміній 2,5 мм.кв. Нараховано по акту 41429 кВт-год. на суму 29473,49 грн.
Приймаючи оскаржуване рішення в даній справі в частині первісного позову місцевий господарський суд, виходив з того, що рішення комісії відповідача про нарахування позивачеві вартості недоврахованої спожитої електричної енергії, оформлене протоколом N 4 від 08.02.11, за своєю правовою природою відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), які мають обов'язковий характер для споживача щодо сплати вартості недоврахованої електричної енергії і які можуть бути оскаржені до суду. Тобто, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є правомірним.
Проте, з вказаними висновком не погодився суд апеляційної інстанції, який зазначив, що рішення постачальника електричної енергії про нарахування вартості недоврахованої спожитої електроенергії, є саме оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України. А тому відсутні підстави для визнання недійсним оскаржуваного рішення відповідача, оформленого протоколом N 4 від 08.02.11, як такого, що відноситься до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів) і, тому, обраний позивачем спосіб захисту своїх прав є неправомірним, а тому в позові слід відмовити.
Суд касаційної інстанції вважає, що висновки апеляційного суду з приводу правильності способу захисту є помилковими, оскільки рішення, оформлене протоколом, є оперативно-господарською санкцією, а не актом ненормативного характеру в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України, але право споживача на оскарження в судовому порядку рішення комісії постачальника електроенергії передбачене пунктом 6. 42 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України N 28 від 31.07.96.
Втім, дане помилкове судження не вплинуло на правильність вирішення спору в цілому, оскільки судом апеляційної інстанції перевірялися факти, на які посилався первісний позивач, як на підставу визнання недійсним протоколу. Більше того, розрахунок енергопостачальника визнаний невірним та завищеним, та стягнуто суму значно меншу, ніж того вимагало ПАТ "Вінницяобленерго".
Так, апеляційним судом зазначено, що підприємцем не надано суду безспірних та беззаперечних доказів на спростування твердження про здійснення ним позаоблікового споживання електроенергії. При цьому, суд визнав акт серії ЮО N 005354 належним доказом вчинення підприємцем порушення умов договору та Правил користування електричною енергією. У ньому зазначено всі необхідні дані для розрахунку, складена схема позаоблікового підключення, зазначено балансову належність, переріз проводу, яким виконано безоблікове підключення.
Згідно формули (2.6.) Методики, для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення. Із наведеного суд апеляційної інстанції зробив висновок, що енергопостачальною організацію здійснено безпідставне нарахування заявленої до стягнення суми по зустрічному позову за 1090 днів. Враховуючи встановлений факт порушення підприємцем порушення умов договору та Правил користування електричною енергією, суд апеляційної інстанції зробив нарахування лише за 365 днів, що передували факту виявлення порушення, в сумі 11295,31 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками апеляційного суду з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 26 Закону України "Про електроенергетику", споживачі енергії зобов'язані додержуватись вимог нормативно-технічних документів та договору про постачання енергії. При цьому, споживачі енергії несуть відповідальність за порушення умов договору та Правил користування електричною енергією.
Згідно з п. 6.40 Правил користування електричною енергією у редакції, чинній на час спірних правовідносин, затверджених постановою НКРЕ N 28 від 31.07.96, у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.06 N 562.
П. 2.1 Методики встановлено перелік порушень, за які на підставі відповідного акту про порушення Методика підлягає до застосування. Зокрема, передбачено, що Методика застосовується при виявленні таких порушень ПКЕЕ, як підключення до електричної мережі, що не є власністю енергопостачальника, електроустановок, струмоприймачів або електропроводки поза розрахунковими приладами обліку електричної енергії без порушення схеми обліку (п. 7).
Згідно п. 2.9. Методики, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 7 пункту 2.1 цієї Методики, розрахунковий добовий обсяг споживання електричної енергії через проводи (кабелі), якими здійснене самовільне підключення (Wдоб.с.п., кВт·год), розраховується за формулою (2.7) Методики.
Кількість днів у періоді, за який здійснюється перерахунок, визначається за формулою (2.6) Методики. Згідно формули (2.6.) Методики, для розрахунку загального обсягу самовільно спожитої електричної енергії за береться сумарна кількість днів у періоді від дня набуття споживачем права власності на електроустановку (але не більше сумарної кількості днів у дванадцяти календарних місяцях, що передували дню виявлення порушення) до дня усунення порушення.
Із наведеного вбачається, що енергопостачальною організацію здійснено безпідставне нарахування заявленої до стягнення суми по зустрічному позову за 1090 днів. Враховуючи встановлений апеляційним судом факт порушення підприємцем порушення умов договору та Правил користування електричною енергією, суд касаційної інстанції вважає правомірним висновок апеляційного суду про нарахування лише а 365 днів, що передували факту виявлення порушення, в сумі 11295,31 грн.
Отже, доводи касаційної скарги спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування постанови у справі, а тому, постанову апеляційного господарського суду слід залишити без змін, так як вона ухвалена при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.
Керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_5 залишити без задоволення, постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 19.07.11 у справі N 11/10/2011/5003 залишити без змін.
Головуючий
Судді