КОНСУЛЬТУЄ МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Право на надбавку за вислугу років
працівників закладів санітарно-епідеміологічної служби
ПИТАННЯ: Переліком посадових осіб закладів санітарно-епідеміологічної служби, за яким згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 910 нараховується надбавка за вислугу років, не передбачено медичних статистиків. Чи повинна їм нараховуватися надбавка за вислугу років? Які періоди роботи зараховуються до стажу роботи посадових осіб санепідемстанції, що дає право на надбавку за вислугу років?
ВІДПОВІДЬ: Законом України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" визначено, що право на надбавку за вислугу років мають посадові особи державної санітарно-епідеміологічної служби.
За статтею 31 цього Закону посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України є головні державні санітарні лікарі та їхні заступники, інші працівники державної санітарно-епідеміологічної служби України, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд.
Уповноваження на здійснення цього нагляду зазначається в посадових інструкціях або проводиться наказом відповідного головного державного санітарного лікаря з видачею службового посвідчення посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України.
Пунктом 2 Порядку виплати надбавки за вислугу років посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2009 р. № 910 "Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України" (далі - Порядок), визначено, що надбавка за вислугу років виплачується посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України, а також зазначено, хто належить до таких посадових осіб.
Таким чином, якщо особи, зазначені п.2 Порядку, уповноважені здійснювати державний санітарно-епідеміологічний нагляд і відповідно є посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України, то згідно з вимогами цієї постанови їм виплачується надбавка за вислугу років.
Чинність названої постанови не поширюється на інших працівників закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, в тому числі водіїв, дезінфекторів, медичних статистиків тощо.
Проте виплата надбавок за вислугу років передбачена і постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 р. № 1418 "Про затвердження Порядку виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я". Чинність цієї постанови поширюється на лікарів та фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, крім посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України. Також чинність названої постанови поширюється на професіоналів з вищою немедичною освітою, допущених до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я.
Таким чином, на медичних статистиків та інших працівників державної санітарно-епідеміологічної служби України, які не є посадовими особами державної санітарно-епідеміологічної служби України, поширюється чинність постанови Кабінету Міністрів України № 1418, утому числі щодо визначення стажу роботи.
Пунктом 3 Порядку визначено, що до стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби, включається:
час роботи в державній санітарно-епідеміологічній службі України, відповідних закладах СРСР та союзних республік СРСР;
час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а в разі, якщо дитина потребує домашнього догляду, - період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення дитиною шестирічного віку, або коли дитина хвора на цукровий діабет першого типу (інсулінозалежний) - не більш як до досягнення дитиною 16-річного віку;
час, відведений на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо працівник до і після направлення на підвищення кваліфікації працював посадовою особою в державній санітарно-епідеміологічній службі України;
час строкової військової служби, якщо працівник до призову на військову службу працював на посадах, визначених п.2 Порядку, в державній санітарно-епідеміологічній службі Україну та впродовж трьох місяців після звільнення з військової служби (без урахування часу проїзду на постійне місце проживання) був прийнятий на роботу на одну з названих посад у державній санітарно-епідеміологічній службі України;
час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
“Праця і зарплата” № 40 (764), 26 жовтня 2011 р.
Передплатний індекс: 30214