ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
06 грудня 2011 року
м. Київ
Справа N 10/17-1235-2011
Про визнання недійсним договору оренди землі
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді Малетича М.М.
суддів Мамонтової О.М.
Могил К.С.
За участю представників сторін:
від прокуратури - ОСОБА_1 (дов. посвід. N 118)
від позивача - не з'явилися
від відповідача - не з'явилися
від третьої особи - не з'явилися
розглянувши касаційну скаргу військового прокурора Одеського гарнізону на рішення господарського суду Одеської області від 01.08.11 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.11 р. у справі N 10/17-1235-2011 за позовом військового прокурора Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України, м. Одеса до
першого відповідача - ТОВ "Галі", м. Одеса
другого відповідача - Одеської міської ради, м. Одеса
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси, м. Одеса
про визнання недійсним договору оренди землі
встановив:
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.11 р. у справі N 10/17-1235-2011 (головуючий Смелянець Г.Є, судді Погребна К.Ф., Лічман Л.В.) у позові відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.11 р. (головуючий Поліщук Л.В., судді Разюк Г.П., Туренко В.Б.) вказане рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, військовий прокурор Одеського гарнізону звернувся з касаційною скаргою, в якій просить рішення від 01.08.11 р. та постанову від 15.09.11 р. скасувати, позов задовольнити. В обґрунтування касаційної скарги прокурор посилається на порушення судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 58, 121, 124 Конституції України, ст.ст. 20, 21, ч. 4 ст. 77, ст.ст. 84, 116, 121, 149 ЗК України, ст.ст. 203, 215, 216, 388 ЦК України, ч. 2 ст. 4, ст.ст. 43, 104 ГПК України.
Згідно розпорядження Секретаря четвертої судової палати від 05.12.11 р. N 03.07-05/455 розгляд касаційної скарги здійснюється колегією суддів у складі: головуючий суддя - Малетич М.М., судді Мамонтова О.М., Могил С.К.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на слідуюче.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Рішенням звуженого виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих N 27 від 29.05.51 р. "Про поновлення прав землекористування, а також прав на будівлі, відведені у довоєнний і післявоєнний періоди для потреб Одеського військового округу" поновлено права землекористування Одеського військового округу на земельні ділянки, відведені для його потреб у довоєнний період (п. 3), а також належність власних будівель згідно додатку N 1, зокрема, військового містечка N 40 за адресою: Вагнеровський провулок, 4-5, який 01.09.65 р. перейменовано у провулок Мукачевський.
23.12.05 р. рішенням Одеської міської ради N 5101-IV затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано ТОВ "ГАЛІ" земельні ділянки загальною площею 0,3499 га в короткострокову оренду, терміном на 5 років, за адресою: м. Одеса, пров. Мукачівський, 6/3, в тому числі, земельну ділянку N 1 площею 0,2644 га (землі житлової забудови та комерційного використання) для проектування та будівництва 16-поверхового жилого будинку із мансардою, вбудованими офісними приміщеннями і гаражем у напівпідвальному поверсі.
20.04.06 р. на підставі вказаного рішення між Одеською міською радою (Орендодавець) і ТОВ "ГАЛІ" (Орендар) укладено договір оренди землі, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу, зареєстрований в реєстрі за N 3124, а 13.06.06 р. - в Одеському міському управлінні ОРФ ЦДЗК за N 040650500125.
31.03.11 р. військовий прокурор Одеського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України звернувся з позовом до ТОВ "Галі", Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеси про визнання недійсним договору оренди землі від 20.04.06 р., з моменту його укладення, в зв'язку з тим, що зазначена земельна ділянка відноситься до земель оборони, а Кабінетом Міністрів України рішення про її відчуження не приймалось.
Рішенням господарського суду Одеської області від 01.08.11 р. у справі N 10/17-1235-2011, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.11 р., у позові відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивовано невірно обраним позивачем способом захисту порушеного права. Судом зазначено, що захист прав позивача, який вважає себе власником земельної ділянки, повинен здійснюватися лише шляхом пред'явлення віндикаційного позову, якщо є підстави, визначені ст. 388 ЦК України. Крім того, чинним рішенням господарського суду Одеської області від 11.02.11 р. у справі N 12/163-10-4645 позивачеві вже було відмовлено в задоволенні таких вимог, а саме: про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0,4421 га.
Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Приймаючи до уваги, що позивач не є стороною спірного договору, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що суд першої інстанції невірно застосував при прийнятті рішення положення частини першої наведеної норми, замість частини третьої, якою передбачено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України (ч. 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони").
Частинами 1 і 2 ст. 77 ЗК України визначено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати у державній та комунальній власності.
За п. 2 Порядку вилучення і передачі військового майна Збройних Сил, в редакції, затвердженій постановою КМУ N 105 від 03.02.10 р. "військове містечко - майновий комплекс будівель, споруд, іншого нерухомого військового майна разом із житловим фондом, об'єктами соціальної та інженерної інфраструктури, які використовуються для його обслуговування, розміщений на відокремленій земельній ділянці, яка належить до категорії земель оборони".
Згідно пункту 25 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основних правил користування наданими землями, затвердженого наказом Міноборони N 483 від 22.12.97 р., облік усіх земель, наданих для потреб Міністерства оборони України, здійснюється згідно з Керівництвом по обліку земель (земельних ділянок) в квартирно-експлуатаційній службі Збройних Сил України.
Відповідно п. 4.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 6 від 17.05.11 р. у разі відсутності доказів зміни цільового призначення земельної ділянки, яка належить до земель оборони, в порядку, визначеному статтею 20 ЗК України, така ділянка не може використовуватися у господарських цілях, в тому числі для житлової забудови, у зв'язку з чим укладені договори, об'єктами яких є землі оборони, підлягають визнанню недійсними.
Як встановлено судами, рішенням виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих N 27 від 29.05.51 р. було поновлено право землекористування Одеського військового округу, у т.ч., на земельну ділянку військового містечка N 40; рішенням Одеської міської ради N 5101-ІV від 23.12.05 р. земельну ділянку площею 2644 м2 за адресою: пров. Мукачівський, 6/3 передано в оренду ТОВ "Галі", на виконання якого укладено договір від 20.04.06 р.
На думку колегії, суди не з'ясували і не зазначили чи порушені права позивача спірним договором; не встановили правового статусу та категорію земельної ділянки, що є об'єктом оренди за договором від 20.04.06 р., в державній чи комунальній власності перебуває земельна ділянка, якими доказами це підтверджується; не витребували і не дослідили рішення про зміну цільового призначення вказаної землі.
Наведене свідчить про неповне з'ясування судами обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, а також про порушення вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного, повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи, що відповідно до ч. 2 ст. 111-7 ГПК України, касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення від 01.08.11 р. та постанова від 15.09.11 р. підлягають скасуванню, в зв'язку з порушенням норм процесуального права, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно взяти до уваги викладене та вирішити спір згідно з вимогами чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 111-7, 111-9 - 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
постановив:
Касаційну скаргу військового прокурора Одеського гарнізону задовольнити частково.
Рішення господарського суду Одеської області від 01.08.11 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 15.09.11 р. у справі N 10/17-1235-2011 скасувати повністю.
Справу N 10/17-1235-2011 передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.
Головуючий
Судді