ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07 грудня 2011 року
м. Київ
Справа N 5024/894/2011
Про стягнення грошової суми
Вищий господарський суд України у складі колегії:
головуючого: Черкащенка М.М.,
суддів: Жукової Л.В.,
Студенця В.І.,
за участю представників сторін
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКТ "Дельта-Днепр" на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 та на рішення господарського суду Херсонської області від 21.06.2011 у справі N 5024/894/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "NPM Grupp" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКТ "Дельта-Днепр" про стягнення 34 280,00 доларів США
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "NPM Grupp" (далі - ТОВ "NPM Grupp") звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СКТ "Дельта-Днепр" (далі - ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр") про стягнення 34 280,00 доларів США.
Ухвалою господарського суду Херсонської області від 19.05.2011 порушено провадження у справі N 5024/894/2011 за позовом ТОВ "NPM Grupp" до ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр" про стягнення 34 280,00 доларів США.
Рішенням господарського суду Херсонської області від 21.06.2011 (суддя Александрова Л.І.) позов ТОВ "NPM Grupp" задоволено. Суд стягнув з ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр" на користь Osauhing NPM Grupp /Товариство з обмеженою відповідальністю "NPM Grupp"/ - 34 280,00 доларів США.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Колоколов С.І., судді Разюк Г.П., Петров М.С.) рішення господарського суду Херсонської області від 21.06.2011 залишено без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр" без задоволення.
Не погоджуючись з постановою Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 та рішенням господарського суду Херсонської області від 21.06.2011, ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр" подало касаційну скаргу, в якій просить судові рішення скасувати, як такі, що винесені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю викладених у них висновків обставинам справи, що призвело до прийняття неправильних рішень, та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 18.11.2011 касаційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 07.12.2011.
Відповідно до розпорядження Секретаря четвертої судової палати Вищого господарського суду України від 06.12.2011 N 03.10-05/456 у зв'язку з виходом судді Черкащенка М.М. з відпустки, для розгляду справи N 5024/894/2011, призначеної до перегляду в касаційному порядку на 07.12.2011 колегією суддів у складі: головуючий-суддя Студенець В.І., судді Жукова Л.В., Круглікова К.С., сформовано колегію суддів у такому складі: головуючий-суддя Черкащенко М.М., судді: Жукова Л.В., Студенець В.І.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального і процесуального права вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Господарським судами встановлено, що ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр" 23.08.2010 виставило ТОВ "NPM Grupp" інвойс (рахунок) N 1 на суму 34 280 доларів США для здійснення передплати за перевезення металобрухту на підставі Контракту N 02/08-1 від 08.08.2010.
ТОВ "NPM Grupp" 24.08.2010 перераховано ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр" 34 280 доларів США на підставі інвойсу N 1 від 23.08.2010, що підтверджується довідкою банківської установи.
ТОВ "NPM Grupp" звернулося до ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр" з листом-повідомленням від 17.12.2010, згідно якого, серед іншого, просило повернути 34 280 доларів США як помилково і безпідставно перерахованих, оскільки сторонами Контракт N 02/08-1 від 08.08.2010 не підписувався, роботи по перевезенню металобрухту відповідачем для позивача не виконувались, яка залишена без відповіді та задоволення ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр".
Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відсутні будь-які належні докази укладання ТОВ "NPM Grupp" та ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр" контракту N 02/08-1 від 08.08.2010 або виконання відповідачем будь-яких робіт для позивача за вказаним контрактом.
Виходячи із фактичних обставин справи встановлених судами попередніх інстанцій, колегія суддів погоджується з їх доводами, що ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр" безпідставно набуло кошти в сумі 34 280 доларів США, які перераховані йому ТОВ "NPM Grupp", а тому зазначені кошти підлягають поверненню позивачу.
Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.
Суми, які підлягають сплаті за проведення експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову - на відповідача (ч. 5 ст. 49 ГПК України).
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи (п. 12 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 N 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").
У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. Докази, які підтверджують розумність витрат на оплату послуг адвоката, повинна надавати сторона, що вимагає відшкодування таких витрат (п. 11 листа Вищого господарського суду України від 14.12.2007 N 01-8/973 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права").
Відповідно до ч. 2 ст. 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Статтею 7 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" встановлено, що у розрахунках між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обороту використовується як засіб платежу іноземна валюта.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з доводами суду апеляційної інстанції щодо покладення витрат ТОВ "NPM Grupp" на послуги адвоката у розмірі 1 020 євро на ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр".
Відповідно до ст. 111-7 ГПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів вважає, що під час розгляду справи фактичні її обставини були встановлені апеляційним та місцевим господарськими судами, на підставі всебічного, повного і об’єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки судів відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
Доводи ТОВ "СКТ "Дельта-Днепр" наведені в касаційній скарзі колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те що, вони є необґрунтованими та такими, що не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
постановив:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СКТ "Дельта-Днепр" залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного господарського суду від 13.09.2011 та рішення господарського суду Херсонської області від 21.06.2011 у справі N 5024/894/2011 - без змін.
Головуючий
Судді