ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА
ПОСТАНОВА
23.11.2011 N 2а-8396/11/2670
Про визнання протиправним та скасування наказу
щодо відвідування зони відчуження і зони
безумовного (обов'язкового) відселення
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого - судді Шрамко Ю.Т., суддів - Пащенка К.С., при секретарі судового засідання - Олійник Ю.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом заступника Генерального прокурора України до Міністерства надзвичайних ситуацій України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, - на стороні відповідача - Міністерство юстиції України, Державне підприємство "Агентство інформації і міжнародного співробітництва та розвитку "Агентство Чорнобильінтерінформ", про визнання протиправним наказу (за участю представників сторін: від позивача - Оводенко Т.С., посвідчення N 12, від відповідача - ОСОБА_3, довіреність N 01-7020/08 від 01.06.2011 р., від Міністерства юстиції України - ОСОБА_4, довіреність N 9.1-22/373 від 07.07.2011 р., від Державного підприємства "Агентство інформації і міжнародного співробітництва та розвитку "Агентство Чорнобильінтерінформ" - не прибув), ВСТАНОВИВ:
Заступник Генерального прокурора України (далі - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства надзвичайних ситуацій України, (далі - відповідач), про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18.02.2011 р. N 159 "Про затвердження Порядку відвідування громадянам України, іноземними делегаціями та іноземцями зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення".
В судовому засіданні 23.11.2011 р. представник позивача уточнила позовні вимоги в зв'язку із скасуванням наказу N 159 від 18.02.2011 р. та просила суд визнати оскаржуваний наказ протиправним.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2011 р. відкрито провадження у адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2011 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерство юстиції України (далі - третя особа-1), Державне підприємство "Агентство інформації і міжнародного співробітництва та розвитку "Агентство Чорнобильінтерінформ" (далі - третя особа-2).
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.08.2011 р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду колегією суддів.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ видано відповідачем з порушенням вимог Законів України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" ( 39/95-ВР ), "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ), та п. 9 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. N 731, а саме, без погодження оскаржуваного наказу з Міністерством внутрішніх справ України.
Також позивач посилається на невідповідність оскаржуваного наказу вимогам законодавства, яким не передбачена можливість відвідування зони відчуження громадянам України, іноземними делегаціями та іноземцями.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, зазначених у ньому, просила позов задовольнити.
Представник відповідача та третьої особи-1 в судовому засіданні виклали зміст заперечень проти позовних вимог та зазначили, що оскаржуваний наказ пройшов державну реєстрацію та правову експертизу відповідно до вимог чинного законодавства, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Представник третьої особи-2, належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не прибув, заперечень проти позову, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив наступне.
Наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18.02.2011 р. N 159 затверджено Порядок відвідування громадянами України, іноземними делегаціями та іноземцями зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення (далі - Порядок).
Зазначений наказ зареєстровано у Міністерстві юстиції України 25.02.2011 р. за N 243/18981.
Генеральною прокуратурою України проведено перевірку, якою встановлено, що вказаний Порядок не відповідає вимогам законодавства, а саме: відповідачем оскаржуваний наказ не погоджено з Міністерством внутрішніх справ України, що не відповідає вимогам п. 9 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. N 731.
Генеральною прокуратурою України 10.05.2011 р. виносився протест N 07/4-150 вих-11 на зазначений Порядок відвідування громадянами України, іноземними делегаціями та іноземцями зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення.
Відповідно до статті 21 Закону України "Про прокуратуру України" ( 1789-12 ), у разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду, прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Міністерством надзвичайних ситуацій України листом N 01-6519/40 від 20.05.2011 р. протест було відхилено, в зв'язку з чим, позивач звернувся з адміністративним позовом до Окружного адміністративного суду м. Києва.
Вирішуючи спір по суті, колегія суддів виходить з наступного.
Порядок державної реєстрації нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які виступають суб'єктами нормотворення врегульований Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.92 р. N 731 (далі - Постанова N 731).
Пунктом 9 постанови N 731 передбачено, що разом з нормативно-правовим актом до органу державної реєстрації подаються, зокрема, відомості про офіційне погодження акта із заінтересованими органами незалежно від того, чи є таке погодження обов'язковим згідно з законодавством.
Правовий режим використання та охорони зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення визначено Законом України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ).
Відповідно до ч. 2 ст. 14 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ), охорону громадського порядку, протипожежну безпеку на територіях зон відчуження та безумовного (обов'язкового) відселення, контрольно-пропускний режим при в'їзді та виїзді з таких зон забезпечують спеціалізовані органи Міністерства внутрішніх справ України.
За таких підстав, колегія суддів приходить до висновку, що належним виконанням відповідачем вимог Постанови N 731 було б отримання погодження Порядку з Міністерством внутрішніх справ України.
Отже, суд погоджується з твердженнями представника позивача, що відповідачем не дотримано вимог законодавства, що визначають порядок державної реєстрації нормативно-правових актів.
В матеріалах справи міститься копія Порядку з доданими до нього погодженнями, з яких вбачається та не заперечувалось представниками відповідача та третьої особи-1, що таке погодження відповідачем отримано не було.
Також, колегія суддів зазначає, що відсутність відомостей про офіційне погодження акта із заінтересованими органами є підставою для відмови у реєстрації нормативно-правового акта (п. 13 Постанови N 731).
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Порядком врегульоване питання відвідування зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення в тому числі і іноземних делегацій та іноземців.
При цьому представник відповідача в своїх запереченнях щодо можливості відвідування зазначеними категоріями осіб зони відчуження посилалась на положення ст. 10 Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" ( 39/95-ВР ).
Суд не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки як вбачається з положень зазначеної норми, вона встановлює право на відвідування у встановленому порядку ядерних установок, а також об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, в той час як спеціальним законом, яким врегульовані питання поділу території на відповідні зони, режим їх використання та охорони, умови проживання та роботи населення, господарську, науково-дослідну та іншу діяльність зонах, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи є Закон України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( 791а-12 ).
Крім того зазначено статтею Закону України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку" ( 39/95-ВР ), визначені у ній права стосуються виключно громадян України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу ( 2747-15 ).
Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких підстав, судом визнається, що позивачем у позовній заяві були наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами та свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем, підтверджують обставини, на які позивач посилається в обґрунтування позовних вимог, та не були спростовані доводами відповідача.
Приймаючи до уваги викладене у сукупності, керуючись вимогами ст. ст. 69 - 71, 94, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України ( 2747-15 ), Окружний адміністративний суд міста Києва ПОСТАНОВИВ:
1. Позов Заступника Генерального прокурора України задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним наказ Міністерства надзвичайних ситуацій України від 18.02.2011 р. N 159 "Про затвердження Порядку відвідування громадянами України, іноземними делегаціями та іноземцями зони відчуження і зони безумовного (обов'язкового) відселення".
Постанова набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 254 КАС України ( 2747-15 ) та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185 - 187 КАС України ( 2747-15 ), шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 160 КАС України ( 2747-15 ), в судовому засіданні 23.11.2011 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанова у повному обсязі складена та підписана 30.11.2011 р.
Головуючий, суддя Ю.Т.Шрамко
Судді: К.С.Пащенко
Т.І.Шейко