ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
19 січня 2012 року
м. Київ
Справа N К-52258/09
По визнання нечинним рішення
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Бим М.Є.,
Гордійчук М.П.,
Конюшка К.В.,
Харченка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами адміністративну справу за касаційною скаргою Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області на постанову Господарського суду Кіровоградської області від 17 липня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року у справі за позовом відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання нечинним рішення від 16.06.2007 N 30,
встановила:
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" звернулось до суду з позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області про визнання нечинним рішення від 16.06.2007 N 30 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Позовні вимоги мотивовано тим, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області на підставі хибних висновків акту перевірки від 15.06.2007 щодо необґрунтованого отримання позивачем виручки у розмірі 1892,28 грн., прийнято рішення від 16.06.2007 N 30 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Постановою Господарського суду Кіровоградської області від 17 липня 2007 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2008 року, позов задоволено повністю.
У поданій касаційній скарзі Державна інспекція з контролю за цінами в Кіровоградській області з посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області проведено перевірку дотримання державної дисципліни цін в Новоукраїнському вузлі електрозв’язку Новоукраїнського центру електрозв’язку N 5 Кіровоградської філії відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", за результатами якої складено акт від 15.06.2007 N 6.
Перевіркою встановлено порушення державної дисципліни цін при застосування Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги до їх офіційного оприлюднення, та при отриманні коштів від споживачів за надання розшифровок, нарахованих до оплати сум за надані послуги електрозв'язку, за особистим зверненням споживачів.
На підставі акту від 15.07.2007 N 6 Державною інспекцією з контролю за цінами в Кіровоградській області прийнято рішення від 16.06.2007 N 30, яким до відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" за порушення державної дисципліни цін застосовано економічні санкції у вигляді вилучення в дохід державного бюджету 1 892,28 грн. необґрунтовано одержаної виручки та 3 784,56 грн. штрафу.
Суди першої та апеляційної інстанцій, задовольняючи позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" виходили з доведеності з боку позивача відсутності порушень державної дисципліни цін при наданні телекомунікаційний послуг із застосуванням Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, визначених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 05.05.2006 N 258 "Про затвредження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги", а також правомірності стягнення з юридичних та фізичних осіб коштів за надання роздруківок по міжміських телефонних розмовах у період з 01.06.2006 по 01.06.2007. Додатково, судами попередніх інстанцій вказано на порушення відповідачем при винесенні оспорюваного рішення Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за N 1047/6238.
Так, судами попередніх інстанцій із посиланням на положення статей 2, 3 Указу Президента "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади", пунктів 4.4, 5.8 наказу Міністерства юстиції України від 12.04.2005 N 34/5 "Про вдосконалення порядку державної реєстрації нормативно-правових актів у Міністерстві юстиції України та скасування рішення про державну реєстрацію нормативно-правових актів", вказано на те, що моментом набрання чинності рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України є сплив 10-денного строку з моменту його державної реєстрації, в той час як офіційне оприлюднення вказаного регуляторного акту не є юридичним фактом, з яким закон пов’язує набрання ним чинності.
Колегія суддів не погоджується з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
За змістом статті 57 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені до відома населення у порядку, встановленому законом. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, не доведені до відома населення у порядку, встановленому законом, є нечинними.
Відповідно до частини третьої статті 12 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" регуляторні акти, прийняті Національним банком України, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, іншими державними органами, центральними органами виконавчої влади, державними спеціалізованими установами та організаціями, некомерційними самоврядними організаціями, які здійснюють керівництво та управління окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також їх посадовими особами, офіційно оприлюднюються в "Офіційному віснику" та у газеті "Урядовий кур'єр" не пізніш як у десятиденний строк після їх державної реєстрації або прийняття та підписання, у випадку, якщо ці регуляторні акти не підлягають державній реєстрації.
Рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 05.05.2006 N 258 "Про затвредження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги" є регуляторним актом, впливає на обсяг обов’язків громадян як споживачів телекомунікаційних послуг, у зв’язку з чим моментом набрання чинності для вказаного нормативно-правового акта є момент його офіційного оприлюднення.
Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що рішення Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 05.05.2006 N 258 "Про затвредження Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги" в Міністерстві юстиції України зареєстровано 29.06.2006 за N 766/12640 та в друкованому виданні "Офіційний вісник України" оприлюднено 19.07.2006.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій в частині правомірності застосування відповідачем у період з 15.07.2006 по 19.07.2006 Граничних тарифів на загальнодоступні телекомунікаційні послуги, затверджених рішенням Національної комісії з питань регулювання зв’язку України від 05.05.2006 N 258, як таких, що не були доведені до відома населення у порядку, визначеному Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Одночасно з викладеним, відповідно до пунктів 6, 16 частини першої статті 32 Закону України "Про телекомунікації" споживачі під час замовлення та/або отримання телекомунікаційних послуг мають право на безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій вичерпної інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання телекомунікаційних послуг; безоплатне отримання від оператора, провайдера телекомунікацій рахунків за надані телекомунікаційні послуги. За особистим зверненням споживача з урахуванням технічної можливості обладнання телекомунікаційної мережі нарахована до оплати сума за надані послуги повинна бути розшифрована тільки за той розрахунковий період, до якого споживач має претензії, із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку.
Таким чином, надання споживачеві розшифровки рахунку із зазначенням номера абонента, виду послуги, часу початку і закінчення сеансу зв’язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати в незалежності від того, чи має споживач претензії до виконавця послуг, чи ні, за своїм змістом є наданням інформації щодо змісту, якості, вартості та порядку надання послуг.
З урахуванням викладеного, суд вказує на помилковість висновків судів попередніх інстанцій щодо відсутності факту порушення відповідачем державної дисципліни цін при надання платних послуг щодо розшифровки рахунків із зазначенням номера абонента, якого викликав споживач, виду послуги, часу початку і закінчення кожного сеансу зв'язку, обсягу наданих послуг, суми коштів до сплати за кожний сеанс зв'язку.
Недоведеність з боку відповідача факту дотримання Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України та Міністерства фінансів України від 03.12.2001 N 298/519, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 за N 1047/6238 в частині направлення примірника акту на адресу особи, що перевірялась, за наявності факту порушення відповідачем державної дисципліни цін, не є достатньою та визначальною для висновку про протиправність оспорюваного рішення в цілому.
Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанції порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 160, 167, 220, 222, 229, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
постановила:
Касаційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Кіровоградській області задовольнити.
Постанову Господарського суду Кіровоградської області від 17 липня 2007 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 грудня 2008 року скасувати.
У задоволенні позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п’ять днів після направлення копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута в порядку ст.ст. 235 - 238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді