ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
02 листопада 2011 року
м. Київ
Справа N 9/17-2022-2011
Про зобов’язання внести зміни до договору
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Сибіги О.М.
розглянувши матеріали касаційної скарги Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 19.07.2011 у справі господарського суду Одеської області за позовом КП "Будівельно-монтажне управління Блочного домобудування" до Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області про зобов’язання внести зміни до договору,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_1 (дов. від 18.03.11 N 24),
відповідача: ОСОБА_2 (дов. від 22.06.11),
встановив:
Рішенням від 15.06.2011 року господарського суду Одеської області позов задоволено, зобов’язано Нерубайську СР виключити пункт 3.2.4 з Договору про взаємовигідну співпрацю щодо подальшого облаштування селища НАТІ, села Нерубайське від 14.10.2004 року та пункт 3.2.7 з Додаткової угоди N 1 від 02.07.2007 року до договору від 14.10.2004 року, укладені між КП "БМУ БД" та Нерубайською СР. Зобов’язано Нерубайську СР пункт 3.2.5 Договору про взаємовигідну співпрацю щодо подальшого облаштування селища НАТІ, села Нерубайське, укладеного 14.10.2004 року між КП "БМУ БД" та Нерубайською СР викласти у наступній редакції: "Перерахувати Раді протягом одного місяця після прийняття житлового будинку в експлуатацію кошти до місцевого бюджету для створення і розвитку інфраструктури селища НАТІ села Нерубайське Біляївського району Одеської області в розмірі 4 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій".
Постановою від 19.07.11 Одеського апеляційного господарського суду вказане вище рішення залишено без змін.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, Нерубайська сільрада Біляївського району Одеської області звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у даній справі, відповідно до умов договору від 14.10.2004 про взаємовигідну співпрацю щодо подальшого облаштування селища НАТІ, села Нерубайське, укладеного між Нерубайською сільрадою та КП "БМУ БМ", останнє взяло на себе зобов’язання здійснити розробку проектно-кошторисної документації та будівництво житлових будинків і прилеглої до них території відпочинку на трьох земельних ділянках, наданих відповідачем.
Відповідно до п.п. 3.2.4, 3.2.5 договору, забудовник зобов’язався також сплатити частку в облаштуванні інфраструктури із розрахунку 1000 грн. за кожну заплановану квартиру в житловому будинку та передати сільській раді перед введенням житлових будинків в експлуатацію 7 % від загальної площі житла.
Пунктом 5.1 договору передбачено, що його укладено на невизначений строк до закінчення будівництва об’єктів.
02.07.2007 року сторонами підписано додаткову угоду N 1 до договору про співпрацю, за якою позивач взяв на себе додаткові зобов’язання перед сільською радою, зокрема встановив обов’язок на етапі зведення 50% конструкції житлового будинку повідомити письмово виконком сільської ради про перелік конкретних квартир, які передаються Нерубайській сільській раді (п. 3.2.7).
Законом України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" N 800-VІ, (набрав чинності 14.01.2009 року) було внесено зміни до Закону України "Про планування і забудову територій", зокрема про те, що пайова участь (внесок) замовника у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту полягає у відрахуванні замовником після прийняття об'єкта в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для забезпечення створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту (ч. 3 ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій"), внаслідок чого п. 3.2.5 спірного договору щодо передачі раді позивачем частини житлової площі перестав відповідати вказаному припису закону, що стало підставою для звернення позивача до Нерубайської сільради з листом N 20 від 20.01.2011 року з пропозицією привести п. 3.2.4 та п. 3.2.5 договору про співпрацю у відповідність із ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" та підписати додаткову угоду N 2 до договору про взаємовигідну співпрацю щодо подальшого облаштування селища НАТІ, села Нерубайське від 14.10.2010 року.
Відповідач листом від 24.01.2011 N 02-17-66 відмовив позивачу в задоволенні його пропозиції та наполягав на виконанні обов’язків, що прямо суперечили діючому законодавству, а саме передачі квартир (7% від загальної площі) для поліпшення житлових умов членів громади.
Листом від 16.02.2011 року позивач повторно звернувся до відповідача з проханням у позасудовому порядку вирішити усі спірні питання, відповіді на зазначений лист відповідач не надіслав.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення з позовом у даній справі з посиланням на те, що внесення змін до ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій" є істотною зміною обставин щодо спірного договору.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судами попередніх інстанцій в даному випадку правомірно взято до уваги приписи ст. 118 ГК України, ст.ст. 651, 652 ЦК України, п. 4 якої передбачено, що зміна договору у зв'язку з істотною зміною обставин допускається за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом.
При цьому судами зауважено, що істотною зміною обставин є той випадок, що привів до певних ускладнень у виконанні договору. При цьому ускладненням вважається випадок, коли відбуваються події, які суттєвим чином змінюють рівновагу договірних обов'язків в силу збільшення для сторони вартості виконання, або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, у зв’язку з чим суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку, що внесення змін у ст. 27-1 Закону України "Про планування і забудову територій", є істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Крім того, судами взято до уваги, що спірні пункти договору суперечать Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (чинного на момент розгляду справи) та Постанові Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року N 772 "Про заходи щодо здешевлення вартості будівництва житла".
Зокрема, ст. 40 названого Закону передбачено, що встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта - для житлових будинків. Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої статтею 30 Закону.
При цьому згідно п. 7 Прикінцевих положень Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" якщо договором про пайову участь, який укладений до набрання чинності цим Законом, передбачена сплата пайової участі замовником будівництва (повністю або частково) в обсягах інших, ніж визначено цим Законом, такий договір підлягає приведенню у відповідність із цим Законом. Будь-які рішення органів місцевого самоврядування про надання замовником будівництва будь-яких послуг, передачу активів у будь-якій формі (матеріальній чи нематеріальній), передачу частини (відсоткової частки) площ прийнятих в експлуатацію об'єктів містобудування, крім пайової участі відповідно до цього Закону, прийняті до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із цим Законом.
Крім того, судами враховано, що п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року N 772 "Про заходи щодо здешевлення вартості будівництва житла" заборонено встановлення будь-яких додаткових обов'язкових платежів (відрахувань), які не передбачені законодавством з питань оподаткування, під час будівництва об'єктів.
Отже, з врахуванням зазначеного вище, встановленого судами факту дотримання позивачем передбаченої законом процедури внесення змін у спірний договір, суди попередніх інстанцій вмотивовано задовольнили вимоги позивача щодо виключення пункту 3.2.4 договору про взаємовигідну співпрацю та пункту 3.2.7 Додаткової угоди N 1 від 02.07.2007 року і викладення п. 3.2.5 зазначеного договору у редакції позивача.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України, Вищий господарський суд України
постановив:
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 19.07.11 Одеського апеляційного господарського суду у справі N 9/17-2022-2011 залишити без змін.
Головуючий
Судді