Узагальнюючі податкові консультації:
позиція ДПСУ та коментар редакції
Державна податкова служба затвердила низку узагальнюючих податкових консультацій з актуальних питань.
Що таке узагальнююча податкова консультація? Це, по суті, офіційна позиція податкових органів з конкретного питання. Таку консультацію платник податків має право оскаржити у суді, якщо вважає, що вона не відповідає нормам чинного законодавства.
Загалом останні узагальнюючі податкові консультації слушні, оскільки вирішують декілька неоднозначних питань. Розглянемо найважливіші.
| УПК* | Коментар редакції |
| Податок на прибуток підприємств | |
| 1. Щодо визначення курсових різниць (наказ ДПСУ від 15.02.2012 р. N120) |
Консультація вирішує питання на користь платників податків. Ідеться про те, чи підлягають перерахунку та відображенню у податковому обліку курсові різниці за заборгованістю, яка виникла до 01.04.2011 р. У 2011 році виникла неоднозначна ситуація, оскільки у квітні 2011 р. ДПСУ видала листа, у якому стверджувала, що «старі» заборгованості (які виникли до 01.04.2011 р.) підлягають перерахунку у бухгалтерському обліку. У податковому обліку курсові різниці не відображаються. Однак до кінця 2011 року позиція ДПСУ змінилася. У Податковому кодексі України таких обмежень немає. Згідно з ПКУ курсові різниці підлягають відображенню у складі податкових доходів чи витрат, починаючи з 01.04.2011 р. І не важливо, нова це заборгованість чи стара. Наказом від 15.02.2012 р.N 120 ДПСУ чітко роз’яснила, що курсові різниці за заборгованістю в іноземній валюті, що виникла до 1 квітня 2011 року та залишилась непогашеною на цю дату, перераховуються відповідно до пп. 153.1.3 ст. 153 ПКУ. При цьому балансова вартість такої заборгованості визначається за курсом НБУ на 31.03.2011 р. Таким чином, для тих, хто у 2011 році не відображав у податковому обліку курсові різниці за «старою» заборгованістю, з 01.04.2011 р. до 31.12.2011 р. за наслідками ІІ, ІІІ, IV кварталів 2011 року штрафні санкції не застосовуються. |
| 2. Щодо формування витрат за операціями з фізичними особами - підприємцями, які застосовують спрощену систему оподаткування (наказ ДПСУ від 15.02.2012 р. N121) |
Слушна консультація на користь платників податків. З 01.01.2012 р. з Податкового кодексу виключено п. 139.1.12 ст. 139 і немає обмежень щодо відображення податкових витрат при придбанні товарів (робіт, послуг) у фізичних осіб - платників єдиного податку. І хоча обмежень не було, у багатьох була невпевненість щодо ситуації, коли підприємства співпрацювали з платниками єдиного податку - фізичними особами, віднесеними до другої групи. І от за наказом ДПСУ від 15.02.2012 р. N121, починаючи з 1 січня 2012 року, юридичні особи - платники податку на прибуток при визначенні об'єкта оподаткування можуть включати до складу витрат витрати з придбання товарів (робіт, послуг) та інших матеріальних і нематеріальних активів у фізичних осіб - підприємців, які сплачують єдиний податок незалежно від групи, до якої віднесено фізичну особу - підприємця, за умови, що такі витрати пов’язані з господарською діяльністю платника. Тобто у платника податку на прибуток має бути все гаразд. У ПриПЄПа ви повинні вимагати два документи: копію Свідоцтва про сплату єдиного податку (попереднього зразка, але із зазначеною групою і ставкою податку. Такі свідоцтва чинні до 01.06.2012 р.) та копію витягу з Державного реєстру, у якому зазначено вид його діяльності. |
| 3. Щодо деяких питань з обкладання податком на прибуток при виплаті роялті (наказ ДПСУ від 15.02.2012 р. N122) |
Дивно, що це питання винесено до узагальнюючої податкової консультації,бо ситуація однозначна. Запитання таке: до якої складової витрат включаються витрати з нарахування роялті? ДПАУ стверджує, що витрати з нарахування роялті належать до витрат подвійного призначення, які враховуються при визначенні об’єкта оподаткування у складі інших витрат. Водночас, якщо витрати з нарахування роялті можуть бути безпосередньо віднесені на конкретний об'єкт витрат, то вони враховуються у складі собівартості виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. При виплаті роялті треба пам’ятати, що Податковий кодекс України містить ще й обмеження, які стосуються виплат нерезидентові. |
| 4. Щодо віднесення витрат на оплату маркетингових та рекламних послуг до складу витрат (наказ ДПСУ від 15.02.2012 р. N123) |
Доречна консультація на користь платників податків. У ній йдеться про норми, про які досі податкова служба не згадувала. У консультації маємо посилання на визначення, що таке маркетингові послуги і що таке мерчандайзинг. І чи не вперше у роз’ясненні податкових органів йдеться про мотиваційні виплати. Тобто ті виплати, які можуть включати премію (бонус) за дострокову сплату дебіторської заборгованості, за виконання плану закупівель товарів постачальника, за точність закупівельних прогнозів, за дотримання певного асортименту товарів при закупівлі. І при належному документальному підтвердженні таких витрат первинними документами, як вважає податкова служба, рекламні та маркетингові послуги, у тому числі мотиваційні виплати включатимуться до податкових витрат. Навіть якщо такі мотиваційні виплати й оплата маркетингових послуг проводитимуть на користь дистрибуторів або роздрібних торговців. |
| ПДВ | |
| 5. Щодо окремих питань відображення у податковому обліку з ПДВ звітного періоду податкових накладних, виписаних у попередніх періодах, та формування на їх підставі податкового кредиту (наказ ДПСУ від 16.02.2012 р. N127) |
У консультації на користь платників податків розглянуто декілька питань. 1. Яке загальне правило формування податкового кредиту на підставі податкової накладної як документа податкового обліку? Позиція ДПСУ: по-перше, податкова накладна, яка була виписана у звітному періоді, у цьому ж періоді має бути отримана платником податку та у ньому ж включена до реєстру отриманих податкових накладних, і, відповідно, у цьому ж звітному періоді має бути відображена у податковій звітності платника податку. По-друге, якщо така податкова накладна згідно з даними податкового обліку платника була включена до реєстру отриманих податкових накладних звітного періоду, але з певних причин не була відображена у податковій звітності за цей період, вона може бути відображена в податковій звітності платника податку у наступних звітних періодах, у тому числі і в складі податкового кредиту (за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту), шляхом подання уточнюючого розрахунку за той звітний період, у якому вона була включена до реєстру отриманих податкових накладних та помилково не включена до податкової звітності. По-третє, податкова накладна, отримана у періодах, наступних за періодом, у якому її виписано, включається до реєстру отриманих податкових накладних та до податкової декларації у тому звітному періоді, на який припадає дата її отримання. У такому разі уточнюючий розрахунок не складається. Коментар: тобто якщо податкова накладна була виписана у січні, але отримана у лютому, то у лютому вона включається і до реєстру, і до податкової декларації. 2. Як виписується податкова накладна, якщо покупець того самого дня оплачує товар кількома авансовими платежами? Позиція ДПСУ: у разі отримання кількох авансових платежів протягом одного дня від одного покупця за той самий товар у межах одного договору не буде вважатися помилкою, якщо постачальник випише одну податкову накладну на загальну суму таких авансових платежів. Коментар: не вважається помилкою, якщо буде виписана одна податкова накладна. А якщо буде виписано три податкові накладні, - чи буде це помилкою? Не зрозуміло. 3. Чи може податкова накладна, зареєстрована в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за місяцем її виписування, бути включена до податкового кредиту у місяці її виписування? Позиція ДПСУ: якщо податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї зареєстровані в Єдиному реєстрі у місяці, наступному за їх виписуванням (але не пізніше ніж протягом 20 календарних днів з часу їх виписування), то підприємство - покупець товарів/послуг має право відобразити таку накладну та/або розрахунок коригування до неї у складі податкового кредиту у звітному періоді її виписування та включити її до реєстру отриманих податкових накладних у звітному періоді її виписування за умови дотримання інших вимог щодо формування податкового кредиту, встановлених ПКУ. Коментар. Аналогічна відповідь (до речі, на користь платника податків), містилася і в інших листах ДПСУ. Але вона суперечить Податковому кодексу. Згідно з п. 201.10 ст. 210 ПКУ податкова накладна видається покупцю після реєстрації в реєстрі. Тобто, якщо податкова накладна, наприклад, зареєстрована у лютому, вона не може видаватися у січні. Однак це узагальнююча податкова консультація, тобто така, на яку уже можна посилатися. 4. Чи може бути виключена з Єдиного реєстру помилково сформована податкова накладна? Позиція ДПСУ: якщо показники документа, вказані платником при його реєстрації в Єдиному реєстрі, не відповідають тим, що містяться у податковій накладній, такий документ не може бути виключений з Єдиного реєстру і не може бути підставою для формування податкового кредиту покупцем. При цьому платник має право зареєструвати в Єдиному реєстрі правильно оформлену податкову накладну, яка підлягає включенню до реєстрів виданих та отриманих податкових накладних та відображенню у деклараціях контрагентів. 5. Які наслідки помилкової реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі? Позиція ДПСУ: наявність у Єдиному реєстрі податкової накладної з помилками спричиняє розбіжності між даними Єдиного реєстру та реєстру виданих податкових накладних платника податку - продавця. Ці розбіжності є податковою інформацією, що свідчить про можливі порушення платником податкового законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби. Якщо платник не надасть пояснення щодо суті таких розбіжностей та документальні підтвердження своїх пояснень на обов’язковий письмовий запит органу Державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту, це є однією з підстав для документальної позапланової перевірки платника податку. 6. Чи може платник задекларувати податковий кредит без отримання податкової накладної (за отриманим товаром або сплаченим авансом) або якщо вона заповнена з порушеннями правил, встановлених ПКУ (немає або неправильні обов’язкові реквізити, дані податкової накладної не відповідають даним Єдиного реєстру)? Позиція ДПСУ: у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг. Коментар. Нічого нового тут немає. Виконання платником цього правила дозволяє йому реалізувати своє право на податковий кредит. Питання 7 важливе для платників податків. Що вважається порушенням при заповненні податкової накладної, у яких випадках платник втрачає право на податковий кредит і чи вважатиметься недійсною податкова накладна, зокрема якщо показники у ній вирівняні не по правому полю? Позиція ДПСУ: порушенням порядку заповнення податкової накладної вважатиметься передусім відсутність у ній хоча б одного показника, який є її обов’язковим реквізитом (перелічені у підпунктах «а»-«і» п. 201.1 с. 201 розділу V ПКУ), а також невідповідність показників, зазначених у податковій накладній, умовам поставки (ціна, вартість, номенклатура, кількість товару тощо). Недотримання передбаченого п. 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів від 01.11.2011 р. N1379, зареєстрованого у Мін’юсті 22.11.2011 р. за N1333/20071, правила щодо вирівнювання реквізитів заголовної частини податкової накладної по правій межі поля, не є підставою для її виключення зі складу податкового кредиту. Коментар. Податкова служба визнала, що такі дрібні порушення при заповненні податкової накладної не є підставою для її виключення зі складу податкового кредиту. 8. Чи повинна податкова накладна складатися лише державною мовою, та яким чином і на підставі яких документів перекласти назву товару, якщо не відома його назва українською мовою або якщо такий переклад неможливо виконати? Позиція ДПСУ: українська мова - обов’язкова. При цьому ДПСУ посилається на рішення Конституційного Суду України від 14.12.99 р. N10-рп/99, яким визначено, що положення частини першої ст. 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п'ята ст. 10 Конституції України). А тому виписувати податкову накладну платник податку повинен державною мовою. Це передбачено і п. 2 Порядку N1379. У разі неможливості перекладу з іноземної мови торгової марки або найменування товару державною мовою та з метою збереження ідентифікації такого товару у графі 3 податкової накладної «Номенклатура товарів/послуг продавця» допускається зазначення назви торгової марки та у вигляді абревіатури номенклатури товару без перекладу його державною мовою. При цьому при постачанні різних товарів слід враховувати їх назви та класифікацію згідно з УКТ ЗЕД. Наприклад, при постачанні друкованої продукції назвою товару буде «Книжка» або «Брошура» або «Журнал», а не назва друкованого твору чи ім’я його автора. 9. У яких випадках може бути сформований податковий кредит на підставі податкових накладних, які виписані у податкових періодах, що передують звітному? Позиція ДПСУ: з дати набрання чинності ПКУ платник податку має право сформувати податковий кредит звітного періоду на підставі податкових накладних, які взяті на облік у поточному звітному періоді, але виписані у податкових періодах, що передують звітному, у таких випадках: 1. Податкові накладні взяті на облік у звітному періоді і з дати їх виписування не минуло 365 календарних днів (тобто до реєстру отриманих податкових накладних за травень 2011 року могли бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше травня 2010 року; до реєстру отриманих податкових накладних за березень 2012 року відповідно можуть бути включені податкові накладні, виписані продавцем не раніше березня 2011 року) - загальне правило. 2. Податкові накладні отримані протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку незалежно від дати отримання від постачальника товарів/послуг, але з урахуванням строків давності, - для платників, які застосовують касовий метод. 3. Податкові накладні отримані при набутті права власності на заставне майно з метою подальшого продажу, - якщо у звітному періоді відбувся продаж такого майна, - для банківських установ. У таких випадках не вимагається документального підтвердження причин отримання податкових накладних у періодах, наступних після періоду, в якому вони були виписані, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду (рядок 10.1 декларації). Такі ж правила з дати набрання чинності ПКУ застосовуються і до розрахунків коригування до податкових накладних, на підставі яких здійснюється коригування податкового кредиту. |
| Щодо окремих питань відображення у податковій звітності з ПДВ змін сум податкового зобов’язання та податкового кредиту (наказ ДПСУ від 16.02.2012 р. N128) |
1. Який порядок зміни податкового зобов’язання чи податкового кредиту, якщо товари, при придбанні яких сформовано податковий кредит, почали використовуватися в неоподатковуваних операціях за рішенням платника або внаслідок зміни податкового законодавства? Позиція ДПСУ: якщо платник податку на додану вартість - покупець скористався правом на податковий кредит щодо товарів/послуг, а у подальшому: а) такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до ПКУ, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених пп. 196.1.7 ст. 196 ПКУ), або б) змінами, внесеними до ПКУ, передбачається віднесення операцій з постачання таких товарів/послуг до звільнених або таких, що не є об’єктом оподаткування, то такі товари/послуги вважаються проданими у податковому періоді, у якому відбулась зміна напряму використання або фактичне постачання таких товарів/ послуг без оподаткування податком на додану вартість відповідно. Отже, покупець зобов’язаний визнати умовний продаж таких товарів/послуг та нарахувати податкове зобов’язання. 2. Який порядок перенесення показників декларації до уточнюючих розрахунків, зокрема у разі заповнення рядків 20.2, 21.1, 21.2, 24? Позиція ДПСУ щодо порядку заповнення уточнюючого розрахунку: а) у графі 4 відображаються відповідні показники декларації звітного періоду, який виправляється. Якщо до декларації за цей звітний період раніше вносилися зміни, у графі 4 відображаються відповідні показники графи 5 останнього уточнюючого розрахунку, який подавався до декларації звітного (податкового) періоду, яка виправляється; у графі 5 уточнюючого розрахунку відображаються відповідні показники з урахуванням виправлення; у графі 6 відображається сума помилки (різниця між значеннями графи 5 та графи 4); б) у разі виправлення значення рядка 24 декларації, яке у майбутніх звітних періодах: - не вплинуло на значення рядка 25 чи рядка 23 (23.1 чи 23.2), уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, у якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий як самостійний документ або у складі декларації (як додаток до неї). Значення графи 6 рядка 24 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується при визначенні значень рядків 21.2 та відповідно 24 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок; - впливало на значення рядка 25 чи рядка 23, уточнюючий розрахунок подається за кожний звітний період, у якому значення рядка 24 декларації впливало на значення рядка 25 чи рядка 23. Такі уточнюючі розрахунки можуть бути подані лише як самостійні документи, оскільки форма декларації передбачає можливість подання уточнюючого розрахунку як додатка до неї лише за один звітний період, помилки якого виправляються; в) у разі виправлення показника рядка 20.2 значення із графи 6 такого рядка враховується при визначенні значення рядка 21.1 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок. |
| Щодо окремих питань пропорційного віднесення сум податку до податкового кредиту у разі використання придбаних та/або виготовлених товарів/послуг, необоротних активів частково в оподатковуваних операціях, а частково - у неоподатковуваних (наказ ДПСУ від 16.02.2012 р. N129) |
Стаття 199 розділу V ПКУ «Пропорційне віднесення сум податку до податкового кредиту» відома усім, у кого є оподатковувані/неоподатковувані операції. Розглянемо декілька питань з цієї консультації. 1. Протягом якого періоду застосовується розрахована частка використання в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях? Позиція ДПСУ: розрахований показник частки використання застосовується для визначення частки сплаченого (нарахованого) податку на додану вартість під час придбання або виготовлення товарів/послуг, необоротних активів, яку платник має/не має право віднести до податкового кредиту (рядки 15.1/15.2 декларації), протягом поточного календарного року, включаючи й останній період року (грудень або четвертий квартал). 2. Коли проводиться перерахунок розподілу частки використання необоротних активів в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях? Позиція ДПСУ: оскільки згідно з ПКУ перерахунок проводиться один раз у кінці року (за підсумками операцій, здійснених протягом року), подальший перерахунок частки використання необоротних активів в оподатковуваних операціях проводиться за результатами тих календарних років, на які припадають 12, 24, 36 місяців їх використання. Здійснюється такий перерахунок у таблиці 3 додатка 7 декларації за останній податковий період таких років та результат його (значення колонки 8) із протилежним знаком відображається у рядку 16.4 такої декларації. Коментар. Питання залишається спірним. Відповідь ДПСУ не чітка і не зовсім зрозуміло, чи треба робити річний перерахунок і щодо необоротних активів. Добре, хоч не треба тепер помісячно перераховувати оці 12, 24 і 36 місяців. Наприклад, якщо придбані у лютому 2011 р. необоротні активи одночасно використовуються в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях й у лютому того ж року введені в експлуатацію, то 12 місяців припаде на січень 2012 р. І не потрібно у січні робити перерахунок. Перерахунок робитимемо за підсумками 2012 року. 3. Коли починається відлік використання необоротних актів? Позиція ДПСУ: Відлік 12, 24 та 36 місяців використання необоротних активів в оподатковуваних операціях починається з періоду (календарний місяць), у якому такі необоротні активи були введені в експлуатацію. 4. Чи здійснюється перерахунок частки використання в оподатковуваних/неоподатковуваних операціях тих необоротних активів, які придбані до набрання чинності ПКУ? Позиція ДПСУ: перерахунок частки використання тих необоротних активів, які були придбані до набрання чинності ПКУ та 12, 24 або 36 місяців їх використання припадають на період після 01.01.2011 р., проводиться лише щодо введених в експлуатацію після 01.01.2011 р. Коментар. Важливе питання, причому бухгалтери робили інакше. Але зміна слушна. Роботи загалом поменшає. Закон про прибуток, чинний до 01.01.2011 р., не передбачав таких перерахунків, а ця консультація відповідає нормам ПКУ. 5. У якому порядку проводиться перерахунок частки для малоцінних предметів? Позиція ДПСУ: перерахунок частки використання в оподатковуваних операціях щодо малоцінних необоротних матеріальних активів (група 11 класифікації основних засобів та інших необоротних активів), мінімально допустимий строк корисного використання яких не визначено (п. 145.1 ст. 145 ПКУ), здійснюється у порядку, передбаченому для товарів/послуг, а не основних засобів. Коментар. Питання, яке теж не було з’ясоване. Отже, для малоцінних необоротних матеріальних активів потрібно проводити перерахунок не за підсумком 12, 24, 36 місяців, а лише один раз на рік. |
| Спрощена система оподаткування, обліку та звітності | |
| Щодо окремих питань, пов’язаних із реєстрацією осіб, які переходять на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, як платників ПДВ та повторною реєстрацією осіб як платників ПДВ (наказ ДПСУ від 20.02.2012 р. N131) |
1. Чи підлягають обов’язковій реєстрації як платники податку на додану вартість платники єдиного податку третьої і четвертої груп за ставкою 5% при перевищенні обсягів постачання товарів/послуг (300 тис. грн) за останні 12 календарних місяців? Позиція ДПСУ: при перевищенні сукупних обсягів постачання товарів/послуг (300 тис. грн) за останні 12 календарних місяців платники єдиного податку третьої і четвертої груп, що застосовують ставку 5%, обов’язковій реєстрації як платники податку на додану вартість не підлягають. Коментар. Питання вирішене на рівні узагальнюючої податкової консультації: при перевищенні 300 тис. гривень обов’язковій реєстрації платниками ПДВ платники єдиного податку ІІІ і IV груп за ставкою 5% не підлягають. 2. З якого часу платники єдиного податку третьої і четвертої груп, які обрали відсоткову ставку 5%, можуть перейти на ставку єдиного податку 3%? Позиція ДПСУ: платники єдиного податку третьої або четвертої групи (крім тих, які здійснюють постачання послуг (робіт) платникам податку на додану вартість, обсяги яких за останні 12 календарних місяців сукупно перевищують 300 тис. гривень) можуть обрати відсоткову ставку єдиного податку у розмірі 3 відсотки за умови, що вони відповідають вимогам, визначеним п. 181.1 ст. 181 для обов’язкової реєстрації (загальна сума від здійснення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн) або п. 182.1 ст. 182 для добровільної реєстрації (обсяги постачання товарів/послуг є меншими ніж 300 тис. грн та обсяги постачання іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50% загального обсягу постачання; статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) перевищує 300 тис. грн), здійснити перехід на зазначену ставку та зареєструватись як платники податку на додану вартість з початку наступного календарного кварталу. У разі добровільної реєстрації таких платників єдиного податку платниками ПДВ реєстраційна заява за ф. N1-ПДВ подається до органу Державної податкової служби не пізніше ніж за 20 календарних днів до початку податкового періоду, з якого такі особи вважатимуться платниками ПДВ та матимуть право на податковий кредит і виписування податкових накладних. У такій заяві платник єдиного податку може зазначити бажаний (запланований) день реєстрації як платника податку на додану вартість, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такий платник вважатиметься платником податку на додану вартість та матиме право на виписування податкових накладних. При цьому реєстрація платником ПДВ здійснюється не раніше дати переходу на ставку єдиного податку у розмірі 3%. Платники єдиного податку третьої та четвертої груп, які застосовують ставку 5% та здійснюють постачання послуг платникам ПДВ, обсяги яких за останні 12 календарних місяців сукупно перевищують 300 тис. грн, можуть за власним бажанням перейти на сплату єдиного податку за ставкою 3% та зареєструватися платниками ПДВ. Реєстраційна заява за ф. N1-ПДВ подається не пізніше 10-го числа календарного місяця, що настає за місяцем, у якому досягнуто обсягу оподатковуваних операцій в сумі 300 тис. грн, а реєстрація здійснюється за правилами, встановленими розділом V ПКУ для обов’язкової реєстрації. У такій заяві платник єдиного податку: - або вказує, що реєстрація проводиться за процедурою обов’язкової реєстрації (протягом 10 робочих днів від дати подання заяви); - або зазначає бажаний (запланований) день реєстрації як платника ПДВ, що відповідає даті початку податкового періоду (календарний місяць), з якого такий платник єдиного податку вважатиметься платником ПДВ та матиме право на виписування податкових накладних. Коментар. Тобто для платників єдиного податку ІІІ і IV груп за ставкою 5% діють загальні правила. За бажання вони можуть стати платниками ПДВ і для цього мають бути підстави: - або для обов’язкової реєстрації (загальна сума від здійснення оподатковуваних операцій з постачання товарів/послуг протягом останніх 12 календарних місяців сукупно перевищує 300 тис. грн); - або для добровільної реєстрації (обсяги постачання товарів/послуг є меншими ніж 300 тис. грн та обсяги постачання іншим платникам податку на додану вартість за останні 12 календарних місяців сукупно становлять не менше 50% загального обсягу постачання; статутний капітал або балансова вартість активів (основних засобів, нематеріальних активів, запасів) перевищує 300 тис. грн). |
| Щодо застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності фізичними особами - підприємцями, які здійснюють діяльність з надання нерухомого майна в оренду (наказ ДПСУ від 20.02.2012 р. N136) |
Важливе питання для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з надання нерухомого майна в оренду, причому фіскальне. Можливо, хтось із підприємців спробує його оскаржити у суді. 1. У власності фізичної особи перебуває нерухоме майно нежитлового призначення загальною площею 400 кв. м. Чи може така фізична особа надавати 110 кв. м в оренду як фізична особа, а решту 290 кв. м як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування? Позиція ДПСУ: у цьому разі фізична особа - підприємець не має права перебувати на спрощеній системі оподаткування. Така фізична особа може надавати нерухомість в оренду як фізична особа - підприємець за загальною системою оподаткування або як фізична особа, а не суб’єкт господарювання. Коментар. Як ви знаєте, фізична особа (якщо йдеться про невиробниче приміщення) як платник єдиного податку може надавати в оренду площу не більше 300 кв. метрів. Відповідь фіскальна, це позиція ДПСУ. Можливі два варіанти: або виконувати те, що радять у консультації, або звертатися з оскарженням до суду. 2. Фізична особа має у власності житлове приміщення загальною площею 150 кв. м. Чи має вона право надавати в оренду частину цього приміщення (кімнату) площею 30 кв. м як фізична особа - підприємець на спрощеній системі оподаткування? Позиція ДПСУ: фізична особа - підприємець може перебувати на спрощеній системі оподаткування та надавати частину житлового приміщення в оренду (30 кв. м) за умови, що решта житлового приміщення (120 кв. м) не перебуває в оренді. Коментар. Тобто, наприклад, з трикімнатної квартири можна надавати в оренду лише одну кімнату. Решту кімнат надавати в оренду не можна. |
| Щодо віднесення до певної групи (другої або третьої) платників єдиного податку фізичних осіб - підприємців, які здійснюють діяльність з надання послуг (наказ ДПСУ від 20.02.2012 р. N137) |
1. Яку групу має право обрати фізична особа - підприємець, яка здійснює господарську діяльність з автотранспортного перевезення пасажирів, якщо оплата за проїзд здійснюється пасажирами через касу автостанції? Позиція ДПСУ: фізична особа - підприємець, яка здійснює перевезення пасажирів відповідно до договору, згідно з яким замовником є автотранспортне підприємство (автостанція) - неплатник єдиного податку, повинна обрати третю групу платників єдиного податку, оскільки послуги безпосередньо надаються суб’єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, тобто підприємцем не дотримуються вимоги п. 291.4 ст. 291 ПКУ. Якщо фізична особа - підприємець укладає угоду з автотранспортним підприємством (автостанцією), яка не є платником єдиного податку і є замовником послуг із продажу квитків на підставі договору та акта виконаних робіт, то підприємець має право обрати другу групу платників єдиного податку. 2. Яку групу має право обрати фізична особа - підприємець, яка здійснює пасажирські перевезення на підставі договору з підприємством, який не є платником єдиного податку, та проводить продаж квитків самостійно? Позиція ДПСУ: фізична особа - підприємець, яка здійснює перевезення пасажирів відповідно до договору, згідно з яким замовником є автотранспортне підприємство (автостанція) - неплатник єдиного податку, та при цьому проводить продаж квитків самостійно, повинна обрати третю групу платників єдиного податку, оскільки послуги безпосередньо надаються суб’єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, тобто підприємцем не дотримуються вимоги п. 291.4 ст.291 ПКУ. Коментар. Обидва питання (перше та друге), на перший погляд, вузькі, але можуть стосуватися й інших видів діяльності. Якщо замовником послуг у фізичної особи є юридична особа - неплатник єдиного податку, друга група неможлива. А якщо фізична особа - підприємець замовляє допоміжні послуги, - ситуація змінюється. 3. Яку групу має право обрати фізична особа - підприємець, яка здійснює господарську діяльність з ремонту автотранспортних засобів та надає такі послуги безпосередньо фізичній особі, при цьому оплату за виконані роботи отримує від страхової компанії? Позиція ДПСУ: якщо фізична особа - підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є фізична особа (у якої виник страховий випадок), яка підписує акт виконаних робіт, але оплату виконаних послуг з ремонту автотранспортного засобу фізичної особи здійснює страхова компанія, то такий підприємець має право обрати другу групу платника єдиного податку. Якщо фізична особа - підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є страхова компанія, яка підписує акт виконаних робіт та здійснює оплату за виконання послуг у зв’язку з настанням страхового випадку, то він має право обрати третю групу платників єдиного податку. |
______________
* УПК - узагальнююча податкова консультація