Чи для всіх термін відрядження за кордон
не може перевищувати 60 календарних днів?
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. N663 "Про норми відшкодування витрат на відрядження у межах України та за кордон" (постанова втратила чинність на підставі постанови КМУ від 02.02.2011 р. N98) та п. 1.1 Інструкції про службові відрядження у межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 13.03.1998 р. N59, термін відрядження за кордон не може перевищувати 60 календарних днів.
У постанові КМУ від 02.02.2011 р. N98 (яка нібито чинна лише для бюджетників, оскільки називається "Про суми та склад витрат на відрядження державних службовців, а також інших осіб, що направляються у відрядження підприємствами, установами та організаціями, які повністю або частково утримуються (фінансуються) за рахунок бюджетних коштів", а пп.140.1.7 ст 140 ПКУ обмежень для інших підприємств не встановив) говориться, що строк відрядження визначається керівником, але не може перевищувати у межах України 30 календарних днів, за кордон - 60 календарних днів, крім деяких випадків.
Строк відрядження працівників, які направляються для виконання у межах України монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, не повинен перевищувати строк будівництва об'єктів.
Строк відрядження працівників, які направляються за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами) для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних, проектних, проектно-пошукових, будівельних, будівельно-монтажних і пусконалагоджувальних робіт, здійснення шефмонтажу та авторського нагляду під час будівництва, обслуговування та забезпечення функціонування національних експозицій на міжнародних виставках, проведення гастрольних та інших культурно-мистецьких заходів, не повинен перевищувати одного року.
Підприємства, установи та організації, що направляють працівників у відрядження за кордон за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), забезпечують належні соціально-побутові умови, медичне обслуговування, страхування та необхідний правовий захист громадян України, які відряджаються за її межі.
Строк відрядження військовослужбовців, направлених на навчання в системі перепідготовки, удосконалення, підвищення кваліфікації кадрів, на навчальні та підсумково-випускні збори слухачів заочних факультетів вищих військових навчальних закладів, не повинен перевищувати 90 днів, а за умови відшкодування витрат стороною, що приймає, - 18 місяців.
Строк відрядження працівників авіаційних компаній, які направляються за кордон для здійснення авіаційних перевезень пасажирів та вантажів у миротворчих місіях Організації Об'єднаних Націй згідно з контрактами між авіаційними компаніями України та Організацією Об'єднаних Націй, не повинен перевищувати шести місяців.
Строк відрядження працівників Державної фінансової інспекції, її територіальних органів, які направляються для проведення контрольних заходів, не повинен перевищувати період проведення таких заходів.
Як зазначає Мінфін у листі від 10.02.2004 р. N31-06230-12-21/1960 "Щодо направлення працівників за кордон для здійснення робіт, термін виконання яких, за умовами контракту ЗЕД, перевищує 60 днів", повторюючи лист Мінпраці від 19.09.2002 р. N18-636 "Про оплату праці працівників, які працюють за кордоном", у разі, коли працівники виконують роботу за кордоном більше ніж 60 календарних днів, це вважається роботою за кордоном. У цьому випадку необхідно керуватись Правилами про умови праці радянських працівників за кордоном, затвердженими постановою Держкомпраці колишнього СРСР від 25.12.74 р. N365, і постановою Держкомпраці колишнього СРСР від 08.06.90 р. N225 "Про вдосконалення організації та оплати праці радянських спеціалістів, відряджених за кордон по лінії економічного та технічного співробітництва".
Таким чином, відрядження за кордон на термін понад 60 днів вважається роботою із відповідними наслідками щодо оподаткування "відрядних" на термін понад 60 днів як звичайної оплати праці - з податком на доходи фізичних осіб, пенсійними та усіма соціальними внесками.
Таким чином, відрядження за кордон може тривати і понад 60 днів, але відрядних за перевищення не буде, хоча можна виплачувати надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер. Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.99 р. N490 "Про надбавки (польове забезпечення) до тарифних ставок і посадових окладів працівників, направлених для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт, та працівників, робота яких виконується вахтовим методом, постійно проводиться в дорозі або має роз'їзний (пересувний) характер" граничні розміри надбавок (польового забезпечення) працівникам за день не можуть перевищувати граничні норми витрат, установлених Кабінетом Міністрів України для відряджень у межах України. Таким чином, для виплати "польових" за кордоном максимально можна скористатися 18 гривнями - як для відряджень у межах України. Мало, зате з цих сум не стягують пенсійних та соціальних внесків (з 2004 року з цих сум справляють податок з доходів фізичних осіб) і термін вахти не обмежено 60 днями. Для цього в колективному договорі слід встановити, що такі поїздки працівників - це робота, яка постійно проводиться у дорозі, має роз'їзний характер або працівники направляються для виконання монтажних, налагоджувальних, ремонтних і будівельних робіт. Трішки можна буде зекономити.