ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
27 березня 2012 року
м. Київ
Справа N 3-14гс12
Про стягнення заборгованості
Судова палата у господарських справах Верховного Суду України у складі:
головуючого Барбари В.П.,
суддів: Балюка М.І., Гуля В.С., Колесника П.І., Берднік І.С., Ємця А.А., Потильчака О.І.,
за участю представників:
товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" - ОСОБА_1,
публічного акціонерного товариства "Мостобуд" - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 01 листопада 2011 року в справі N 55/440 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" до публічного акціонерного товариства "Мостобуд" про стягнення заборгованості,
встановив:
У грудні 2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" (далі ТОВ "УніКредит Лізинг") звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що публічне акціонерне товариство "Мостобуд" (далі ПАТ "Мостобуд") не виконує свої зобов'язання за договором фінансового лізингу від 08 вересня 2008 року N 783-LD, укладеного між ТОВ "УніКредит Лізинг" та ПАТ "Мостобуд".
Рішенням господарського суду м. Києва від 11 березня 2011 року позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з ПАТ "Мостобуд" на користь ТОВ "УніКредит Лізинг" заборгованість у розмірі 2 382 995 грн 56 коп., пеню у розмірі 145 015 грн 23 коп., інфляційні нарахування 84 383 грн 55 коп. та 3 % річних у розмірі 37 121 грн 95 коп.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2011 року рішення господарського суду м. Києва від 11 березня 2011 року змінено, стягнуто з ПАТ "Мостобуд" заборгованість у розмірі 2 382 995 грн 56 коп., пеню 72 507 грн 61 коп., інфляційні нарахування у розмірі 84 383 грн 55 коп. та 3 % річних 37 121 грн 95 коп.
Постановою Вищого господарського суду України від 01 листопада 2011 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 07 червня 2011 року та рішення господарського суду м. Києва від 11 березня 2011 року в частині стягнення з ПАТ "Мостобуд" 84 383 грн 55 коп. інфляційних нарахувань скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в позові.
У заяві про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 01 листопада 2011 року з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 111-16 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), ТОВ "УніКредит Лізинг" просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 01 листопада 2011 року та ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції до спірних відносин положень ст. 524, ч. 2 ст. 533, ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
В обґрунтування заяви ТОВ "УніКредит Лізинг" додано копії постанов Вищого господарського суду України від 27 липня 2011 року у справі N 57/155, від 02 листопада 2011 року у справі N 4/157, від 03 листопада 2011 року у справах NN 25/521 та 57/106, де висловлено правову позицію про те, що у випадку, коли відповідно до договору фінансового лізингу на день виникнення у відповідача зобов'язання зі сплати лізингового платежу його сума, що виражена в іноземній валюті, перераховується у гривню, то грошове зобов'язання із цього моменту є гривневим, і у разі прострочення сплати визначеної суми боржник відповідно до ст. 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Ухвалою колегії суддів Вищого господарського суду України від 01 лютого 2012 року справу допущено до провадження у Верховному Суді України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, Судова палата вважає, що заява підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Судами встановлено, що 08 вересня 2008 року між ВАТ "Мостобуд" та ТОВ "УніКредит Лізинг" укладено договір фінансового лізингу N 783-LD. Згідно з п. 1.1 договору ТОВ "УніКредит Лізинг" (лізингодавець) бере на себе зобов'язання придбати предмет лізингу у власність від продавця (відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов, передбачених у цьому договорі, зокрема, у додатку N 1 цього договору) та передати предмет лізингу у користування ПАТ "Мостобуд" (лізингоодержувачу) на строк та на умовах, визначених цим договором, з урахуванням того, що продавець був обраний лізингоодержувачем. Відповідно до п. 1.1 договору та додатку N 1 до нього ціна предмету лізингу еквівалентна 788 811,04 євро.
ТОВ "УніКредитЛізинг" виконало свої зобов'язання за договором в повному обсязі, про що сторонами складено акт приймання-передачі від 01 грудня 2008 року.
Згідно з ч. 2 ст. 533 ЦК України якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Пунктом 7.7 договору передбачено, що лізингоодержувач сплачує на користь лізингодавця лізингові платежі у гривнях на дати платежів, вказані в додатках NN 2/1 та N 2/2 до цього договору на рахунок, зазначений у розділі 15 договору, в сумі, визначеній в повідомленні про лізинговий платіж.
Проте, нарахувавши до сплати лізингові платежі у гривнях на дати платежів згідно з відповідними графіками, лізингоодержувач у спірний період не сплачував їх у гривнях, тому станом на 31 грудня 2010 року позивач просив крім інших платежів відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України сплатити борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Згідно Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" офіційний індекс споживчих цін обчислюється Державним комітетом статистики України і визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
За договором сума лізингового платежу, еквівалент якої визначено в євро, на день виникнення у відповідача зобов'язання по його сплаті перераховується у гривню і якщо в подальшому на день фактичної сплати відповідно до цієї іноземної валюти не змінюється, то з цього моменту грошове зобов'язання, яке підлягає виконанню, є гривневим. А відтак, у випадку прострочення сплати лізингового платежу виникає заборгованість у гривні, яку боржник відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
За таких обставин постанова Вищого господарського суду України від 01 листопада 2011 року в цій частині підлягає скасуванню, а справа передачі до Вищого господарського суду України на новий касаційний розгляд.
Керуючись ст.ст. 111-23, 111-24, 111-25 ГПК України, Верховний Суд України
постановив:
Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "УніКредит Лізинг" задовольнити частково.
Постанову Вищого господарського суду України від 01 листопада 2011 року в частині відмови у стягненні з публічного акціонерного товариства "Мостобуд" 84 383 грн 55 коп. інфляційних нарахувань скасувати, а справу передати на новий касаційний розгляд до Вищого господарського суду України.
Постанова є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 111-16 ГПК України.
Головуючий
Судді