ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12 квітня 2012 року
м. Київ
Справа N 29/5005/13014/2011
Про визнання договорів та векселів недійсними
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Удовиченка О.С.,
суддів: Поліщука В.Ю. (доповідач),
Міщенка П.К.,
розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк", на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2011 року, та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року, у справі N 29/5005/13014/2011, за позовом Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (м. Київ), в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (м. Дніпропетровськ), до
1. Закритого акціонерного товариства "Углеводород" (с. Новоолександрівка, Синельниківський район, Дніпропетровська область),
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Трейд" (м. Дніпропетровськ),
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-С" (м. Дніпропетровськ)
про визнання договорів та векселів недійсними,
представники учасників касаційного провадження в судове засідання не з'явились;
встановив:
У вересні 2011 року Публічне акціонерне товариство "Кредитпромбанк" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" (далі за текстом - ПАТ "Кредитпромбанк") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства "Углеводород" (далі за текстом - ЗАТ "Углеводород"), Товариства з обмеженою відповідальністю "Мега Трейд" (далі за текстом - ТзОВ "Мега Трейд") та Товариства з обмеженою відповідальністю "Контур-С" (далі за текстом - ТзОВ "Контр-С") про визнання недійсними та такими, що не мають вексельної сили, 39 векселів, які були емітовані ЗАТ "Углеводород" на користь ТзОВ "Мега Трейд", та в подальшому ТзОВ "Мега Трейд" були емітовані ТзОВ "Контур-С"; визнання недійною Угоди N 8 про погашення заборгованості векселем та Угоди N 9 про цесію, укладених 01.08.2009 року між ТзОВ "Мега Трейд" та ТзОВ "Контур-С". В обґрунтування заявлених вимог про визнання недійсними та такими, що не мають вексельної сили векселів у кількості 39 шт., позивач послався на те, що спірні веселі були видані з порушенням вексельного законодавства. Заявляючи вимогу про визнання недійсними Угоди N 8 та Угоди N 9, позивач послався на ч. 5 ст. 203, ч. 1 ст. 215 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2011 року у справі N 29/5005/13014/2011 (суддя - Полєв Д.М.) у задоволенні позову відмовлено. Рішення місцевого господарського суду мотивовано, зокрема тим, що позивачем, при звернення з позовом, не доведено факту порушення його прав та інтересів.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року у справі N 29/5005/13014/2011 (головуючий суддя - Голяшкін О.В., судді: Науменко І.М., Мороз В.Ф.) рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2011 року залишено без змін, а апеляційну скаргу ПАТ "Кредитпромбанк" - без задоволення. Постанову апеляційного господарського суду мотивовано, зокрема тим, що господарським судом не встановлено, а позивачем не доведено, наявності тих обставин, з якими закон пов'язує визнання спірних векселів недійсними. Відмовляючи у визнанні недійсними Угоди N 8 та Угоди N 9, апеляційний господарський суд відзначив, що ця позовна вимога є похідною від вимоги про визнання веселів недійсними та такими, що не мають вексельної сили, і обставин, з якими закон пов'язує недійсність договорів, не встановлено.
Не погоджуючись з прийнятими господарськими судами першої та апеляційної інстанцій рішенням та постановою, ПАТ "Кредитпромбанк" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.10.2011 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року скасувати, прийняти нове судове рішення, яким визнати 39 векселів ЗАТ "Углеводород" недійсними та такими, що не підлягають виконанню.
Ухвалою Вищого господарського суду України від 28.03.2012 року, згідно зі ст. 111-4 ГПК України, касаційну скаргу ПАТ "Кредитпромбанк" прийнято до провадження.
За розпорядженням Заступника секретаря судової палати від 10.04.2012 року, розгляд справи здійснено у складі колегії суддів: головуючий - Удовиченко О.С., судді: Поліщук В.Ю., Міщенко П.К. (за вказаних у Розпорядженні підстав).
09.04.2012 року до Вищого господарського суду України від ЗАТ "Углеводород" та від ТзОВ "Контур-С" надійшли Відзиви на касаційну скаргу, у якому відповідач-1 та відповідач-3 проти касаційної скарги заперечують, вважають прийняті у цій справі судові рішення господарських судів попередніх інстанцій законними та обґрунтованими, просили залишити їх без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.
11.04.2012 року до Вищого господарського суду України від представника скаржника ОСОБА_1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю його явки в судове засідання касаційної інстанції, що пов'язано з представництвом інтересів ПАТ "Кредитпромбанк" в іншій справі.
Розглянувши заявлене представником ПАТ "Кредитпромбанк" клопотання, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Статтею 28 ГПК України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої ним особи та посвідчується печаткою підприємства, організації.
Враховуючи те, що явка представників сторін у судове засідання касаційної інстанції обов'язковою не визнавалась, та те, що чинний ГПК України не містить обмежень щодо кількості осіб, які мають право представляти інтереси особи в господарському суді та наявність у ПАТ "Кредитпромбанк" управління юридичного супроводження повернення кредитів департаменту по роботі з особливими активами (начальником якого ОСОБА_1), колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про відсутність передбачених чинним законодавством належних підстав для відкладення розгляду справи.
Відповідачі уповноважених представників в судове засідання касаційної інстанції не направили, хоча про дату, час та місце розгляду касаційної скарги були повідомлені належним чином. Враховуючи, що учасників судового провадження було повідомлено про те, що не з'явлення їх представників в судове засідання касаційної інстанції не тягне за собою відкладення розгляду справи, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про можливість розгляду касаційної скарги за відсутності в судовому засіданні уповноважених представників учасників судового провадження.
Заслухавши доповідь судді Поліщука В.Ю., обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Місцевим та апеляційним господарськими судами під час розгляду справи встановлено наступні обставини.
ЗАТ "Углеводород" (відповідач-1) емітував на користь ТзОВ "Мега Трейд" (відповідач-2) 39 простих векселів на загальну суму 22 132 077 грн. 75 коп., а саме:
- 24.05.2005 року - 6 простих векселів на загальну суму 1 064 400 грн. 00 коп.: N 65307071883830 номінальною вартістю 174 000 грн. 00 коп.; N 65307071883831 номінальною вартістю 200 000 грн. 00 коп.; N 65307071883832 номінальною вартістю 200 000 грн. 00 коп.; N 65307071883833 номінальною вартістю 200 000 грн. 00 коп.; N 65307071883834 номінальною вартістю 145 200 грн. 00 коп.; N 65307071883835 номінальною вартістю 145 200 грн. 00 коп. зі строком платежу - 24.05.2007 року, який змінено на 07.10.2010 року;
- 12.07.2005 року - 3 простих векселі на загальну суму 3 180 000 грн. 00 коп.: N 65307071883837 номінальною вартістю 1 060 000 грн. 00 коп., N 65307071883838 номінальною вартістю 1 060 000 грн. 00 коп., N 65307071883839 номінальною вартістю 1 060 000 грн. 00 коп., зі строком платежу - 12.07.2007 року, який змінено на 07.10.2010 року;
- 05.08.2005 року - 3 простих векселів на загальну суму 890 400 грн. 00 коп.: N 65307071884046 номінальною вартістю 296 800 грн. 00 коп., N 65307071884047 номінальною вартістю 296 800 грн. 00 коп., N 65307071884048 номінальною вартістю 296 800 грн. 00 коп., зі строком платежу - 05.08.2007 року;
- 15.09.2005 року - 7 простих векселів на загальну суму 394 3200 грн. 00 коп.: N 65307071884049 номінальною вартістю 610 560 грн. 00 коп., N 65307071884050 номінальною вартістю 610 560 грн. 00 коп., N 65307071884051 номінальною вартістю 610 560 грн. 00 коп., N 65307071884052 номінальною вартістю 610 560 грн. 00 коп., N 65307071884053 номінальною вартістю 610 560 грн. 00 коп.; N 65307071884054 номінальною вартістю 445 200 грн. 00 коп., N 65307071884055 номінальною вартістю 445 200 грн. 00 коп. зі строком платежу - 15.09.2007 року;
- 12.12.2005 року - 5 простих векселів на загальну суму 2 092 557 грн. 75 коп.: N 65307071884080 номінальною вартістю 138 672 грн. 00 коп., N 65307071884081 номінальною вартістю 292 012 грн. 00 коп., N 65307071884082 номінальною вартістю 260 000 грн. 00 коп., N 65307071884083 номінальною вартістю 257 073 грн. 75 коп., N 65307071884086 номінальною вартістю 1 144 800 грн. 00 коп., зі строком платежу - 12.12.2009 року;
- 27.04.2006 року - 15 простих векселів на загальну суму 10 961 520 грн. 00 коп.: N 65307071884087 номінальною вартістю 741 520 грн. 00 коп., N 65307071945854 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп., N 65307071945855 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп.; N 65307071945856 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп., N 65307071945857 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп., N 65307071945858 номінальною вартістю 730000 грн. 00 коп., N 65307071945859 номінальною вартістю 730000 грн. 00 коп., N 65307071945860 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп., N 65307071945861 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп., N 65307071945862 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп., N 65307071945863 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп., N 65307071945864 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп., N 65307071945865 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп., N 65307071945866 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп., N 65307071945867 номінальною вартістю 730 000 грн. 00 коп. зі строком платежу - 30.09.2011 року.
01.08.2009 року відповідач-2 ТзОВ "Мега Трейд" (боржник) та відповідач-3 - ТзОВ "Контур-С" (кредитор) уклали Договір про погашення заборгованості векселем N 8, відповідно до умов якого, в рахунок погашення грошового зобов'язання щодо платежу за Договором купівлі-продажу від 28.01.2005 року N 28/01 та Договору купівлі-продажу від 15.01.2007 року N 32, боржник передає кредитору, шляхом вчинення на векселях індосаменту, а кредитор приймає векселі.
На виконання умов зазначеного Договору, відповідач-1 передав відповідачу-2, шляхом вчинення на векселях індосаменту, 29 векселів NN 65307071883830, 65307071883831, 65307071883832, 65307071883833, 65307071883834, 65307071883835, 65307071883837, 65307071883838, 65307071883839, 65307071884080, 65307071884081, 65307071884082, 65307071884083, 65307071884086, 65307071884087, 65307071945854, 65307071945855, 65307071945856, 65307071945857, 65307071945858, 65307071945859, 65307071945860, 65307071945861, 65307071945862, 65307071945863, 65307071945864, 65307071945865, 65307071945866, 65307071945867, що підтверджується актом прийому-передачі від 01.08.2009 року за N 8.
01.08.2009 року відповідач-2 ТзОВ "Мега Трейд" (цедент) та відповідач-3 - ТзОВ "Контур-С" (цесіонарій) уклали Договір цесії N 9, відповідно до умов якого цедент уступає, а цесіонарій набуває право вимоги до векселедавця - ЗАТ "Углеводород" по виконанню останнім грошового зобов'язання по десяти векселям: NN 65307071884046, 65307071884047, 65307071884048, 65307071884049, 65307071884050, 65307071884051, 65307071884052, 65307071884053, 65307071884054, 65307071884055 в сумі 5761393 грн. 31 коп., у тому числі по оплаті вартості вказаних векселів та сплаті відсотків річних по сказаних векселях. Про передачу векселів складено акт прийому-передачі від 01.08.2009 року N 8.
20.09.2011 року ПАТ "Кредитпромбанк" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про визнання зазначених векселів недійсними та такими, що не мають вексельної сили, а також про визнання недійсними Угоди від 01.08.2009 року N 8 про погашення заборгованості векселем та Угоди від 01.08.2009 року N 9 про цесію, оскільки вказані векселі були видані з порушенням вексельного законодавства.
Згідно з ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правочини, на підставі яких було видано (передано) вексель, можуть бути визнані судом недійсними у випадках, передбачених ст.ст. 215 - 236 ЦК України, із застосуванням між сторонами загальних правових наслідків недійсності правочинів. Визнання судом зазначених правочинів недійсними не спричиняє недійсність векселя як цінного папера та не перериває індосаментний ряд (Постанова Пленуму Верховного Суду України "Про деякі питання практики розгляду спорів, пов'язаних з обігом векселів" N 5 від 08.06.2007 року).
Матеріали справи свідчать, що позивач ПАТ "Кредитпромбанк" не є стороною Угод N 8 та N 9, спірні векселі не видавав та не отримував. Крім того, місцевий господарський суд, під час розгляду справи, встановив, що позивач не надав доказів оскарження рішення боржника - ЗАТ "Уклеводород" щодо визнання вимог ТзОВ "Мега Трейд" в межах справи про банкрутство.
Одним з основних обґрунтувань заявлених позовних вимог позивач визначає, що, у випадку визнання судом всіх позовних вимог ПАТ "Кредитпромбанк" на зборах кредиторів у справі N Б29/122-09 про банкрутство ЗАТ "Углеводород" він мав би найбільшу кількість голосів з метою здійснення контролю за реалізацією ліквідної маси боржника для задоволення вимог кредиторів.
Частинами 1, 2 ст. 1 ГПК України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Конституційний Суд України у Рішенні "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)" N 18-рп/2004 від 01.12.2004 року, "здійснив інтерпретацію поняття "інтерес" у вузькому розумінні цього слова, оскільки у клопотанні народних депутатів України йдеться саме про такий різновид інтересу у словосполученні "охоронюваний законом інтерес", тобто інтерес, який, на відміну від інтересу в широкому розумінні, перебуває виключно у логічно-смисловому зв'язку із суб'єктивними правами, але прямо ними не опосередковується, тобто виходить за межі останніх. У такому значенні слово "інтерес" застосовується в Конституції України, у ч. 1 ст. 4 ЦПК України, окремі положення якого підлягають офіційному тлумаченню, і в багатьох законах та інших нормативно-правових актах. Системний аналіз вживання поняття "охоронюваний законом інтерес" у зв'язку з суб'єктивними правами свідчить, що саме такий спосіб застосовується не тільки у ст. 4, а й у ст. ст. 5, 14, 151, 79, 101, 103, 111, 243-17 ЦПК України, у ст. ст. 1, 2, 5, 21, 22, 78, 123 ГПК України та інших.
Цивільний кодекс України (ч. 2 ст. 16) встановлює способи захисту інтересів, зокрема: визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Такий перелік способів захисту інтересів у ЦК України не є вичерпним, оскільки ця стаття вміщує ще й припис про те, що "суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом".
Отже, інтерес може бути як охоронюваним законом, правоохоронюваним, законним, так і незаконним, тобто таким, що не захищається ні законом, ні правом, не повинен задовольнятися чи забезпечуватися ними, оскільки такий інтерес спрямований на ущемлення прав і свобод інших фізичних і юридичних осіб, обмежує захищені Конституцією та законами України інтереси суспільства, держави чи "всіх співвітчизників" або не відповідає Конституції чи законам України, загальновизнаним принципам права. Наголос на "охоронюваності законом" чи законності того чи іншого інтересу законодавець робить не завжди, зважаючи на те, що згадувані у законах інтереси не суперечать Конституції України або випливають з її змісту. Таке акцентування, про що, у першу чергу, свідчать ЦПК України, КПК України, ГПК України, застосовується лише у разі, коли не виключена можливість шляхом зловживання інтересами, прагненнями, використовуючи ті чи інші юридичні норми, забезпечити реалізацію незаконних інтересів. Саме на запобігання таким можливостям спрямоване положення ст. 4 ЦПК України: заінтересована особа вправі звертатись до суду за захистом не будь-якого, а виключно охоронюваного законом інтересу, законного інтересу.
Для правильного розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо враховувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і неправовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів. Йдеться про виключно легітимні, але конкуруючі інтереси покупця і продавця, боржника і кредитора, наймача і наймодавця, споживача і товаровиробника, прокурора і адвоката, слідчого і підозрюваного тощо. Певною конфліктністю характеризуються і охоронювані законом та правом інтереси громадянина і держави, особи і суспільства, акціонера і акціонерного товариства, національні і загальнолюдські, приватні і публічні тощо.
І суб'єктивне право, і пов'язаний з ним інтерес є дозволами. Але перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб'єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов'язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість. Це прагнення у межах сфери правового регулювання до користування якимсь конкретним матеріальним або нематеріальним благом. Відмінність такого блага від блага, яке охоплюється змістом суб'єктивного права, полягає в тому, що користування благом, на яке особа має право, визначається можливістю в рамках закону, а до якого має законний інтерес - без вимог певних дій від інших осіб або чітко встановлених меж поведінки.
Отже, поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у ч. 1 ст. 4 ЦПК України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), означає правовий феномен, який: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.
Системний аналіз, який провів Конституційний Суд України, свідчить, що поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.".
Рішення Конституційного Суду України "У справі за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес)" N 18-рп/2004 від 01.12.2004 року є обов'язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.
Верховний Суд України у Листі "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" від 24.11.2008 року, вказав, що, якщо під час судового розгляду встановлено відсутність у позивача права на задоволення позову про визнання оспорюваного правочину недійсним, суд має відмовити в задоволенні позову. Відповідно до п. 3 ст. 215 ЦК України, вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути пред'явлена тільки особами, визначеними у ЦК України й інших законодавчих актах, що встановлюють оспорюваність правочинів - а саме, однією зі сторін, або заінтересованою стороною, тобто права яких вже були порушені на момент звернення до суду.
Враховуючи наведене та з огляду на встановлені у цій справі обставини, зокрема те, що позивач не є стороною Угод NN 8 та 9, не видавав і не отримував спірних векселів, у встановленому чинним законодавством порядку не оскаржував визнання ЗАТ "Углеводород" (у межах справи про банкрутство N Б29/122-09) грошових вимог ТзОВ "Мега Трейд" (які ґрунтуються на спірних векселях та Угодах), не довів належними доказами порушення спірними Угодами та векселями його прав чи охоронюваних законом інтересів, виходячи з приписів ст. 215 ЦК України, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, правильного висновку про що дійшли місцевий та апеляційний господарські суди.
З урахуванням встановлених ст.ст. 111-5, 111-7 ГПК України меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що, під час розгляду справи N 29/5005/13014/2011 господарськими судами попередніх інстанцій, фактичні обставини були встановлені на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів в їх сукупності, висновки місцевого та апеляційного господарських судів відповідають цим обставинам, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарських судів, які містяться в оскаржуваних судових актах, а відтак відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 ГПК України Вищий господарський суд України, -
постановив:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства "Кредитпромбанк" залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 14 грудня 2011 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18 жовтня 2011 року у справі N 29/5005/13014/2011 залишити без змін.
Головуючий
Судді