Нове у законодавстві України
Виплата надбавки за вислугу років медичним
та фармацевтичним працівникам
Постановою Кабінету Міністрів України № 1418 від 29.12.2009 р. (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 47 від 20.01.2010 р. та постановою Кабінету Міністрів України № 23 від 18.01.2012 р.) затверджено Порядок виплати надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я (далі - Порядок).
Дія Порядку поширюється на медичних та фармацевтичних працівників, які працюють на зазначених у Порядку посадах у будь-яких державних та комунальних установах, закладах, організаціях незалежно від підпорядкування і умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я, крім посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України.
Надбавка за вислугу років установлюється медичним та фармацевтичним працівникам з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров’я залежно від стажу роботи в такому розмірі:
понад 3 роки - 10 %;
понад 10 років - 20 %;
понад 20 років - 30 %.
Надбавка за вислугу років виплачується керівникам закладів охорони здоров’я та їх заступникам з числа лікарів, керівникам структурних підрозділів з числа лікарів, лікарям усіх лікарських спеціальностей, професіоналам з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров’я, головним медичним сестрам, фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей, керівникам фармацевтичних ( аптечних) закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів з числа провізорів і фармацевтів, провізорам усіх спеціальностей, фахівцям з базовою вищою та неповною вищою медичною і фармацевтичною освітою усіх спеціальностей та помічникам ентомолога.
До стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, включається:
час роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров’я України, СРСР і союзних республік СРСР на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у Порядку;
час роботи у будь-яких державних та комунальних установах, закладах та організаціях незалежно від підпорядкування на посадах, визначених у Порядку, за умови, що оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров’я;
час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, а у разі, коли дитина потребує домашнього догляду,- період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення нею 6-річного віку, або коли дитина хвора на цукровий діабет І типу (інсулінозалежна) - не більш як до досягнення нею 16-річного віку;
час, відведений на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо працівник до і після направлення на підвищення кваліфікації працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у Порядку, в державних та комунальних закладах охорони здоров’я;
час навчання у клінічній ординатурі;
час строкової військової служби, якщо працівник до призову на військову службу працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у Порядку, в державних та комунальних закладах охорони здоров’я, і протягом 3-х місяців після звільнення з військової служби (без урахування часу проїзду на постійне місце проживання) був прийнятий на роботу на одну із зазначених посад в державному або комунальному закладі охорони здоров’я;
час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в т. ч. час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Документом для визначення стажу роботи, який дає право на одержання надбавки за вислугу років, є трудова книжка або інші документи, що відповідно до законодавства підтверджують наявність стажу роботи.
Надбавка за вислугу років у державному або комунальному закладі охорони здоров’я обчислюється виходячи з посадового окладу (з підвищеннями) працівника без урахування інших надбавок і доплат.
Надбавка за вислугу років виплачується щомісяця за фактично відпрацьований час за основним місцем роботи та за сумісництвом.
У разі коли працівник тимчасово заміщує відсутнього працівника, надбавка за вислугу років обчислюється виходячи з посадового окладу за основною посадою (місцем роботи).
Встановлення надбавки за вислугу років або зміна її розміру проводиться з початку місяця, що настає за місяцем роботи, в якому виникло таке право.
Показник середньої зарплати для призначення пенсії з 1.01.2012 року
У ст. 40 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» внесено зміни, які набули чинності з 1 січня 2012 р.
Відповідно до внесених змін під час призначення пенсії після 1 січня 2012 р. будуть застосовувати показник середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески за 3 календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.
Виплати державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства
та дітям-інвалідам у 2012 році
З 1 січня 2012 р. державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам виплачуватимуть у збільшених розмірах у зв’язку зі зростанням прожиткового мінімуму.
Законом України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» визначено право на матеріальне забезпечення за рахунок коштів державного бюджету і соціальний захист інвалідів з дитинства та дітей-інвалідів шляхом встановлення державної соціальної допомоги у відсотках від прожиткового мінімуму. Інвалідам з дитинства, які мають одночасно право на державну соціальну допомогу відповідно до зазначеного вище закону, на пенсію та на державну соціальну допомогу згідно із Законом України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам», призначають за їхнім вибором один із видів допомоги або пенсію. Якщо інвалід з дитинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника і державну соціальну допомогу, то ці виплати призначаються одночасно. Державна соціальна допомога інвалідам з дитинства І групи підгрупи А та Б призначається у розмірі 100 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Надбавка на догляд за інвалідом з дитинства І групи підгрупи А встановлюється в розмірі 75 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, за інвалідом з дитинства І групи підгрупи Б або без встановленої підгрупи - в розмірі 50 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Для інвалідів з дитинства II та III груп розмір цієї допомоги становить 80 і 60 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Одиноким інвалідам з дитинства II та III групи, які на підставі довідок, виданих лікарсько-консультативними комісіями лікувально-профілактичного закладу потребують постійного стороннього догляду, передбачено надбавку на догляд за ними до державної соціальної допомоги в розмірі 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Державна соціальна допомога на дітей-інвалідів віком до 18 років призначається в розмірі 70 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність і може бути призначена надбавка на догляд. Надбавка на догляд за дитиною-інвалідом віком до 6 та від 6 до 18 років становить 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку і призначається одному з батьків, усиновителів, опікуну, піклувальнику, які не працюють і фактично здійснюють догляд за дитиною-інвалідом (для одиноких матерів (батьків) факт роботи не має значення). Ця надбавка призначається без урахування середньомісячного сукупного доходу сім’ї, в якій виховується дитина-інвалід. У 2012 році розміри державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам виходять із прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність, та дітей відповідного віку, як передбачено ст. 24 Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік».
К.І.Дубініна,
юрист
Газета "Юрист консультує", 12/2012, 30.04.2012
Державне підприємство "Державне спеціалізоване видавництво "Україна"