Як визначається група платника єдиного податку
Платниками єдиного податку або суб'єктами спрощеної системи оподаткування можуть бути як юридичні, так і фізичні особи-підприємці,які відповідають вимогам, встановленим п. 291.4ст. 291 ПК України. Такі особи на власний розсуд, тобто самостійно і добровільно, вибирають спрощену систему. Підприємці - фізичної особи можуть самостійно вибирати, до якої з трьох груп відноситися (з урахуванням встановлених обмежень). Юрособи можливості вибору не мають, для них існує тільки одна група - 4.
Класифікація фізосіб-підприємців (ФОП) - платників єдиного податку (ЄП) здійснюється за "принципом матрьошки", тобто особи, що відповідають вимогам 1-ої групи, можуть вибрати 2-у або 3-ю групу, а особи, які відносяться до 2-ої групи, - 3-ю групу.
Перевага платників 1-ої групи в тому, що для них встановлені найнижчі ставки ЄП. Платники ЄП 1-ої групи мають право здійснювати тільки два види діяльності:
- роздрібний продаж з торгових місць на ринках;
- надання побутових послуг.
Поняття "Торгове місце на ринку", як і саме поняття "ринок", ПК України не встановлені. Спеціального законодавства про ринки в Україні також немає. Законопроект N 9443, яким планується визначити усі "торгові терміни", знаходиться у стадії обговорення.
На відміну від торгівлі на ринках, сфера побутових послуг визначена законодавцем досить чітко. Пунктом 291.7 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України визначений перелік видів послуг, які відносяться до побутових (таблиця).
Побутові послуги, які дозволяється здійснювати платникам ЄП 1-ої і 2-ої груп
| Підпункт пункту 291.7 ст. 291 ПК України | Найменування побутових послуг |
| 1) | виготовлення взуття за індивідуальним замовленням |
| 2) | послуги з ремонту взуття |
| 3) | виготовлення швацьких виробів за індивідуальним замовленням |
| 4) | виготовлення виробів з шкіри за індивідуальним замовленням |
| 5) | виготовлення виробів з хутра за індивідуальним замовленням |
| 6) | виготовлення нижнього одягу за індивідуальним замовленням |
| 7) | виготовлення текстильних виробів та текстильної галантереї за індивідуальним замовленням |
| 8) | виготовлення головних уборів за індивідуальним замовленням |
| 9) | додаткові послуги при виготовленні виробів за індивідуальним замовленням |
| 10) | послуги з ремонту одягу та побутових текстильних виробів |
| 11) | виготовлення та в'язання трикотажних виробів за індивідуальним замовленням |
| 12) | послуги з ремонту трикотажних виробів |
| 13) | виготовлення килимів та килимових виробів за індивідуальним замовленням |
| Підпункт пункту 291.7 ст. 291 ПК України | Найменування побутових послуг |
| 14) | послуги з ремонту та реставрації килимів і килимових виробів |
| 15) | виготовлення шкіряних галантерейних та дорожніх виробів за індивідуальним замовленням |
| 16) | послуги з ремонту шкіряних галантерейних та дорожніх виробів |
| 17) | виготовлення меблів за індивідуальним замовленням |
| 18) | послуги з ремонту, реставрації та відновлення меблів |
| 19) | виготовлення теслярських та столярних виробів за індивідуальним замовленням |
| 20) | технічне обслуговування та ремонт автомобілів, мотоциклів, моторолерів та мопедів за індивідуальним замовленням |
| 21) | послуги з ремонту радіотелевізійної та іншої аудіо- та відеоапаратури |
| 22) | послуги з ремонту електропобутової техніки та інших побутових приладів |
| 23) | послуги з ремонту годинників |
| 24) | послуги з ремонту велосипедів |
| 25) | послуги з технічного обслуговування та ремонту музичних інструментів |
| 26) | виготовлення металовиробів за індивідуальним замовленням |
| 27) | послуги з ремонту інших предметів особистого користування, домашнього споживання та металовиробів |
| 28) | виготовлення ювелірних виробів за індивідуальним замовленням |
| 29) | послуги з ремонту ювелірних виробів |
| 30) | прокат речей особистого користування та побутових товарів |
| Підпункт пункту 291.7 ст. 291 ПК України | Найменування побутових послуг |
| 31) | послуги з виконання фоторобіт |
| 32) | послуги з обробки плівок |
| 33) | послуги з прання, обробки білизни та інших текстильних виробів |
| 34) | послуги з чищення та фарбування текстильних, трикотажних та хутрових виробів |
| 35) | дублення хутрових шкур за індивідуальним замовленням |
| 36) | послуги перукарень |
| 37) | ритуальні послуги |
| 38) | послуги, пов'язані з сільським та лісовим господарством |
| 39) | послуги домашньої прислуги |
| 40) | послуги, пов'язані з очищенням та прибиранням приміщень за індивідуальним замовленням |
Потрібно відмітити, що до складу побутових послуг не увійшли медичні послуги, оздоровчі, фізкультурно-оздоровчі, послуги лазень, басейнів, догляд за дітьми, хворими, престарілими, репетиторство та ін. Фізособи-підпри-ємці, які надають такі послуги, відносяться до 2-ої або до 3-ої групи платників ЄП.
Платники 2-ої групи можуть надавати будь-які послуги тільки населенню та платникам ЄП. А от продавати товари (куплені або власного виробництва) вони можуть будь-яким особам, у тому числі платникам податку на прибуток і неприбутковим організаціям.
Таким чином, власники магазинів, що продають товари, за готівку, без сумніву вибиратимуть 2-у групу. Що ж до ФОП, що здійснюють оптову торгівлю за безготівковим розрахунком, то вони можуть відноситися до 2-ої групи платників ЄП до тих пір, поки не перевищать встановлений об'єм доходу, тобто 1 000 000 грн. Ті, у кого такий об'єм більший, очевидно, реєструватимуть ФОП своїх родичів та друзів, оскільки здійснювати оптову торгівлю, сплачуючи 5-процентний податок з обороту, неможливо.
Крім того, платники ЄП 2-ої групи можуть здійснювати діяльність у сфері ресторанного господарства, яка вважається торгово-виробничою. Чинне законодавство не містить визначення поняття "Ресторанне господарство", натомість у КВЕД 009 : 2005 є код 55.30 "Діяльність ресторанів", який включає продаж готових блюд та напоїв, призначених переважно для споживання на місці, іноді з показом розважальних програм у закладах ресторанного господарства: в ресторанах, в ресторанах та кафе самообслуговування, в закладах швидкого обслуговування (закусочних, вареничних, сосискових тощо), в ресторанах з відпуском блюд додому, у кіосках, що торгують смаженою картоплею, курми гриль тощо, в кафе-морозиво, у вагон-ресторані залізничний та інших організаціях ресторанного господарства, які обслуговують пасажирів різного виду транспорту.
Цей клас не включає:
- продаж будь-яких видів товарів через торгові автомати (код 52.63);
- види діяльності, які здійснюються при наданні місць для проживання (коди 55.10, 55.21, 55.22, 55.23).
Діяльність ресторанів, як бачимо, включає і продаж напоїв, причому не обов'язково безалкогольних. При цьому платникам ЄП не забороняється здійснювати роздрібний продаж пива та столових вин.
Що ж до продажу "міцних алкогольних напоїв", то вони зазвичай здійснюються в барах. При цьому діяльність барів, згідно КВЕД ДК 009 : 2005, не відноситься до діяльності ресторанів, для такої діяльності встановлений код 55.4.
Платники ЄП 3-ої групи можуть здійснювати будь-які види діяльності, у тому числі надавати послуги юридичним особам. Що ж до оптової торгівлі, яку теж можна здійснювати платникам ЄП 3-ої групи, то тут серйозною перешкодою є висока ставка ЄП - 5%, за якою оподатковується вартість проданих товарів. Єдиний податок в цьому випадку перетворюється на "податок з обороту", який "з'їдає" значну частину торгової націнки, яка останнім часом ненабагато перевищує 5%.
Що ж до виробничої діяльності, то для неї 5-процентний податок з доходу також може виявитися значно вищим, ніж податок на доходи фізичних осіб з чистого доходу (тобто з доходу за вирахуванням витрат) за ставкою 15%.
Звідси можна зробити висновок, що 3-я група платників ЄП орієнтована, передусім, на тих ФОП, які надають послуги юридичним особам.
Господарські відносини між суб'єктами господарювання регулюються ГК України.
Відповідно до глав 19 і 20 розд. IV ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавством, а також з угод, не передбачених законодавством, але що не суперечать йому.
Між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності виникають майново-господарські або цивільно-правові зобов'язання, в силу яких зобов'язана сторона повинна зробити певну господарську дію на користь іншої сторони, а інша сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.
Виходячи з наведених норм, ДПСУ в Узагальнюючій податковій консультації N 137 зробила висновок, що якщо фізична особа - підприємець - платник ЄП в господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання, платником ЄП, що не є, відповідно до умов договору або угоди виступає споживачем послуг, то такий підприємець має право обрати другу групу платників ЄП.
А якщо фізична особа- підприємець - платник ЄП в господарських відносинах з іншим суб'єктом господарювання, платником ЄП , що не є, відповідно до умов договору або угоди, виступає виконавцем послуг, то такий підприємець повинен обрати третю групу платників ЄП.
Приміром, фізична особа - підприємець, що займається перевезенням пасажирів відповідно до договору, згідно з яким замовником є автотранспортне підприємство (автостанція) - неплатник ЄП, повинно обрати 3-ю групу платників єдиного податку, оскільки послуги безпосередньо надаються суб'єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, тобто підприємцем не виконуються вимоги п. 291.4 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України.
Якщо ж фізична особа - підприємець укладає угоду з автотранспортним підприємством (автостанцією), яке не є платником ЄП і виступає замовником послуг з продажу квитків на підставі договору і акту виконаних послуг, то в цьому випадку підприємець має право обрати 2-у групу платника ЄП.
Інший варіант. Фізична особа - підприємець здійснює перевезення пасажирів відповідно до договору, згідно з яким замовником є автотранспортне підприємство (автостанція) - неплатник ЄП. При цьому продаж квитків підприємець здійснює самостійно. В цьому випадку підприємець повинен обрати 3-ю групу платників єдиного податку, оскільки послуги безпосередньо надаються суб'єкту господарювання, який перебуває на загальній системі оподаткування, тобто підприємцем не виконуються вимоги п. 291.4 ст. 291 гл. 1 розд. XIV ПК України.
Якщо фізична особа-підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є фізична особа (у якої виник страховий випадок), яка підписує акт виконаних робіт, але оплату виконаних послуг з ремонту автотранспортного засобу фізячної особи здійснює страхова компанія, то такий підприємець має право обрати 2-у групу платників єдиного податку.
Якщо фізична особа-підприємець здійснює ремонт автотранспортного засобу відповідно до договору, згідно з яким замовником є страхова компанія, яка підписує акт виконаних робіт і оплачує виконані послуги у зв'язку з настанням страхового випадку, то такий підприємець має право обрати 3-ю групу платників єдиного податку.
Юридичні особи можуть бути віднесені тільки до 4-ої групи. Платники ЄП 4-ої групи можуть здійснювати будь-які види діяльності, окрім заборонених.
Список використаних документів
ПК України - Податковий кодекс України
ГК України - Господарський кодекс України
Законопроект N 9443 - Проект закону України від 10.11.2011 р.N 9443 "Про внутрішню торгівлю"
Узагальнююча податкова консультація N 137 - Узагальнююча податкова консультація відносно віднесення до певної групи (другої або третьої) платників єдиного податку фізичних осіб - підприємців, що здійснюють діяльність з надання послуг, затверджена наказом ДПСУ від 20.02.2012 р. N 137
“Консультант бухгалтера” N 19 (663) 7 травня 2012 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)