ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
19 квітня 2012 року
м. Київ
Справа N К-37447/10
Про визнання незаконними дій
та зобов'язання зробити перерахунок пенсії
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Гаманка О.І.
суддів Білуги С.В.
Загороднього А.Ф.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 серпня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Запорізького обласного військового комісаріату про визнання незаконними дій та зобов'язання зробити перерахунок пенсії,
встановила:
У червні 2009 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Запорізького обласного військового комісаріату про визнання незаконними дій та зобов'язання зробити перерахунок пенсії, як учаснику бойових дій, враховуючи її підвищення на 150% мінімальної пенсії за віком з 01.01.2000 року по 30.06.2006 року та виплатити 16877 грн недонарахованої пенсії.
Постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 серпня 2009 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року, в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши застосування судами норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі в межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій та отримує пенсію за вислугу років з урахуванням підвищення на 150% мінімальної пенсії за віком, що передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Нарахування та виплата зазначеної надбавки до пенсії у період з 2000 року по червень 2006 року включно, проводилась виходячи з розмірів, встановлених постановами Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій, призначених до 1 березня 1996 р., та порядок обчислення пенсій, що призначаються після 1 березня 1996 року" від 19 березня 1996 року N 342 та "Про підвищення розміру пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" від 03 січня 2002 року N 1.
Відповідно до положень статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакціях, на час виникнення спірних правовідносин) пенсії за вислугу років учасникам бойових дій, підвищуються на 150 процентів мінімальної пенсії за віком.
В пункті 2 постанови від 03 січня 2002 року N 1 Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок підвищення до пенсії за вислугу років, усупереч положенням зазначених статей Законів, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії за вислугу років виступає мінімальна пенсія за віком.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка набрала чинності 12 січня 2005 року. Зокрема, відповідно до частини першої цієї норми мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Положення статті 28 Закону "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", на думку колегії суддів, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Разом з цим, слід зазначити наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги охоплюють період 2000 - 2006 роки.
Розрахунок підвищення до пенсії позивачу проведено, виходячи з установленого постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету" розміру, який складає 19,91 грн.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Редакція частини 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" набрала чинності лише 12 січня 2005 року, а тому її положення не можуть застосовуватись до правовідносин, що виникли до цієї дати.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії позивачу як учаснику бойових дій, починаючи з 2005 року застосуванню підлягають положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статті 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" N 2939-IV від 5 жовтня 2005 року, частину четверту статті 12 викладено в такій редакції: Учасникам бойових дій пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються в розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (дана норма набрала чинності з 01 липня 2006 року).
Таким чином, з 01 липня 2006 року підвищення до пенсії позивачу як учаснику бойових дій підлягає виплаті відповідно до зазначеної норми, тобто у розмірі 25 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність
З 01 січня 2007 року функції з призначення, виплати та перерахунку пенсій, передбачених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", передано територіальним органам Пенсійного фонду України.
Отже, колегія суддів вважає, що саме на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області з 01 січня 2007 року покладено обов'язок по нарахуванню та виплаті зазначеного підвищення до пенсії.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 в частині перерахунку підвищення до пенсії, як учаснику бойових дій, за період з 01 січня 2005 року по 01 липня 2006 року.
Вирішуючи даний спір, суди першої та апеляційної інстанцій не дали належного аналізу законодавства, діючого в різні періоди часу, за який позивач просить провести перерахунки підвищення пенсії, що призвело до прийняття незаконних рішень.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або проведення додаткової перевірки доказів, обставини справи судами встановлені повно й правильно, але допущена помилка в застосуванні норм матеріального права, суд касаційної інстанції, згідно зі статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, скасовує рішення суду першої та апеляційної інстанції і ухвалює нове про часткове задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 27 серпня 2009 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 вересня 2010 року скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, Запорізького обласного військового комісаріату про визнання незаконними дій та зобов'язання зробити перерахунок пенсії задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в в Запорізькій області провести перерахунок та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_2, як учаснику бойових дій, у розмірі 150 % мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру, визначеного частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", починаючи з 01 січня 2005 року по 01 липня 2006 року.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді