ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
12 квітня 2012 року
м. Київ
Справа N К/9991/47707/11
Про перерахунок пенсії
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Загороднього А.Ф.,
суддів Білуги С.В.,
Гаманка О.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві на постанову Київського районного суду м. Полтави від 30.12.2009 та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13.04.2010 у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про перерахунок пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни", -
встановила:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про перерахунок пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 січня 2008 по 31 грудня 2009.
Постановою Київського районного суду м. Полтави від 30.12.2009, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 13.04.2010, позов задоволено частково. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві провести нарахування та виплату позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 22.05.2008 по 30.11.2008 та 01.01.2009 по 31.12.2009. В решті частині позову відмовлено.
У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанції та постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції, в частині визначення строків стягнення прийняті не вірно, посилання про стягнення сум у відповідні періоди є безпідставними, але суд апеляційної інстанції залишаючи в силі рішення суду першої інстанції на це не звернув уваги, що є підставою для скасування рішення суду апеляційної інстанції та зміни рішення суду першої інстанції з таких підстав.
Судами було встановлено, що позивач має статус визначений Законом України "Про соціальний захист дітей війни".
Статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" зупинено на 2006 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".
Законом України від 19 січня 2006 року N 3367-IV внесені зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції, зокрема визначено, що державна соціальна підтримка дітей війни, передбачена статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", запроваджується у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Разом з тим, оскільки Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначив порядку нарахування та виплати надбавки до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", то суди першої та апеляційної інстанції дійшли до правильного висновку, що вимоги позивача стосовно такої виплати у зазначеному році задоволенню не підлягають.
Дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням статті 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" відповідно до пункту 12 частини першої статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" було призупинено на 2007 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 N 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України пункт 12 статті 71 та стаття 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".
Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Отже, в період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року відповідач був зобов'язаний нараховувати та сплачувати позивачеві підвищення до пенсії в розмірі, встановленому статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", в редакції закону від 18.11.2004.
Аналогічні правовідносини склалися і в 2008 році, оскільки зміни до статті 6 вищезазначеного Закону, що внесені пунктом 41 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007, визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року N 10-пр/2008.
Відповідно до статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" Кабінету Міністрів України у 2009 році надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами. Зазначені стаття 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" та постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 N 530 не визнані не конституційними.
Отже, відповідач у 2009 році повинен діяти у відповідності з приписами діючої норми статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" та починаючи з 01 січня 2009 року провести відповідні виплати з вирахуванням фактично виплачених сум щомісячного підвищення до пенсії за 2009 рік..
Вихідним критерієм обрахунку доплати до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Будь-яких інших нормативно-правових актів, які б визначали механізм вирахування мінімальної пенсії за віком або встановлювали її розмір, немає.
За таких обставин, положення частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною першою цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Отже, вирішуючи даний спір суди першої та апеляційної інстанцій дійшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку розміру доплати до пенсії, передбаченої статтею 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Судами було встановлено, що позивач звернувся до суду з зазначеним позовом 10.11.2009 та оскаржує дії відповідача починаючи січня 2006 року.
Частинами 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Пунктом 5 частини 1 статті 106 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у позовній заяві зазначається у разі необхідності заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду. Позивач не скористався зазначеною нормою та не просив відновити строк звернення.
Позивач про порушення свого права, знав при виплаті йому відповідачем щомісячної пенсії, і відповідно, звернення позивача до відповідача із заявою з питання проведення перерахунку пенсії та іншої соціальної виплати за минулий час не є передбаченою законом можливістю досудового порядку вирішення спору в розумінні частини четвертої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала. Заяви про поновлення строку позивач не подавав.
Колегія суддів вважає, що суди допустили помилку в обрахунку строків за які підлягають задоволенню позовні вимоги та не вірно послалися на статтю 87 Закону України "Про пенсійне забезпечення", оскільки у правовідносинах, що є предметом розгляду у цій справі, нарахування спірних сум відповідачем не здійснювались, тому підстави для застосування зазначеної статті відсутні.
Враховуючи викладене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, рішення суду першої інстанції - зміні, а позовні вимоги в частині нарахування та виплати позивачу підвищення до пенсії, як дитині війни, до 30.11.2008 - залишенню без розгляду.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 225, 228, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
постановила:
Касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві задовольнити частково.
Ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13.04. 2010 - скасувати.
Постанову Київського районного суду м. Полтави від 30.12. 2009 та у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про перерахунок пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" - змінити, виклавши резолютивну частину рішення в такій редакції:
"Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.
Визнати бездіяльність управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві протиправною в частині не нарахування ОСОБА_2 підвищення до пенсії, як дитині війни, передбаченої статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком встановленому частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.12.2008 по 31.12.2009.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві провести нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру встановленого частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за період з 01.12.2008 по 31.12.2009, з відрахуванням виплачених сум.
В іншій частині позов ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України Київського району в м. Полтаві про перерахунок пенсії згідно Закону України "Про соціальний захист дітей війни" залишити без розгляду.
Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача витрати із сплати судового збору 1,70 грн."
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді