ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
07 травня 2012 року
м. Київ
Справа N 16/93
Про скасування постанови про накладення штрафу
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. - головуючого,
Волковицької Н.О.,
Рогач Л.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року у справі N 16/93 господарського суду міста Києва за позовом Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування постанови про накладення штрафу
за участю представників:
позивача - ОСОБА_4, дов. від 11.01.2011 р., ОСОБА_5, дов. від 16.01.2012 р.
відповідача - не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належно) встановив:
Приватне акціонерне товариство "АТП "Атлант" звернулось до господарського суду з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про скасування постанови N 13/11 від 31.01.2011 року Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу у розмірі 5608936,70 грн. за правопорушення у сфері містобудування, як такої що не відповідає статті 28 Закону України "Про планування і забудову територій", статтям 8, 9 Закону України "Про архітектурну діяльність", статтям 3, 4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".
Позовні вимоги вмотивовано доводами про порушення відповідачем процедури проведення перевірки та порядку накладення штрафних санкцій, передбачених Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", Положенням про накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування, а саме: не складено протокол про правопорушення, не проведено перевірку, в спірній постанові не зазначено, в чому саме полягає експлуатація об'єкта.
Відповідач відхилив позов, вказавши, що Закон України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" не регулює відносини, що виникають при здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду; перевірка об'єкта будівництва позивача здійснювалась в межах наданих повноважень та належним чином, а за її наслідками складено акт перевірки та протокол про правопорушення, де відображено факт експлуатації об'єкта.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.04.2011 року (суддя О.М.Ярмак) позов задоволено; скасовано постанову Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування на Приватне акціонерне товариство "АТП "Атлант" у розмірі 5608936,70 грн.; стягнуто з Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на користь Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" 85 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року (судді: Рудченко С.Г. - головуючий, Поляк О.І., Кропивна Л.В.) рішення місцевого господарського суду скасовано; прийнято нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог; з позивача стягнуто в доход державного бюджету України 42,50 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
Не погоджуючись з висновками апеляційного господарського суду, Приватне акціонерне товариство "АТП "Атлант" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду та направити справу на перегляд до Київського апеляційного господарського суду.
Касаційну скаргу вмотивовано доводами про порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, оскільки всупереч статті 43 Господарського процесуального кодексу України суд не надав оцінки обставинам, що мають значення для справи, визнав докази відповідача такими, що мають заздалегідь встановлену силу; не враховано невідповідність здійсненого відповідачем розрахунку штрафу Положенню про порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудування та відсутність самого факту порушення, що не доведений належним та допустимими доказами; сертифікат відповідності не отриманий своєчасно з вини відповідача; на час прийняття відповідачем постанови редакцією статті 30-1 Закону України "Про планування та забудову територій" не передбачалось прийняття будинків чи споруд державними приймальними (технічними) комісіями.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не подав та не скористався правом на участь представників у судовому засіданні
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представників позивача, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судовому рішенні, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Місцевим господарським судом було встановлено, що за Статутом ПАТ "АТП "Атлант", затвердженого загальними зборами акціонерів, протоколу N 1 від 26.03.2010 року, Відкрите акціонерне товариство "АТП "Атлант" продовжує свою діяльність як Приватне акціонерне товариство "АТП "Атлант" у зв'язку з перейменуванням.
Також місцевим господарським судом на підставі змісту заяв від 22.12.2010 року N 579, від 23.12.2010 року N 588 встановлено, що позивач звертався до відповідача про видачу свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, до яких додавався акт готовності об'єкта до експлуатації.
На вказані заяви позивач одержав від відповідача відмову від 30.12.2010 року та N 192 від 24.01.2011 року у видачі сертифікатів відповідності з рекомендацією надати Інспекції документи, передбачені Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України N 923 від 08.10.2008 року.
02.02.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 15.04.2010 року було видано Сертифікат відповідності КВ N 000655, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта реконструкція з розширенням будівель існуючого автотранспортного підприємства ПАТ АТП "Атлант" на АДРЕСА_1 (перша черга будівництва), загальна площа 9851,9 кв.м., проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил та підтверджує його готовність до експлуатації.
Водночас 31.01.2011 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві винесено постанову N 13/11 про накладення штрафу за порушення у сфері містобудування. За змістом вказаної постанови на підставі поданих головним державним інспектором інспекційного відділу N 2 ОСОБА_3. документів та матеріалів (протоколу про правопорушення у сфері містобудування від 19.01.2011 року, акта готовності об'єкта до експлуатації, розрахунку розміру штрафу, фотофіксації) було встановлено порушення ВАТ "Атлант" вимог статті 30-1 Закону України "Про планування і забудову території", розділу 9 пункту 1.2. Правил забудови м. Києва, абзацу 10 частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", а саме: експлуатація (використання) завершеного будівництвом об'єкта на АДРЕСА_1 без прийняття його в експлуатацію у встановленому законом порядку, без сертифіката відповідності закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що підтверджує його готовність до експлуатації; за зазначене порушення застосовано штраф у розмірі 5608936,70 грн.
Місцевим господарським судом встановлено, що в складеному акті перевірки відсутні відомості про членів комісії, присутніх при проведенні перевірки, неможливо встановити, чи брав участь господарюючий суб'єкт у перевірці, наявність чи відсутність його зауважень щодо здійснення перевірки, не надано доказів отримання зазначеного акта позивачем; з протоколу проведення перевірки вбачається, що її проведено без представника позивача; у матеріалах справи відсутній припис про усунення порушень, що складається разом з протоколом та вручається під розписку, відомості про його складання, докази направлення чи вручення позивачу акта перевірки, протоколу, повідомлення про розгляд справи про правопорушення, постанови про накладення штрафу.
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з встановлених ним обставин про проведення перевірки та складання акта перевірки з порушенням положень пункту 6 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", прийняття оскарженої постанови від 31.01.2011 року в порушення норм Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування", вимог Положення про порядок накладання штрафів за порушення у сфері містобудування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року N 244, недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами факту порушення та додержання порядку складання та прийняття спірної постанови.
Переглядаючи справу в повному обсязі відповідно до положень статті 101 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відзначив, що місцевий господарський суд при з'ясуванні додержання порядку проведення перевірки та фіксації її результатів помилково застосував до спірних правовідносин вимоги Закону України "Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності"; натомість вказав, що на виконання вимог Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (у відповідній редакції) про виявлене порушення відповідач склав протокол про правопорушення у сфері містобудування від 19.01.2011 року, яким встановив експлуатацію позивачем завершеного будівництвом об'єкта - реконструкція з розширенням будівель існуючого автотранспортного підприємства (І черга будівництва) на АДРЕСА_1 (площа експлуатованих приміщень 10000 кв.м., площа відкритої автостоянки 6800 кв.м.) без прийняття в експлуатацію у встановленому законодавством порядку, на підставі якого прийняв спірну постанову.
Підставою для визнання акта недійсним є його невідповідність вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача. Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, в тому числі стосовно його форми, строків прийняття, можуть бути підставою для визнання такого акта недійсним, якщо відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта, чи у випадках, прямо встановлених законодавством.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" (у відповідній редакції) підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками в будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за таке правопорушення, як експлуатація або використання будинків чи споруд після закінчення будівництва без прийняття їх державними приймальними комісіями - у розмірі 10 відсотків вартості виконаних робіт.
Накладати штраф від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю мають право начальник Державної архітектурно-будівельної інспекції України та його заступники, начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки, разом з яким складається припис про усунення допущених порушень.
Питання про накладення штрафу розглядається у 15-денний термін з дня одержання протоколу, а рішення про накладення штрафу оформляється постановою про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до вимог цього Закону.
Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках; перший примірник постанови у триденний термін після прийняття вручається під розписку керівнику чи надсилається поштою, про що робиться запис у справі.
Відповідні положення містяться також у Положенні про порядок накладання штрафів за порушення у сфері містобудування, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року N 244; водночас за пунктом 3 зазначеного Положення (у відповідній редакції) вартість виконаних з порушеннями робіт для розрахунку розміру штрафу визначається відповідно до порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт, що встановлюється Мінрегіонбудом.
Заперечуючи правомірність застосування штрафу та визначення його вартості, позивач наводив доводи та докази про те, що до складу завершеного будівництвом об'єкта реконструкції в цілому (експлуатація якого встановлена протоколом про порушення у сфері містобудування) входять об'єкти, які не відносяться до будинків чи споруд, відтак їх експлуатація не складає порушення, передбаченого наведеною статтею Закону; натомість при розрахунку розміру штрафу відповідач не виконав вимог порядку визначення вартості будівництва і проектно-вишукувальних робіт, виходячи з загальної вартості робіт по об'єкту в цілому, що суперечить приписам статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" (у відповідній редакції) щодо змісту порушення та прийняття рішень про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до вимог цього Закону.
Суд апеляційної інстанції всупереч вимогам статей 43, 105 Господарського процесуального кодексу України щодо змісту постанови апеляційної інстанції, всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи, керуючись законом, вказаним доводам та доказам оцінки не надав.
Обґрунтованість здійсненого відповідачем розрахунку розміру штрафу, його відповідність змісту виявленого порушення та розміру, визначеному Законом, є обставиною, яка стосується питання відповідності спірної постанови вимогам чинного законодавства; скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції зазначені обставини не перевірив та не з'ясував.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у постанові апеляційного господарського суду, колегія суддів дійшла висновків про те, що суд апеляційної інстанції не розглянув всебічно, повно та об'єктивно в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності в порядку статей 43, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України; залишив поза увагою приписи статей 1 та 3 Закону України "Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності" (у відповідній редакції), не надав оцінки доводам та доказам, поданим позивачем в обґрунтування своїх вимог та заперечень, в зв'язку з чим його висновки про недоведеність позовних вимог є передчасними.
Допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права унеможливлюють встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, що є підставою для скасування постанови та передачі справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Під час розгляду справи, апеляційному господарському суду слід врахувати вищенаведене, та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.
Керуючись статтями 43, 111-7, пунктом 3 статті 111-9, статтями 111-10, 111-11, 111-12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
постановив:
Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "АТП "Атлант" задовольнити.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2011 року у справі N 16/93 Господарського суду м. Києва скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Київського апеляційного господарського суду.
Головуючий
Судді