ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
14 травня 2012 року
м. Київ
Справа N 15/5005/11802/2011
Про скасування оперативно-господарської санкції
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. головуючого,
Губенко Н.М.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2012 року у справі N 15/5005/11802/2011 Господарського суду Дніпропетровської області за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ, до Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, м. Дніпропетровськ, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, про скасування оперативно-господарської санкції,
за участю представників сторін:
позивача - не з’явився;
відповідача - ОСОБА_2 (дов. N 138 від 12.04.11);
третьої особи - не з’явився, встановив:
У вересні 2011 року позивач ФОП ОСОБА_1 звернувся до господарського суду з позовом до відповідача ПАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, про скасування оперативно-господарської санкції.
Вказував, що 16.10.10 за наслідками перевірки уповноваженими представниками відповідача об’єкту, що розташований під АДРЕСА_1 був складений акт про порушення Правил користування електричною енергією N 006560, в якому зазначено про порушення ним, як споживачем електричної енергії, п. 6.40 Правил користування електричною енергією шляхом пошкодження пломби електролічильника.
27.10.10 рішенням комісії відповідача з розгляду акта N 006560 від 16.10.10, оформленим протоколом N 10-23, здійснено розрахунок вартості недоврахованої електричної енергії, внаслідок порушення ним Правил користування електричною енергією, та виставлено рахунок НОМЕР_1 на суму 3 964,52 грн.
Посилаючись на безпідставне застосування до нього оперативно-господарської санкції на підставі рішення комісії відповідача від 27.10.10, позивач просив скасувати зазначене рішення ПАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" з розгляду акта N 006560 від 16.10.10.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2011 року (суддя Петренко Н.Е.) позов задоволено.
Постановлено скасувати оперативно-господарську санкцію рішення комісії ПАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" з розгляду акта N 006560 від 16.10.10, оформлене протоколом N 10-23, про донарахування ФОП ОСОБА_1 3 964,52 грн. недоврахованої електричної енергії.
Рішення мотивоване посиланнями на невідповідність акту N 006560 від 16.10.10 вимогам п. 6.41 Правил користування електричною енергією, що є підставою до скасування оперативно-господарської санкції рішення комісії відповідача від 27.10.10.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 січня 2012 року (колегія суддів у складі: Орєшкіної Е.В. головуючий, Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.) апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.
Ухвала мотивована посиланнями на п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, а також на те, що в доданому до скарги платіжному дорученні N 73308 від 13.01.12 невірно зазначено код ЄДРПОУ отримувача судового збору.
У лютому 2012 року відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2012 року (колегія суддів у складі: Орєшкіної Е.В. головуючий, Пруднікова В.В., Широбокової Л.П.) відмовлено в прийнятті апеляційної скарги.
Ухвала мотивована посиланнями на ч. 4 ст. 97 ГПК України та відсутністю підстав до поновлення строку на апеляційне оскарження в разі повторного звернення з апеляційною скаргою, якщо її було повернуто на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України.
У касаційній скарзі ПАТ "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме: ст.ст. 53, 93, 97 ГПК України, просить скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.
Приписами ст. 93 ГПК України встановлено, що апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване рішення винесене місцевим господарським судом 26.12.11, повний текст якого підписано 03.01.12 та направлено сторонам 04.01.12. Апеляційна скарга на вказане рішення вперше подана 16.01.12, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження та без клопотання про його відновлення.
Згідно ч. 4 ст. 97 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.
Апеляційний господарський суд постановляє ухвалу про повернення апеляційної скарги у випадках, якщо вона подана після закінчення строків, установлених цією статтею, і суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, та незалежно від поважності причини пропуску цього строку - у разі, якщо апеляційна скарга подана прокурором, органом державної влади, органом місцевого самоврядування після спливу одного року з дня оголошення оскаржуваного судового рішення (ч. 2 ст. 93 ГПК України).
Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 17 травня 2011 N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України", з урахуванням змін, внесених Постановою пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 3 "Про внесення змін і доповнень до деяких постанов пленуму Вищого господарського суду України", визначено перелік обставин, що виключають перегляд судових актів суду першої інстанції апеляційним господарським судом, зокрема, в разі повторного після повернення первісної апеляційної скарги на підставі пункту 4 частини першої статті 97 ГПК України у разі, коли клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги було відхилено.
Аналізуючи наведене, передбачена ч. 4 ст. 97 ГПК України можливість повторного звернення з апеляційною скаргою після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини першої цієї статті, не позбавляє особу права повторно звернутися до суду з апеляційною скаргою та клопотанням про поновлення строку в разі повернення апеляційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України, поданої з пропуском строку, встановленого для її подання та без клопотання про відновлення цього строку.
Частиною 1 ст. 53 ГПК України передбачено право господарського суду за заявою сторони, прокурора чи зі своєї ініціативи визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк, крім випадків, передбачених цим Кодексом. При цьому Господарський процесуальний кодекс України не пов’язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку.
Отже, у кожному випадку суд з врахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені в обґрунтування клопотання про його відновлення та робить мотивований висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.
Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз’яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Звертаючись повторно з апеляційною скаргою скаржником додано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження в якому останній посилався на виконання вказівок ухвали суду апеляційної інстанції від 25.01.12 в частині сплати судового збору, в зв’язку із зміною реквізитів для сплати судового збору.
Таким чином, відмовляючи у поновленні строку на апеляційне оскарження господарський суд апеляційної інстанції помилково виходив з того, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 97 ГПК України не передбачена можливість повторного звернення з апеляційною скаргою, якщо її вже було повернуто з посиланнями на пропуск строку, встановленого для її подання та за відсутності клопотання про відновлення цього строку.
З огляду на викладене, оскаржену ухвалу господарського суду апеляційної інстанції не можна визнати законною і обґрунтованою, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа - передачі до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9 - 111-13 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України
постановив:
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", в особі Дніпропетровських міських електричних мереж, задовольнити частково.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2012 року у справі N 15/5005/11802/2011 скасувати.
3. Справу N 15/5005/11802/2011 передати до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного перегляду.
Головуючий
Судді