ВЕРХОВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
23 квітня 2012 року
м. Київ
Справа N 6-101цс11
Про стягнення страхових виплат
Верховний Суд України в складі:
головуючого Охрімчук Л.І.,
суддів: Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор`євої Л.І., Гриціва М.І., Гуля В.С., Гуменюка В.І., Гусака М.Б., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Короткевича М.Є., Коротких О.А., Кривенка В.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Маринченка В.Л., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Тітова Ю.Г., Шицького І.Б., Школярова В.Ф., Яреми А.Г., -
розглянувши в судовому засіданні заяву приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", третя особа - публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк", про стягнення страхових виплат,
встановив:
У червні 2010 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулись до суду з позовом до акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", правонаступником якого є приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія", про стягнення страхових виплат.
Зазначали, що 15 травня 2007 року між їхнім батьком і чоловіком, ОСОБА_4, та відкритим акціонерним товариством "СЕБ Банк", правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк", укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_4 отримав у власність 120 тис. доларів США і зобов'язався їх повернути у строк і на умовах, визначених кредитним договором.
4 жовтня 2007 року та 26 грудня 2007 року між банком і ОСОБА_4 були укладені додаткові угоди до кредитного договору, за умовами яких загальна сума грошових коштів, переданих ОСОБА_4 у власність за кредитним договором, становила 330 тис. доларів США, які він зобов'язався повернути в строк і на умовах, визначених кредитним договором.
На виконання п. 2.3.2. кредитного договору 26 травня 2009 року між ОСОБА_4 і акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків.
Вигодонабувачем за вказаним договором страхування є відкрите акціонерне товариство "СЕБ Банк". Страхова сума на перший період страхування за договором страхування склала 2 299 479 грн. 34 коп.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. На день його смерті заборгованість за кредитним договором становила 286 111,45 доларів США, що є еквівалентом 2 266 002 грн. 68 коп.
Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" відмовило спадкоємцям ОСОБА_4 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що смерть ОСОБА_4 не є страховим випадком, оскільки причиною смерті стала хронічна хвороба.
Посилаючись на те, що така відмова страховика є неправомірною, позивачі просили стягнути з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" у рахунок страхового відшкодування на користь відкритого акціонерного товариства "СЕБ Банк" 286 111,45 доларів США, що є еквівалентом 2 266 002 грн. 68 коп., та на їхню, позивачів, користь 33 476 грн. 66 коп.
У подальшому ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовились від заявлених позовних вимог і їх відмова була прийнята судом.
Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2010 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено: стягнуто з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" 286 111,45 доларів США, що є еквівалентом 2 266 002 грн. 68 коп., у рахунок страхового відшкодування; стягнуто з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_3 33 476 грн. 66 коп. у рахунок страхового відшкодування та понесені судові витрати.
Ухвалою апеляційного суду Київської області від 13 квітня 2011 року рішення Фастівського міськрайонного суду Київської області від 18 листопада 2010 року в частині стягнення з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь публічного акціонерного товариства "СЕБ Банк" страхового відшкодування скасовано, провадження у справі в цій частині закрито; у решті - рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись з ухваленими у справі рішеннями в частині стягнення з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування, акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" оскаржило їх у касаційному порядку.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2011 року ухвалені у справі судові рішення в частині стягнення з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування залишено без змін.
У заяві про перегляд рішення суду касаційної інстанції приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" просило скасувати зазначену ухвалу та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення страхових виплат, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції ст.ст. 979, 990 ЦК України, ст. ст. 8, 25 Закону України "Про страхування", що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
В обґрунтування заяви приватне акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" надало ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня 2011 року, у якій на думку товариства по-іншому застосовані зазначені правові норми.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2011 року поновлено приватному акціонерному товариству "Українська пожежно-страхова компанія" строк на подання заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення; цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія", третя особа - публічне акціонерне товариство "СЕБ Банк", про стягнення страхових виплат допущено до провадження Верховного Суду України в порядку гл. 3 розд. V ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши за матеріалами справи наведені в заяві приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" доводи, Верховний Суд України вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 355 ЦПК України заява про перегляд судових рішень у цивільних справах може бути подана з підстав неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Судами встановлено, що 15 травня 2007 року між ОСОБА_4 і відкритим акціонерним товариством "СЕБ Банк" укладено кредитний договір, за умовами якого ОСОБА_4 отримав у власність 120 тис. доларів США і зобов'язався повернути їх у строк і на умовах, визначених кредитним договором.
4 жовтня 2007 року та 26 грудня 2007 року між банком і ОСОБА_4 були укладені додаткові угоди до кредитного договору, за умовами яких загальна сума грошових коштів, переданих ОСОБА_4 у власність за кредитним договором, становила 330 тис. доларів США, які він зобов'язався повернути в строк і на умовах, визначених кредитним договором.
На виконання п. 2.3.2. кредитного договору 26 травня 2009 року між ОСОБА_4 і акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" укладено договір добровільного страхування від нещасних випадків.
Вигодонабувачем за вказаним договором страхування є відкрите акціонерне товариство "СЕБ Банк". Строк дії договору добровільного страхування від нещасних випадків з 31 травня 2009 року до 30 травня 2010 року. Страхова сума на перший період страхування за вказаним договором страхування склала 2 299 479 грн. 34 коп.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. На день його смерті заборгованість за кредитним договором становила 286 111,45 доларів США, що є еквівалентом 2 266 002 грн. 68 коп.
Відповідно до акта судово-медичного дослідження трупа від 1 квітня 2010 року причиною смерті ОСОБА_4 стала ішемічна хвороба серця з розвитком гострої серцевої недостатності.
Згідно з пп. 6, 7, 15.7 договору добровільного страхування від нещасних випадків, укладеного 26 травня 2009 року між ОСОБА_4 і акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія", страховим випадком є смерть унаслідок нещасного випадку.
Нещасний випадок - раптова, випадкова, ненавмисна та незалежна від волі застрахованої особи подія (випадок), яка настала проти її волі і яка спричинила шкоду життю або здоров'ю (включаючи утоплення, опіки, травми, заподіяні блискавкою або електричним струмом, обмороження, випадкові отруєння газами чи парами, отруйними чи хімічними речовинами, ліками).
Захворювання, у тому числі раптові та професійні, та хвороби не відносяться до нещасних випадків.
Акціонерне товариство "Українська пожежно-страхова компанія" відмовило спадкоємцям ОСОБА_4 у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що смерть ОСОБА_4 не є страховим випадком, оскільки причиною смерті стала хронічна хвороба.
Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення з акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" на користь ОСОБА_3 страхового відшкодування, суд першої інстанції, з висновками якого погодились апеляційний та касаційний суди, виходив із того, що смерть ОСОБА_4 є страховим випадком, оскільки висновком спеціаліста Державної установи Головного бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України від 31 травня 2010 року встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 для ОСОБА_4 виник несприятливий збіг негативних обставин, який призвів до раптового настання смерті, й оскільки смерть особи в результаті раптового випадку є страховою подією, то на страховика слід покласти обов'язок виконати покладені на нього відповідно до договору добровільного страхування від нещасних випадків зобов'язання виплатити страхове відшкодування.
У наданому приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст.ст. 979, 990 ЦК України, ст.ст. 8, 25 Закону України "Про страхування", судовому рішенні суд касаційної інстанції погодився з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що смерть страхувальника через загострення його хронічної хвороби, тобто хвороби, яка настала ще до укладення договору страхування, не є страховим випадком і не тягне виникнення в страховика обов'язку виплатити страхове відшкодування.
Отже, існує неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, а саме: ст.ст. 979, 990 ЦК України, ст.ст. 8, 25 Закону України "Про страхування".
Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції вказаних норм матеріального права, Верховний Суд України виходить із такого.
Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі ст. 990 ЦК України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про страхування" страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно із ч. 1 ст. 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Аналіз зазначених норм закону дозволяє дійти висновку про те, що обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування.
Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов'язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає.
Саме до цього зводяться правові висновки, що висловлені у судових рішеннях, ухвалених у справі за позовом страхувальника до страховика про стягнення страхового відшкодування, по якій постановлено ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 серпня 2011 року, що надана приватним акціонерним товариством "Українська пожежно-страхова компанія" на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
У справі, яка переглядається, суд касаційної інстанції не звернув увагу на зазначені вимоги закону та на те, що смерть страхувальника через загострення його хронічної хвороби визначена умовами договору страхування як подія, яка не являється страховим випадком, а відтак не породжує у страховика обов'язку виплатити страхове відшкодування страхувальнику.
Відповідно до чч. 1, 2 ст. 360-4 ЦПК України Верховний Суд України задовольняє заяву у разі наявності однієї з підстав, передбачених ст. 355 цього Кодексу. Якщо суд установить, що судове рішення у справі, яка переглядається, є незаконним, він скасовує його повністю або частково і направляє справу на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Ураховуючи наведене, ухвала колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2011 року підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Керуючись п. 1 ст. 355, п. 1 ч. 1 ст. 360-3, ч. 1 ст. 360-4, ЦПК України, Верховний Суд України
постановив:
Заяву приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" про перегляд Верховним Судом України ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2011 року задовольнити частково.
Ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 15 липня 2011 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду касаційної інстанції.
Постанова Верховного Суду України є остаточною і може бути оскаржена тільки на підставі, встановленій п. 2 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України.
Головуючий
Судді