ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
22 травня 2012 року
м. Київ
Справа N К/9991/61996/11
Про перерахунок довічного грошового
утримання та стягнення грошової суми
Вищий адміністративний суд України у складі:
суддя-доповідач Кочан В.М.,
судді Веденяпін О.А.,
Цвіркун Ю.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області на постанову від 24.11.2009 р. та ухвалу від 18.02.2010 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області про перерахунок довічного грошового утримання та стягнення грошової суми,
встановив:
У березні 2009 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області з вимогами про перерахунок довічного грошового утримання та стягнення грошової суми.
Постановою від 24.11.2009 р. позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. включно з урахуванням підвищення розміру заробітної плати працюючих суддів та виплатити різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумою. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 з 01.01.2009 р. з урахуванням зміни розміру заробітної плати працюючих суддів та виплатити різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумою та в подальшому здійснювати оплату щомісячного грошового утримання ОСОБА_2 з урахуванням змін чи підвищень розміру заробітної плати працюючих суддів. В решті позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Ухвалою від 18.02.2010 р. апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області залишено без задоволення, а постанову Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 24.11.2009 р. без змін.
У касаційній скарзі представник УПФ, з посиланням на порушення норм матеріального і процесуального права, допущених судами, просить судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову у задоволенні позову.
З'ясувавши обставини справи в межах, передбачених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення касаційної скарги з урахуванням наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 відповідно до наказу по Дніпропетровському обласному суду від 05.03.1957 р. працювала суддею зазначеного суду та на підставі наказу голови Дніпропетровського обласного суду N 10 від 14.02.1978 р. вона була звільнена з 20.02.1978 р. за власним бажанням у відставку. Відповідно до наказу Дніпропетровського обласного суду N 33 від 30.04.1996 р. ОСОБА_2 призначено щомісячне довічне грошове утримання судді. При призначенні довічного грошового утримання враховувалось: заробітна плата, стаж роботи на посаді судді 20 років 11 місяців 28 днів, половина строку навчання в інституті. Позивачу визначено процент нарахування щомісячного утримання 84%.
Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статус судді передбачає надання йому в майбутньому статусу судді у відставці, що також є гарантією належного здійснення правосуддя, дає підстави ставити до суддів високі вимоги і зберігати довіру до їх компетентності та неупередженості.
Надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту (заробітна плата, пенсія, щомісячне довічне грошове утримання тощо), що відповідає його високому статусу, є гарантією забезпечення незалежності.
Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, умови і порядок виплати якого визначені Конституцією України та Законами України.
Статтею 43 Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 р. N 2862-XII (що діяв на момент виходу у відставку позивачки) визначено, що кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень. Суддя також має право на відставку за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню виконання обов'язків.
Зазначений Закон введено в дію Постановою Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" від 15.12.1992 р., частиною 1 якої встановлено, що право на отримання щомісячного довічного грошового утримання, передбаченого ст. 43 Закону України "Про статус суддів", поширюється також на суддів, які до введення цього Закону в дію вийшли на пенсію з посади судді за віком, по інвалідності, за вислугою років, з іншої роботи, на яку вони перейшли з посади судді у зв'язку із закінченням строку повноважень або за власним бажанням, за умови наявності у них стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до п. 4 ст. 43 Закону N 2862-ХІІ судді у відставці, який має стаж роботи на посаді судді не менше 20 років, виплачується за його вибором пенсія або звільнене від сплати податку щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80% заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді. За кожен повний рік роботи понад 20 років на посаді судді розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на 2 % заробітку, але не більше ніж до 90 % заробітку судді.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (підпункт 1 пункту 61 розділ II та пункт 3 розділ III) призначення і виплата щомісячного довічного грошового утримання також було віднесено до компетенції Пенсійного фонду України.
Відповідно до абз. 3 п. 1 Постанови Верховної Ради України від 15.12.1992 р. N 2863-XII "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" щомісячне довічне грошове утримання суддям Конституційного Суду України, Верховного Суду України виплачується за рахунок державного бюджету зазначеними судами; суддям арбітражних судів - Вищим арбітражним судом України; суддям військових судів - Міністерством оборони України; суддям інших судів - Міністерством юстиції України. Щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці виплачується в суді за останнім місцем роботи або, за їх вибором, у суді за місцем їх проживання. В разі зміни заробітної плати суддів розмір щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці обчислюється виходячи з нового розміру заробітної плати судді, який працює на відповідній посаді.
Пунктом 63 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 р. N 107-VI було виключено абз. 3 п. 1 постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів".
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), положення п. 63 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Враховуючи, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 положення пункту 63 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційними), яким абзац 3 пункту 1 постанови Верховної Ради України "Про порядок введення в дію Закону України "Про статус суддів" було виключено, а тому суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку зобов'язавши управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок та виплату різниці виплаченого та такого, що підлягає виплаті розміру довічного грошового утримання позивачки.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком судів щодо періоду, за який необхідно здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання ОСОБА_2.
Так, суд частково задовольняючи позовні вимоги зобов'язав відповідача здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_2 з 01.01.2008 по 31.08.2008 та з 01.01.2009 р. та в подальшому.
Оскільки відповідно до пункту 5 резолютивної частини рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню з 22.05.2008 р.
Доводи касаційної скарги інших висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують.
Відповідно до ст. 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування судового рішення суду апеляційної інстанції та часткову зміну судового рішення суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 220, 223, 225, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області задовольнити частково.
Змінити постанову від 24.11.2009 р. Викласти абзац другий резолютивної частини постанови суду в наступній редакції: Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровському районі Дніпропетровської області здійснити перерахунок розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_2 за період з 22.05.2008 р. по 31.12.2008 р. включно з урахуванням підвищення розміру заробітної плати працюючих суддів та виплатити різницю між розрахованою та фактично виплаченою сумою. В іншій частині постанову залишити без змін.
Ухвалу від 18.02.2010 р. у відповідній частині скасувати.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановлених статтями 237 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді