КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВОА СЛУЖБА У ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
Про екологічний податок
ПИТАННЯ: Фізична особа - підприємець (інвалід III групи) кілька років тому за програмою збереження тепла в приміщенні майстерні встановила конвектори і провела індивідуальне опалення. Хто є платником екологічного податку? Чи є гранична межа для викидів забруднюючих речовин в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення? Хто має право розраховувати обсяг таких викидів, крім екологічної служби, на підставі чого встановлюється екологічний податок? Які штрафи і хто застосовує за несвоєчасне подання звіту з екологічного податку?
ВІДПОВІДЬ: Згідно з п.240.1 ст.240 розділу VIII Податкового кодексу України (далі - Кодекс) платниками екологічного податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, шо не провадять господарської (підприємницької) діяльності, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, у тому числі ті, які виконують агентські (представницькі) функції щодо таких нерезидентів або їхніх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення.
Викид речовини згідно з Інструкцією про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10.02.95 р. N 7 (далі - Інструкція N 7), визначається як надходження речовини в атмосферу від джерел забруднення.
Суб'єкт, зазначений п.240.1 ст.240 Кодексу, зобов'язаний з'ясувати вид і кількісний склад забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря внаслідок провадження його діяльності. Для цього потрібно провести інвентаризацію викидів забруднюючих речовин в атмосферу, звернувшись до спеціалізованих організацій, відповідних підрозділів підприємств, які мають певний досвід роботи, технічне обладнання і перебувають на обліку в Міністерстві екології та природних ресурсів України відповідно до пп. 1.10 Інструкції N 7.
Після проведення інвентаризації суб'єкту господарювання (п.240.1 ст.240 Кодексу) слід отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами відповідно до ст. 11 Закону України від 16.10.92 р. N 2707 «Про охорону атмосферного повітря».
Згідно з п.249.3 ст.249 Кодексу екологічний податок, який справляється за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, обчислюється платниками податку самостійно щокварталу виходячи з фактичних обсягів викидів, ставок податку за наведеною в цьому пункті формулою (незалежно від того, чи отримано платником дозвіл на викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення).
Відповідно до п.242.1 ст.242 розділу VIII Кодексу об'єктом та базою оподаткування є обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.
Статтями 243-248 розділу VIII Кодексу встановлено ставки екологічного податку, а саме: ставки податку за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення - ст.243 Кодексу.
Як зазначено п.250.4 ст.250 Кодексу, органи виконавчої влади з питань охорони навколишнього природного середовища передають до органів ДПС переліки підприємств, установ, організацій, фізичних осіб - підприємців, яким в установленому порядку видано дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, але невключення підприємства, установи, організації, громадянина - суб'єкта господарювання до цього переліку не звільняє їх від сплати екологічного податку.
Відповідальність платників податків за неподання або несвоєчасне подання податкової звітності встановлено ст. 120 Кодексу.
Неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого впродовж року було застосовано штраф за таке порушення. тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 грн за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
«Праця i зарплата» N 19 (791), 23 травня 2012 р.
Передплатний iндекс: 30214