Соціальні гарантії платникам єдиного податку

Як відомо, платники єдиного податку сплачують єдиний соціальний внесок за ставкою 34,7%, і при цьому вважаються застрахованими у фонді загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і фонді соціального страхування на випадок безробіття. Проте, за бажанням, підприємець має можливість стати добровільним учасником соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і страхування від нещасного випадку на виробництві.

Нагадаємо, що, згідно зі ст. 34 Закону N 2240, по державному соціальному страхуванню у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням, надаються наступні види матеріального забезпечення та соціальних послуг:

- допомога з тимчасової непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною) (статті 35, 37 Закону N 2240);

- допомога з вагітності та пологів (статті 38, 39 Закону N 2240);

- допомога на поховання (окрім поховання пенсіонерів, безробітних та осіб, що померли від нещасного випадку на виробництві) (статті 45, 46 Закону N 2240);

- забезпечення оздоровчих заходів (оплата путівок на санаторно-курортне лікування застрахованим особам та членам їх сімей, до дитячих оздоровчих установ, утримання санаторіїв-профілакторіїв, надання соціальних послуг в позашкільній роботі з дітьми, у тому числі придбання дитячих новорічних подарунків) (статті 47, 48 Закону N 2240).

Для оплати тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві, передбачений особливий порядок: перші п'ять днів тимчасової непрацездатності оплачуються за рахунок працедавця, а починаючи з шостого дня непрацездатності і за увесь подальший період до моменту відновлення працездатності або до встановлення МСЭК інвалідності допомога виплачується за рахунок Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (ФССзТВП).

Підприємець для найнятих робітників є таким же працедавцем, начебто такі наймані особи працювали на звичайному підприємстві. А ось як повинні оплачуватися перші п'ять днів тимчасової непрацездатності самого підприємця (за рахунок кого), поки до кінця незрозуміло.

Звертаємо увагу, що, на відміну від оплати звичайного лікарняного листа, правило оплати перших п'яти днів непрацездатності не поширюється на оплату лікарняних листів при настанні інших страхових випадків тимчасової непрацездатності, вказаних в пунктах 2-8 ч. 1 ст. 35 Закону N 2240, зокрема:

- необхідність догляду за хворою дитиною;

- необхідність догляду за хворим членом сім'ї;

- догляд за дитиною у віці до трьох років або дитиною-інвалідом у віці до 18 років у разі хвороби матері або іншої особи, що доглядає за цією дитиною;

- карантин, накладений органами санітарно-епідеміологічної служби;

- тимчасове переведення застрахованої особи відповідно до медичного висновку на легшу нижчеоплачувану роботу;

- протезування з поміщенням у стаціонарне протезно-ортопедичне підприємство;

- санаторно-курортне лікування.

У цих випадках оплата лікарняних листів, починаючи з першого дня непрацездатності, здійснюється за рахунок засобів ФССзТВП.

Як ми знаємо, незалежно від системи оподаткування (на єдиному податку або на загальній системі оподаткування) усі фізичні особи - підприємці і самозайняті особи зобов'язані, згідно з абзацом 1 ч. 11 ст. 8 Закону про єдиний внесок, сплачувати ЄСВ у розмірі 34,7% від бази нарахування єдиного внеску, визначеної пунктами 2 і 3 ч. 1 ст. 7 Закону про єдиний внесок.

Сплачуючи ставку 34,7%, підприємець вважається застрахованим тільки в двох фондах:

- загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;

- соціального страхування на випадок безробіття.

Додатково, за бажанням, підприємець має можливість стати добровільним учасником соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Порядок добровільної сплати ЄСВ регулюється ст. 10 Закону про єдиний внесок. Для добровільної реєстрації необхідно передусім подати до Пенсійного фонду за місцем проживання відповідну заяву згідно з додатком 2 до Інструкції N 21-5 з вказівкою, в якому виді загальнообов'язкового державного соціального страхування підприємець бажає взяти участь.

До заяви додаються копії:

- довідки про присвоєння ідентифікаційного номера (за наявності);

- трудової книжки (за наявності);

- документу, що засвідчує особу;

- виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців або іншого документу, що підтверджує право на зайняття відповідною діяльністю.

У тридцятиденний термін з моменту подання відповідної заяви і копій перерахованих документів територіальний орган Пенсійного фонду України укладає з підприємцем договір про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Договір) за формою додатку 3 до Інструкції N 21-5.

Проте не завжди можна укласти такий Договір. Згідно з п. 5.4. Інструкції N 21-5 орган Пенсійного фонду може відмовити в укладенні Договору, якщо фізична особа:

- підлягає загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню по тому ж виду страхування, який нею обраний для добровільної участі;

- не відповідає вимогам, визначеним в підпунктах 5.1.1 - 5.1.3 п. 5.1 розд. V Інструкції N 21-5;

- подала неповні або недостовірні відомості;

- раніше уклала Договір, дія якого не припинена або за яким не виконані передбачені Договором умови;

- бажає укласти Договір на термін менш одного року.

У інших випадках відмова в укладенні Договору не допускається.

Після реєстрації необхідно систематично сплачувати ЄСВ у відповідному розмірі, який враховуватиме добровільне страхування.

Для осіб, що побажали брати участь в одному або декількох видах загальнообов'язкового державного соціального страхування, розмір ЄСВ збільшується і визначається в наступних відсотках до бази нарахування ЄСВ, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону N 2464:

- на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - 33,2%;

- на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття -1,5%;

- на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими похованням, -1,9%;

- на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, що призвели до втрати працездатності, -1,51%.

Надамо вищеперелічене в таблиці.

Згідно з п. 295.5 ст. 295 гл. 1 розд. XIV ПК України фізичної особи - підприємці 1-ої і 2-ої груп, що не використовують працю найманих осіб, звільняються від сплати єдиного податку впродовж одного календарного місяця на рік на період щорічної відпустки і період хвороби.

Для цього слід подати заяву про період щорічної відпустки або про строк тимчасової непрацездатності (у довільній формі).

Така заява враховується при нарахуванні авансових внесків. Але, на відміну від заяви про відпустку, заява про «лікарняний» має бути не «голослівною», а підтвердженою копією лікарняного листа. Крім того, для звільнення від сплати єдиного податку період хвороби, згідно з п. 295.5 ст. 295 гл. 1 розд. XIV ПК України ПК України, повинен тривати 30 і більше календарних днів.

Так, щоб скористатися можливістю зменшити суму єдиного податку за період щорічної відпустки і період хвороби, необхідно:

- бути підприємцями 1-ої і 2-ої груп;

- не мати найманих осіб;

- мати в наявності копію лікарняного листа (тільки 1 раз на рік);

- лікарняний повинен тривати не менше 30 календарних днів.

Звичайно, при поданні заяви про обрання спрощеної системи оподаткування ФОП не може знати, коли вона захворіє. Але така заява може згодитися особам, які хворіють на момент подання заяви і не хочуть переривати період перебування на єдиному податку (у тому числі, щоб потім не чекати початку кварталу для реєстрації по-новому). Нагадаємо, що сплачувати ЄП треба щомісячно до 20 числа, а термін хвороби заздалегідь невідомий, тому на практиці підприємцю у разі хвороби доведеться подавати заяву і лікарняний після оплати податку.

Згідно з п. 295.6 ст. 295 гл. 1 розд. XIV ПК України суми ЄП, сплачені відповідно до п. 295.5 ст. 295 гл. 1 розд. XIV ПК України, підлягають зарахуванню в рахунок майбутніх платежів по цьому податку. Помилково та/або надмірно сплачені суми ЄП підлягають поверненню платнику в порядку, встановленому ПК України.

Звертаємо увагу, що звільнення впродовж року платників ЄП 1-ої і 2-ої груп від сплати єдиного податку не поширюється на ЄСВ.

Так, в Листі N 7619/03-30 Пенсійний фонд роз'яснив, що вищезгадані особи сплачують єдиний внесок в розмірі не менше мінімального страхового внеску за кожен місяць в період, коли підприємець був платником єдиного податку.

Оскільки фізичні особи- платники єдиного податку 1-ої та 2-ої груп в період впродовж одного календарного місяця на рік на час відпустки, а також за період хвороби, підтвердженої копією лікарняного листа (листків непрацездатності), якщо вона триває 30 і більше календарних днів, залишаються платниками спрощеної системи оподаткування, відповідно мають обов'язок зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у вказаний період.

Отже, звільнення фізичних осіб - платників єдиного податку 1-ої і 2-ої груп від сплати ЄП не поширюється на ЄСВ.

Виплата допомоги з тимчасової непрацездатності

Згідно із Законом про єдиний внесок, щоб стати повноправним членом ФССзТВП, підприємець повинен укласти в Пенсійному фонді договір про добровільну участь в загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

Таке добровільне страхування зі сплатою ЄСВ за підвищеною ставкою дає підприємцю у разі настання страхового випадку право на отримання матеріального забезпечення (допомоги з тимчасової непрацездатності, по вагітності та пологам, на поховання) і соціальних послуг (фінансування санаторно-курортного лікування підприємця та членів його сім'ї тощо).

Згідно з ч. 4 ст. 10 Закону про єдиний внесок, п. 5.3. Інструкції N 21-5, а також п. 6 Договору, Договір набуває чинності з дня його підписання і діє до повного виконання сторонами взятих згідно з угодою зобов'язань. Отже, особа вважається застрахованою з дня укладення Договору.

У разі відсутності сплати добровільно застрахованими особами ЄСВ на момент настання страхового випадку такі особи не мають права на матеріальне забезпечення і соціальні послуги за рахунок коштів ФССзТВП.

На жаль, на практиці навіть добровільна реєстрація у системі обов'язкового державного соціального страхування не є повною гарантією того, що певний вид допомоги буде отриманий.

Виплата допомоги у разі виробничої травми і профзахворювання

Аналогічно добровільному страхуванню на випадок тимчасової непрацездатності, підприємець за бажання має можливість стати і добровільним учасником соціального страхування від нещасного випадку на виробництві. При добровільному страхуванні від нещасного випадку на виробництві підприємець має право отримувати допомогу з тимчасової непрацездатності при настанні страхового випадку до відновлення працездатності або встановлення інвалідності, пенсії по інвалідності в результаті нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання тощо.

Список використаних документів

ПК України - Податковий кодекс України

Закон N 2240 - Закон України від 18.01.2001 р. N 2240-111 «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, обумовленими похованням»

Закон про єдиний внесок - Закон України від 08.07.2010 р. N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»

Інструкція N 21-5 - Інструкція про порядок нарахування та сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджена постановою Правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010 р. N 21-5

Лист N 7619/03-30 - Лист Пенсійного фонду України від 02.04.2012 р. N 7619/03-30 «Про сплату єдиного внеску фізичними особами - платниками єдиного податку»

“Консультант бухгалтера” N 26 (670) 25 червня 2012 року
Передплатні індекси: 21946 (українською мовою), 22789 (російською мовою)

Документи що посилаються на цей