ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
09 липня 2012 року
м. Київ
Справа N К-5894/10
Про визнання протиправними та скасування рішень
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
головуючий: Нечитайло О.М.
судді: Ланченко Л.В.
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 р. у справі N 2-а-11474/08 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екстрена-Сервіс" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання протиправними та скасування рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Екстрена-Сервіс" (далі - позивач) звернулось до суду з позовною заявою до Державної податкової інспекції у м. Вінниці (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень.
Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 р., позов задоволено, визнано протиправними та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06.10.2008 р. N 0008622340, N 0008632340 та від 24.09.2008 р. N 0008332340 в частині застосування фінансових санкцій у розмірі 11 560,00 грн.
Задоволення позову судами попередніх інстанцій мотивовано недоведеністю вчинення позивачем порушень вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій з підстав порушення судами норм матеріального права просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача на адресу суду касаційної інстанції не надіслав.
Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Судами першої та апеляційної інстанцій у ході розгляду справи встановлено такі обставини.
Представниками податкового органу було здійснено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у залі гральних автоматів, що належить позивачу за адресою: АДРЕСА_1, результати якої викладені в акті від 31.07.2008 р. N 240011932304.
Представниками податкового органу було здійснено перевірку щодо контролю за порядком проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у залі гральних автоматів, що належить позивачу за адресою: АДРЕСА_2, результати якої викладені в акті від 08.09.2008 р. N 023208472303.
Представниками податкового органу було здійснено перевірку щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності у залі гральних автоматів, що належить позивачу за адресою: АДРЕСА_3, результати якої викладені в акті від 13.08.2007 р. N 26500670/2304.
Вказаними перевірками контролюючим органом було встановлено порушення позивачем вимог п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", що полягало у використанні гральних автоматів, які не були переведені у фіскальний режим роботи.
На підставі встановлених порушень податковим органом було прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.08.2008 р. N 0008332340, яким позивачу визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 11 900,00 грн., від 06.10.2008 р. N 0008632340. яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 14 960,00 грн. та 0008622340, яким визначено суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 7 820,00 грн., які є предметом оскарження у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 1 ст. 3 Закону суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Згідно ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" на території України у сферах, визначених цим Законом, дозволяється реалізовувати та застосовувати лише ті реєстратори розрахункових операцій вітчизняного та іноземного виробництва, які включені до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій та конструкція і програмне забезпечення яких відповідає конструкторсько-технологічній та програмній документації виробника.
Статтею 17 цього ж Закону встановлено відповідальність суб'єктів господарювання за недотримання порядку використання реєстраторів розрахункових операцій.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2001 року N 121 "Про переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" на Міністерство промислової політики було покладено обов'язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам'ятовуючих пристроїв (фіскальної пам'яті) для оснащення автоматів, що вже діють.
Пунктом 1 частини 2 додатка до згаданої постанови встановлено, що до 31 грудня 2006 року всі гральні автомати повинні бути переведені в режим застосування РРО.
Опрацювання зазначеного технічного рішення було завершено прийняттям наказу Державної податкової адміністрації України від 1 липня 2008 року N 430 "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" (наказ втратив чинність згідно з наказом Державної податкової адміністрації України від 10 вересня 2008 року N 581), яким до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп'ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.
Таким чином, з 1 липня 2008 року, суб'єкти господарювання, які використовують гральні автомати, мають здійснювати облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, контролюючим органом перевірки застосування позивачем реєстраторів розрахункових операцій були проведені 31 липня 2008 р., 08 вересня 2008 р. та 13 серпня 2008 р., тобто на час проведення відповідачем перевірок, встановлений Кабінетом Міністрів України термін застосування реєстраторів розрахункових операцій для гральних автоматів вже настав.
Відтак, з огляду на викладене, а також встановлення судовими інстанціями факту використання позивачем для надання гральних послуг гральних автоматів, які не були переведені у фіскальний режим роботи, на момент проведення перевірки, застосування до позивача штрафних санкцій слід визнати обґрунтованим.
Відповідно до ст. 229 КАС України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Враховуючи, що суди повно і правильно встановили фактичні обставини справи, але неправильно застосували норми матеріально та процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення касаційної скарги, скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нового судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
постановив:
1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці задовольнити.
2. Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 10.11.2008 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 01.12.2009 р. у справі N 2-а-11474/08 скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.
3. Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий
Судді