КИЇВСЬКА МІСЬКА РАДА
IX сесія VI скликання

РІШЕННЯ
05.04.2012 N 385/7722

Про затвердження міської цільової програми
зовнішнього освітлення міста Києва
"Яскраве місто" до 2014 року

Відповідно до пункту 22 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст. ст. 13, 21, 29, 36 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", враховуючи рішення Київради від 25 грудня 2008 року N 1051/1051 "Про Правила благоустрою м. Києва", на виконання містом Києвом функцій столиці України та з метою забезпечення реалізації прав громадян на сприятливі умови перебування та життєдіяльності у місті Києві Київська міська рада вирішила:

1. Затвердити міську цільову програму зовнішнього освітлення міста Києва "Яскраве місто" до 2014 року (далі - Програма) згідно з додатком.

2. Власникам (балансоутримувачам) будівель, що не перебувають у комунальній власності територіальної громади міста Києва, здійснити всі заходи по забезпеченню архітектурно-декоративного освітлення будівель за рахунок власних коштів у строк до 30 травня 2012 року.

3. Головному управлінню містобудування та архітектури виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) забезпечити сприятливі умови для своєчасного погодження відповідної проектної документації.

4. Головному управлінню транспорту та зв'язку виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) в установленому порядку при розроблені бюджетних запитів до проекту бюджету міста Києва на 2013-2014 роки та при розробленні змін до бюджету міста Києва на 2012 рік включити до них видатки на проведення робіт із забезпечення завдань і заходів Програми

5. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійну комісію Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку.

Київський міський голова Л.Черновецький

Додаток
до рішення Київської міської ради
05.04.2012 N 385/7722

Міська цільова програма
зовнішнього освітлення міста Києва
"Яскраве місто" до 2014 року

Паспорт програми
(загальна характеристика)

Вступ

Програму зовнішнього освітлення міста Києва "Яскраве місто" до 2014 року (далі - Програма) розроблено на виконання Законів України "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про благоустрій населених пунктів", розпорядження Київської міської державної адміністрації від 15.08.2006 N 1215 "Про зовнішнє художнє освітлення фасадів будинків і споруд та пам'яток культурної спадщини м. Києва".

Київ з часів Київської Русі відігравав провідну роль у житті Європи, і наразі є сучасною європейською столицею. Місто активно розвивається за пріоритетними напрямками, проте питання зовнішнього міського освітлення до останнього часу не входило до числа пріоритетних. Суттєва заміна мереж зовнішнього освітлення відбувалась ще за радянських часів, а постійне фінансування робіт з капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення почало відбуватись тільки з 1998 року, хоча і в значно меншому обсязі від потреб. Тому міське зовнішнє освітлення нагально потребує невідкладної модернізації у відповідності до сучасних вимог життя, про що яскраво свідчать звернення мешканців столиці до Київського міського "Call-центру". Кількість скарг на незадовільний стан мереж зовнішнього освітлення міста щорічно збільшується: у 2008-2009 роках було зареєстровано 2268 та 2773 звернень киян відповідно, а за одинадцять місяців 2010 року таких звернень зареєстровано вже 6100.

Тільки з прийняттям розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Про зовнішнє художнє освітлення фасадів будинків і споруд та пам'яток культурної спадщини м. Києва" за N 1215 від 15.08.2006 р. питанню зовнішнього освітлення міста стала приділятись належна увага.

Досвід провідних європейських столиць, в яких вже давно і успішно діють загальноміські програми щодо концептуального освітлення доріг, мостів, будинків, прибудинкових територій, споруд, пам'яток культурної спадщини, скверів, доводить, що питання організації зовнішнього міського освітлення є актуальним. Прикладами для наслідування в архітектурно-художньому освітленні є найбільші столиці та мегаполіси європейських країн: Лондон, Рим, Барселона, Париж, Відень, Ліон та інших. Мільйони туристів мають змогу насолоджуватись архітектурними шедеврами цих міст у вечірній час - історичними пам'ятками, різнобарв'ям веселки фонтанів, палаючими вогнями свічок хмарочосів. У Росії два міста - Москва та Санкт-Петербург - можуть похвалитися досягненнями в архітектурно-художньому освітленні. В Москві в рамках спеціально розробленої програми освітлено біля 350 основних містобудівних домінант та будівель: всі центральні площі, музеї, висотні будівлі, великі універмаги та готелі, історичні та адміністративні будівлі, храми, церкви. В рамках Генеральної схеми світлового оформлення міста, затвердженої постановою уряду Москви за N 644 від 02.08.94 р., жоден проект освітлення об'єкта, що будується або реконструюється, не розробляється без узгодження з даною Програмою. Також у Москві, вперше серед країн СНД, пішли шляхом, який відомий в Європі ще з 1981 року - впровадження у використання електронно-пускорегулюючої апаратури.

На такі програми, як правило, виділяються чималі бюджетні асигнування. Програми містять в собі концептуальний підхід до освітлення значущих об'єктів міст, хоч це вулиці, парки, прибудинкові території або пам'ятники архітектури.

Такий концептуальний підхід до міського зовнішнього освітлення на практиці довів свою ефективність для мешканців європейських столиць:

- покращився екологічний стан міст;

- знизився рівень злочинності на вулицях (за даними досліджень у США, належне освітлення вулиць та дворів знижує рівень злочинності в містах на 60 - 80 %);

- зменшилась кількість аварій на дорогах;

- значно покращився нічний вигляд міст, їх туристична та інвестиційна привабливість;

- завдяки втіленню новітніх освітлюваних технологій суттєво зменшились видатки з міських бюджетів на забезпечення функціонування мереж міського освітлення.

Програма спрямована на забезпечення естетично привабливого та якісного зовнішнього освітлення вечірнього Києва, комфортного для мешканців і гостей міста. Програма передбачає достатню гнучкість, яка дозволить адекватно реагувати на швидкоплинний технічний прогрес освітлення та оперативно враховувати нові архітектурно-художні тенденції забудови міста протягом тривалого часу. Вона виконана відповідно до вимог чинного законодавства України та враховує європейські вимоги до зовнішнього освітлення міст.

До розробки Програми, окрім вітчизняних фахівців, були залучені провідні іноземні компанії в сфері зовнішнього освітлення, серед яких:

- "Phillips lighting-Україна", Нідерланди;

- "Schreder", Німеччина;

- "iGuzini", Італія;

- "Световые Технологии", Росія;

- "RuudLighting", Італія.

Створенню Програми передувала кропітка робота по вивченню найуспішнішого іноземного досвіду: було проведено більше 20 робочих зустрічей з профільними фахівцями таких міст, як: Франкфурт, Ліон, Антверпен, Торлаут, Гуанчжоу, Москва, Санкт-Петербург.

Участь у розробці Програми також взяли молоді фахівці - випускники кафедри світлотехніки та електротехніки Національного авіаційного університету, єдиного вищого навчального закладу м. Києва, де готують фахівців у сфері світлотехніки.

Під час роботи над Програмою було використано наукові праці відомих фахівців, що мають багатий практичний досвід створення та реалізації комплексних програм по освітленню міст, зокрема: "Lichtraum Stadt", Christa van Santen (Німеччина), "StadtLicht", J. Alexander Schmidt I Martin Toller (Німеччина), "Световой дизайн города", Н. И. Щепетков (Россия).

Програма визначає актуальні питання сьогодення, дає відповіді на завдання, що стоятимуть перед містом у майбутньому, та сприятиме утвердженню м. Києва як однієї з найкращих столиць Європи. Програма зробить єдиними, чіткими та зрозумілими вимоги до зовнішнього освітлення кожного району, кожної вулиці, кожної будівлі, щоб і у темну частину доби Київ мав своє красиве, яскраве та унікальне обличчя. Програма стане Генеральним світловим планом м. Києва та буде мати практичну цінність та легкість при роботі з ним від інвестора і архітектора до рядового мешканця столиці.

Це тільки перший крок на подальшому шляху до створення найсучаснішої системи зовнішнього освітлення для нинішніх та наступних поколінь киян.

Розділ I. Визначення проблеми,
на розв'язання якої спрямована Програма

Життя сучасного міста неможливе без штучного освітлення. Вільний час більшості мешканців, їхнє пересування, спілкування й відпочинок припадає на вечір, а для ряду професій і робочий час у міських просторах збігається з темним часом доби, яке є досить тривалим в осінньо-зимовий період, що характерно для кліматичного поясу, в якому розташоване м. Київ.

Існуюче сьогодні в будь-якому місті світу електричне освітлення є обов'язковим елементом його інженерно-технічних інфраструктур. Воно, у більшості випадків, склалося спонтанно, у процесі еволюції міського комунального господарства й діяльності енергетичних служб. У теорії й практиці містобудування зовнішнє освітлення у всіх його видах було включено в розділ інженерного устаткування міських територій. Ця обставина зіграла вирішальну роль у багаторічному ігноруванні, недооцінці у своїй проектній практиці більшістю зодчих усієї планети естетики зовнішнього освітлення, його найбагатших можливостей і творчого потенціалу в містах і населених пунктах, традиційно проектованих та розрахованих архітекторами і дизайнерами на умови її зорового сприйняття й оцінки лише в денний час. У теорії містобудування й архітектури дотепер не існує чітко позначеної проблеми формування штучного світлового середовища міста як професійного й відносно автономного творчого завдання, як самостійного розділу будь-якого проекту, немає й методології її рішення. Певний інтерес до цієї області творчої діяльності, що динамічно розвивається в останні роки, проявляє теорія й творча методологія нової професії - дизайн архітектурного середовища.

Процесу визнання й професійного інтересу до проблеми штучного світла в архітектурі фахівцями проектно-творчих професій історично сприяли ефектні реалізації електричного освітлення визначних об'єктів у багатьох містах світу протягом ста років, на різних міжнародних виставках і в природному ландшафті.

Ці феноменальні світлотехнічні реалізації завжди були цікаві широкій громадськості новими можливостями удосконалення й новим формованим освітленням, стандартам навколишнього середовища. Ці можливості, стандарти й очікування неухильно ростуть у зв'язку із прогресом в області світлотехніки й підвищенням життєвого рівня людей. Для професії архітектора й дизайнера дозріла об'єктивна й наполеглива потреба оволодіння мистецтвом освітлення не як екзотичним, другорядним, інженерним завданням, а як однією з багатопланових і перспективних "архітектурних" і "дизайнерських" проблем, що повинна вирішуватися в процесі проектування міста, його фрагментів і більшості об'єктів у ньому поряд і в комплексі із традиційними завданнями створення містобудівної, архітектурної й дизайнерської форми. Архітектура й життєве середовище повинні створюватися не тільки для життя і їхнього сприйняття вдень (це лише один візуальний стан навколишнього світу), але й вночі, і виглядати при цьому не простим повторенням денної (що в екстер'єрі й неможливо), а маючи свої характерні образно-емоційні якості. Це варто вважати другим зоровим станом і архітектурним образом міського (так само як і інтер'єр) середовища.

Світлотехнічними засобами вирішуються наступні завдання:

- досягнення рівня освітленості, необхідного для своєчасного сприйняття дорожньої ситуації;

- забезпечення рівномірності освітлення;

- забезпечення припустимого рівня прямого і відбитого полиску;

- позначення напрямку руху транспорту й пішоходів.

Система зовнішнього освітлення міста ділиться на:

- Утилітарне:

- Освітлення транспортних магістралей

- Житлових районів і пішохідних зон

- Вуличне освітлення

- Марковане

- Архітектурне:

- Садово-паркове

- Освітлення архітектурних будинків і споруджень

- Освітлення малих архітектурних форм

Актуальна потреба в професійному вирішенні питань формування візуально повноцінного і у денний, і у вечірній час міського середовища пов'язана з п'ятьма об'єктивними обставинами:

1. Естетичні якості архітектури й навколишнього середовища оцінюються, головним чином, завдяки зоровим враженням, можливим лише при наявності освітлення.

2. Зорове сприйняття архітектурної й дизайнерської форми у всіх її категоріях (простір, обсяг, пластика, колір) залежить не тільки від її особливостей, але й від якості її освітлення, а в темряві - у вирішальній мірі саме від нього.

3. В останні роки у містах України й усього світу спостерігається бурхлива "ланцюгова реакція" - освітлюється все більша кількість об'єктів (не тільки пам'ятників архітектури й мистецтва, як раніше), йде своєрідне змагання на масштаб, кращий зразок або стиль освітлення. Багато великих будівельних компаній почали освітлювати будинки вже в процесі будівництва, що дає безсумнівний комерційний ефект.

4. Висока якість освітлення соціально й економічно рентабельна. Вона може бути досягнута лише комплексним рішенням усіх взаємодіючих у міському просторі систем освітлення. Встановлено, що при якісному освітленні скорочується кількість ДТП, особливо з важкими наслідками; збільшується швидкість руху транспорту; знижуються вулична злочинність і вандалізм; підвищується екологічна безпека (менше зорових стресів, викликаних візуальним хаосом і дискомфортною яскравістю, недоліком світлових орієнтирів і інформації, скорочується викид газів автомобілями за рахунок зменшення їхніх простоїв і збільшення пропускної здатності доріг і т. д.); ростуть доходи від вечірнього туризму; відбувається пожвавлення економічного життя (розвиток світлотехнічної галузі, продаж її продукції, ріст зайнятості в сфері обслуговування); збільшуються відрахування в бюджет міста від додаткового товарообігу й розширення обсягів і якості послуг в освітлюваних і упоряджених зонах; заощаджується час на пересування в місті; поліпшується візуальний комфорт і психологічна атмосфера, що опосередковано позитивно впливає на здоров'я й працездатність жителів; підвищується соціальний престиж міста і його влади, у чому велику роль відіграють СМІ, відеопродукція і кінофільми з ефектними видами освітлених ансамблів і визначних об'єктів.

5. Штучне світло стає усе більш ємним і мобільним носієм інформації, без якої неможливий прогрес людської цивілізації в новому столітті й, тим більше, тисячолітті. Інформаційно-світлові медіатехнології вже активно впливають на архітектуру й на створюване середовище, згодом цей вплив буде посилюватися, тому вони повинні вже сьогодні враховуватися при розробці містобудівних проектів.

Поява електричного освітлення змінила нічний вигляд, масштаб і психологічну атмосферу в містах. Крім споконвічного призначення штучного світла - освітлювати простори вулиць і площ для безпеки пересування й охорони володінь - у електричних джерел світла з'явилися нові функції - художнє освітлення фасадів визначних і репрезентативних об'єктів, а також світлова інформація й реклама.

Найбільш традиційна й об'ємна частина зовнішнього освітлення зв'язана в усьому світі з пам'ятниками архітектури, монументального мистецтва, унікальними й репрезентативними будинками й спорудженнями, з визначними елементами ландшафту, хоча там роль архітекторів не була в більшості випадків авторською й творчо-конструктивною. Тому ще існує переконання, що вечірній образ освітлюваних об'єктів повинен якомога більше відповідати денному, що виражається в домінуванні прийому прожекторного освітлення фасадів з розподілом яскравості, що нагадує сонячний день.

Особливою областю використання штучного світла в міському середовищі є "світлове мистецтво" у різних його варіаціях ("кінетизм", "люмінізм", "світломузика", спектаклі "Звук і Світло"). Інший напрямок у зовнішньому освітленні міст або їхніх комерційних районів - це світлова реклама, що заслуговує спеціального дослідження.

Практичне використання світла як явища, що сприймається й оцінюється головним чином оком, приводить до необхідності встановлення одиниць виміру як для самого світла, так і для створюваної ним освітленості в просторі, на землі й на поверхнях об'єктів, що формують міське середовище.

Світлове середовище формує обличчя міста у вечірній час. Із всіх видів міського освітлення в архітектурно-художньому найбільші можливості для розвитку у великих містах, зокрема, у Києві. Архітектурне освітлення в останні роки є невід'ємною частиною інфраструктури міста. Місто - це єдиний організм, що функціонує не тільки в денний, але й у нічний час доби. Життя не зупиняється з настанням темряви, а навіть навпаки, з'являється зовсім інше відчуття міста, його основних просторів. І це завдяки різноманітним освітлювальним приладам, які вже давно стали займати особливе місце в архітектурному просторі міського середовища. Ми торкнулися не тільки архітектурного освітлення, але й функціонального, тому що утилітарні світлові простори вже на початковій проектній стадії повинні стати органічною частиною комплексного рішення архітектурного світлового середовища. Виходячи із головної ролі просторового компоненту в сприйнятті архітектурного середовища, штучне середовище міста може розглядатися як об'єднання багатьох світлових просторів, утворених елементами, що світять, і поверхнями, що відбивають, освітлених ними об'єктів і землі.

Орієнтація в житловій зоні, мається на увазі можливість добре розрізняти будинки, інженерно-технічні споруди, напрямки руху та інші складові навколишнього оточення. Також важливо правильно розподілити світлові акценти, оптимізуючи сприйняття різної графічної інформації: "перетяжок", вивісок з назвами вулиць, нумерацією будинків.

Архітектурне освітлення активно формує нові естетично значимі компоненти візуальної структури міського середовища, не тільки полегшує нічні будні міста, але й дозволяє створити святкову атмосферу, а часом і цілу феєрію на малих і більших торжествах. Задача архітектурного освітлення - за рахунок освітлення висотних об'єктів створити об'єм і висоту. На сьогоднішній день і в майбутньому рекомендується використовувати архітектурне освітлення на всіх висотних будинках. У частині архітектурного освітлення, як особливого напрямку художнього формування повсякденного й святкового обліку міста у вечірній і нічний час, передбачено:

- світло-кольорове зонування міського простору, що відображає планову структуру й функціональне зонування міста;

- основні міські магістралі; простори пішохідних зон, світлові ансамблі історичних і суспільних центрів столиці;

- житлові райони сучасної забудови;

- світлові домінанти (або освітлені висотні будівлі), що у нічний час створюють об'єм у висоту.

- формування системи світло-кольорових ансамблів різного масштабу й рівня.

Святковий варіант освітлення обумовлений режимом включення світлової ілюмінації на час свята й відключення після його проведення. Таким чином, складаються чіткі стереотипи "святкове місто - буденне місто". Частина міста, представлена як діловий центр, повинна носити офіційний, діловий характер. Адміністративні зони, бізнес-центри, університети, інститути й академії, як найбільш представницькі елементи міста, повинні мати стриманий колірний характер, залишатися досить стабільними, пізнавальними, що символізують державну владу і його найважливіші інститути. При розробці вечірнього світлового образу об'єкта можливі два принципово різних напрями творчого пошуку: схожість до "денного" образу або створення специфічного нічного, декоративно-театралізованого, що володіє власними виразними якостями й немає прямих зорових аналогів в умовах природного освітлення.

Архітектурне або декоративне освітлення розважальних закладів і торгових центрів є потужним виразним засобом реклами й світлового дизайну. У цьому випадку дуже важливо дотримувати розумної достатності й, не порушуючи загальноміського простору, вписати в єдиний архітектурний ансамбль.

Реалізація концептуальних рішень декоративного освітлення дозволить ефектно виявити архітектурну форму, акцентувати увагу на головних елементах композиції й пластично виразних деталях, досягти художньої образності навіть на сучасних геометричних будинках.

Також необхідно торкнутися категорії світлової інформації й реклами. Установки цієї групи служать основними засобами створення образних характеристик середовища й формування архітектурних світлових просторів, хоча їхня роль допоміжна.

Найбільш широке поширення кольородинаміка отримала у двох, не сказати, щоб діаметрально протилежних, але все-таки різних напрямах: рекламне освітлення об'єктів і декоративне архітектурне освітлення.

Світло-інформаційні та світло-рекламні установки - традиційний і розвиваючий в нашому місті елемент, що розвивається в нашому місті, візуально-інформаційних, комунікаційних і комерційних систем і, у той же час, це найбільш мінливий елемент систем міського освітлення. У цю групу можуть бути віднесені й освітлені вітрини на перших поверхах торгівельних установок і рекламні установки, освітлені прожекторними світильниками. При розробці концепції архітектурного освітлення міста в цілому на початковій стадії виявляються існуючі архітектурні ансамблі й комплекси, а також архітектурні й будівельні домінанти, що дозволяють розставити світлові акценти, додатково підкреслити визначні пам'ятки міста. Правильне сполучення архітектури об'єкта й використаних прийомів і засобів освітлення визначає успіх у сприйнятті цього об'єкта у вечірній час.

Оскільки мова йде про враження й оцінки навколишнього середовища, отримані людиною за допомогою очей у процесі зорового сприйняття в різних умовах, головним чином в умовах електричного освітлення, у тому або іншому ступені присутнього в міському середовищі в темний час доби, необхідно уявляти собі основні механізми й закономірності роботи ока разом із зоровими центрами мозку.

Око здатне оцінювати загальну кількість світла, що доходить до нього, його якість і розподіл у різних напрямках. Іншими словами, око являє собою не тільки орган світловідчуття, але й оптичний аналізатор навколишнього світу, що дає можливість бачити предмети й одержувати враження, що збуджують думки й емоції, на підставі яких народжуються судження й реалізуються дії. Поле зору людини навіть при нерухливому погляді двома очима (бінокулярне бачення) досить велике, але в реальних умовах воно не буває фіксованим і ще більше розширюється внаслідок переведення погляду із предмета на предмет, поворотів голови й тіла. Зорові відчуття, що виникають у людини в результаті дії на очі видимого випромінювання, дозволяють судити про світлість й кольоровість, розміри й форму предметів, що випромінюють і відбивають світло, їхній рух й взаємне розташування. Ці відчуття можуть бути різні в одній і тій же, але по-різному освітленій архітектурно-просторовій ситуації, тобто вони залежать від умов світлокольорової адаптації ока, здатного працювати в одному із трьох режимів: денному, сутінковому, нічному.

У деяких країнах Заходу зоровий комфорт - одна з екологічних проблем, що входить у поняття "якість життя", що дозволяє говорити при існуючому рівні її рішення про початок епохи "культури освітлення". Наші будівельні норми обмежують засліпленість пішоходів і водіїв світильниками функціонального освітлення. У той же час зоровий дискомфорт - майже невід'ємна властивість на більшій частині території міст у темний час доби. Він виникає, по-перше, від нестачі світла, по-друге, від надмірних контрастів і сліпучих джерел, по-третє, від "візуального хаосу" у полі зору людини. Якщо перші дві причини можуть бути у якійсь мірі усунуті на основі норм світлотехнічними засобами, то третя безпосередньо пов'язана з естетичними питаннями й вимагає участі фахівців з художньою підготовкою, психологів і екологів.

Відомо, що зоровий дискомфорт навіть протягом недовгого перебування людини в міському середовищі втомлює її, викликає роздратування, депресії й стреси, іноді є причиною головного болю, травм, погіршення загального самопочуття. Ці взаємозв'язки ще далеко не вивчені й, мабуть, залежать від конкретної причини дискомфорту й комплексного впливу багатьох несприятливих факторів середовища. Існуючі у нас нормативні рівні освітленості й низькі якісні показники освітлювальних установок у більшості пішохідних зон і житлових територій, що збільшуються їх поганою експлуатацією, повинні бути переглянуті з орієнтацією на пріоритет пішохода, а не водія, як це склалося на практиці. У цьому, зокрема, зможе реалізуватися ідея гуманізації міського середовища, тому що саме пішохід має безпосередній, масовий контакт із середовищем, він, а не водій, її прямий користувач і цінитель. Це зрозуміло, не означає, що вимоги до освітлення транспортних зон за умовами безпеки руху повинні бути знижені.

Відчуття зорового дискомфорту від невдалого розподілу яскравості у полі зору, що приводить до "візуального хаосу", ставить проблему не тільки екологічного, але й художньо-композиційного характеру.

Світлове середовище міста створюється:

- функціональним стаціонарним освітленням транспортних вулиць і магістралей, їх перетинів і пішохідних ділянок території;

- архітектурним освітленням фасадів визначних об'єктів;

- світловими написами й зображеннями, що відображають просторовий розподіл візуальної інформації й реклами в місті;

- сезонним або постійним художньо-декоративним освітленням елементів міського ландшафту;

- ілюмінаційним святковим освітленням;

- постійним або тимчасовим освітленням спеціального призначення (стадіонів, виставок-ярмарок, портів, будівництв і т. п.).

Цей аналіз стану мереж зовнішнього освітлення магістралей, вулиць, парків, скверів, фонтанів, дворів та територій, прилеглих до будинків - це перший комплексний аналіз стану справ зовнішнього освітлення в місті Києві за часів незалежної України, який охоплює всі без виключення питання: стан справ освітлення магістралей та вулиць, мостів, прибудинкових територій та малоповерхових забудов; парків та фонтанів; архітектурно-художнього освітлення пам'яток культурної спадщини, архітектури та будинків міського значення, а також містить опис нинішнього технічного та технологічного стану систем управління зовнішнім освітленням міста, опор, світильників, шаф управління та електромереж зовнішнього освітлення.

За оперативною інформацією, наданою комунальною корпорацією "Київавтодор", в місті Києві налічується 1985 об'єктів шляхової мережі. Із них магістральних вулиць загальноміського значення - 162 одиниці, магістральних вулиць районного значення - 315 одиниць, вулиць та доріг місцевого значення 1508 одиниць. Для освітлення зазначених об'єктів існує мережа зовнішнього освітлення, що складається з електромережі, опор, освітлювального обладнання та шаф управління.

Активне фінансування видатків на капітальний ремонт почалося з 1998 року. За цей період комунальне підприємство "Київміськсвітло" проводило капітальний ремонт мережі зовнішнього освітлення на вулицях та прибудинкових територіях. Показники виконання наведено в табл. 1.1:

Таблиця 1.1

Під час розроблення Програми було проведено повний аналіз складових частин мережі зовнішнього освітлення міста.

1.1. Опори зовнішнього освітлення та їх розподіл

У першу чергу був проведений аналіз опор зовнішнього освітлення. Типи опор зовнішнього освітлення вказані в табл. 1.2:

Таблиця 1.2

З таблиці видно, що у місті залишається велика кількість залізобетонних опор типу ООУ - 1, СОК - 3, СОК - 5, ПО - 1, термін експлуатації яких перевищує 30 років. Ці опори зняті з виробництва в місті Києві ще в 90-х роках. Переважна більшість опор вже не відповідає своїм технічним характеристикам несучої спроможності через наявність в них тріщин, а деякі взагалі потребують термінової заміни. Також у м. Києві налічується 5 дерев'яних опор, які знаходяться на бульварі Т. Г. Шевченка (Ботанічний сад).

1.2. Електролінії зовнішнього освітлення

Другою складовою аналізу зовнішнього освітлення м. Києва є електролінії, протяжність яких 4897,85 км мереж. Серед них:

- повітряні лінії, виконані неізольованим проводом, протяжність яких 735,8 км,

- повітряні лінії, виконані самоутримним ізольованим проводом, - 2127,45 км;

- повітряні кабельні лінії - 663,6 км;

- кабельні лінії, прокладені в землі, - 1371 км.

Пріоритетним напрямком роботи комунального підприємства "Київміськсвітло" є прокладання електромережі зовнішнього освітлення в землі в трубах ПХВ d = 76 мм, на переїздах в азбестоцементних трубах, з технологічними колодязями біля опор на переїздах та на поворотах кабельної лінії. За наявності великої кількості комунікацій в місті (особливо в центральній його частині) прокласти кабель в землі неможливо та недоцільно із-за значного збільшення вартості робіт. В таких випадках використовується чотирипровідна самоутримна система з ізольованого проводу.

На початку розвитку мереж зовнішнього освітлення на пострадянському просторі широко використовувався неізольований провід, який досить часто зустрічається і досі в м. Києві. Станом на 01.12.2010 року в господарстві КП "Київміськсвітло" перебуває близько 735,8 км електромережі, яка виконана неізольованим алюмінієвим проводом марки А-16, А-25 та А-35. Такі мережі схильні до частих обривів, небезпечних для населення, коротких замикань та потребують постійного відновлення. Тому використання цієї технології є морально та фізично застарілим, ускладнює технічне обслуговування і потребує повної заміни.

1.3. Освітлювальне обладнання (світильники)

Третьою складовою аналізу зовнішнього освітлення м. Києва є освітлювальне обладнання (світильники) у кількості 143200 шт. Дані про кількість світильників за типами джерела світла наведено у табл. 1.3:

Таблиця 1.3

Згідно з таблицею 1.3 на обслуговуванні підприємства налічується 25400 шт. світильників, в яких використовується ртутна лампа типу ДРЛ.

Ці світильники значно поступаються світлотехнічними характеристиками та технічними параметрами світильникам з натрієвою лампою (тип ДНаТ), є екологічно небезпечними, енергоємними та морально застарілими. Порівняльну характеристику ламп наведено в таблиці 1.4:

Таблиця 1.4

Таким чином, за всіма характеристиками світильники з ртутними лампами типу ДРЛ гірші за світильники з натрієвими лампами типу ДНаТ.

Слід зазначити, що в країнах Європейського Союзу сьогодні вже заборонили використання небезпечних для здоров'я людини ртутних ламп. Так, відповідно до Директиви EU 2005/32/ЕС щодо впровадження максимально енергоефективних продуктів компанія "General Electric" прийняла рішення про припинення їх виробництва з липня 2008 року в Європі, а залишила виробництво тільки в Китаї.

1.4. Шафи управління

Важливим елементом мережі зовнішнього освітлення є шафи управління у загальній кількості по місту 1401 шт. Вони виготовлені із звичайної сталі, здебільшого розташовані біля проїжджої частини дороги та перебувають під впливом атмосферних опадів та хімічних сполук понад 30 років, як наслідок, перебувають в незадовільному стані.

До останнього часу використовувались шафи І-710, які мали суттєві недоліки, а саме:

- під впливом агресивного середовища шафи, що виготовлені з чорного металу, піддаються корозії, в зв'язку з чим потребують при експлуатації фарбування і ремонту щорічно;

- великі габарити корпусу розраховані на технічно застаріле комплектуюче обладнання, дверцята виконані з двох стулок, що ускладнює виконання антивандальних конструкцій по запобіганню несанкціонованому відкриттю шафи;

- технічно застаріле комплектуюче обладнання вимагає значних витрат та часу при ремонті;

- при великих габаритах шафи і встановленого застарілого обладнання неможливо встановити термінал управління і контролю за зовнішнім освітленням м. Києва "Спрут-105".

Виходячи з вищенаведеного, керівництво КП "Київміськсвітло" з 2008 року прийняло рішення перейти на нову модель шаф І-701Н, що відповідає всім необхідним умовам, передбачає розширення функціональних можливостей по управлінню зовнішнім освітленням: функціональним, архітектурно-декоративним, інформаційно-рекламним, а також надає можливість модернізації системи контролю за мережами зовнішнього освітлення по струму навантаження. Порівняльну таблицю комплектації та функцій шаф управління наведено в таблиці 1.5:

Таблиця 1.5

За технічним завданням КП "Київміськсвітло" було розроблено та затверджено ТУ У 31.2-01412785-027:2008, на виготовлення модернізованої шафи управління зовнішнім освітленням І-710Н. Наразі вже замінено 12 старих шаф на нові, а кількість шаф, які потребують негайної заміни, - налічує 308 шт.

1.5. Мережі освітлення мостів

Особливої уваги потребує освітлення мостових переходів через водні перешкоди. Зазначені об'єкти являються стратегічними для життєдіяльності міста та мають велику інтенсивність руху автотранспорту. На жаль, на сьогоднішній день за результатами замірів, проведених лабораторією КП "Київміськсвітло", їх освітлення не відповідає діючим нормативам. Дані замірів наведено в таблиці 1.6:

Таблиця 1.6

_________

Примітка:

Emax - максимальна освітленість на проїжджій частині мосту;

Emin - мінімальна освітленість на проїжджій частині мосту;

Eсер - середня освітленість на проїжджій частині мосту.

Як видно з таблиці, освітленість всіх мостів не є рівномірною по довжині проїжджої частини, а середнє значення освітленості є набагато меншим у порівнянні з нормативним, за виключенням Південного мосту.

1.6. Аналіз світлотехнічних характеристик

З існуючих в м. Києві 162 вулиць загальноміського значення КП "Київміськсвітло" провело заміри освітленості на 24 вулицях (15 % від загальної кількості). Проаналізувавши результати замірів, встановлено, що в 50 % вулиць, що перевірялись, рівень освітленості не відповідає нормативному.

Наприклад розглянемо існуючий стан світлотехнічної установки на бульварі Т.Г. Шевченко.

Medio 150 Вт, - шаг 25 м / Фиктивные цвета - визуализация

Рис. 1.1. Світлотехнічний розрахунок освітленості на
бульв. Т. Шевченко при роботі світлотехнічної установки
на 100 % потужності освітлення.

Зі світлотехнічного розрахунку видно (рис. 1.1), що вулиця має нерівномірну освітленість, великі перепади освітленості на проїжджій частині, ребристість освітлення, середня освітленість 12 - 15 лк при нормованій середній освітленості 20 лк (рис. 1.2) (згідно ДБН В.2.5.-28-2006 "Природне і штучне освітлення"). Це неприпустимо, тому що знижує безпеку руху транспорту.

Medio 250 Вт, - шаг 15 м / Фиктивные цвета - визуализация

Рис. 1.2. Світлотехнічний розрахунок освітленості на
бульв. Т. Шевченко при роботі світлотехнічної установки
на 100 % потужності освітлення за нормативами.

В м. Києві для економії електроенергії в нічний період світлотехнічні установки переводять на черговий режим, коли вони працюють на 50 % від споживчої потужності. При цьому середня освітленість проїжджої частини падає до 5 - 10 лк (рис. 1.3). Це замало для освітлення вулиць при необхідній середній освітленості 20 лк (згідно ДБН В.2.5.-28-2006 "Природне і штучне освітлення").

Medio 150 Вт 50 %, - шаг 25 м / Фиктивные цвета - визуализация

Рис. 1.3. Світлотехнічний розрахунок освітленості
на бульв. Т. Шевченко при роботі світлотехнічної установки
на 50 % потужності освітлення за нормативами.

Виходячи з аналізу вище наведених світлотехнічних розрахунків та замірів освітленості, можна зробити висновок про необхідність концептуально нового підходу для вирішення цих проблем.

З Рисунками 1.1 - 1.3 можна ознайомитись: розділ "Довідники", підрозділ "Додатки до документів", папка "Рішення".

1.7. Аналіз освітлення прибудинкових територій та вулиць
в мікрорайонах малоповерхової (приватної) забудови

Після проведення аналізу вулиць в мікрорайонах малоповерхової (приватної) забудови гострим питанням постала необхідність будівництва мереж зовнішнього освітлення у Голосіївському (2 вулиці), Дарницькому (83 вулиці), Святошинському (1 вулиця) районах, де освітлення зовсім відсутнє.

Як наслідок, виникає необхідність у передбаченні нових потужностей при комплексному проектуванні мереж зовнішнього освітлення, яке повинно вирішити ПАТ "Київенерго" (необхідно передбачити будівництво нових трансформаторних підстанцій або заміну трансформаторів на існуючих підстанціях на більш потужні за рахунок надходження коштів з міського бюджету або залучення коштів інвесторів). Влаштування зовнішнього освітлення повинно вирішуватись в комплексі з прокладанням та реконструкцією мереж газопостачання, телефонізації, побутового енергопостачання, влаштування доріг з твердим покриттям.

Комунальним підприємством "Київміськсвітло" спільно з районними у м. Києві державними адміністраціями було проведено інвентаризацію зовнішнього освітлення прибудинкових територій. За результатами інвентаризації було встановлено, що існує велика частка дворів старої забудови міста, де мережі зовнішнього освітлення свого часу не проектувались і не будувались. Також існують мережі освітлення прибудинкових територій, які в комунальну власність територіальної громади м. Києва не передавались та не обслуговувались протягом багатьох років. Станом на 01.12.2010 кількість неосвітлених дворів у м. Києві становить 1413 одиниць. Перелік адрес поліпшення освітлення в першу чергу наведено у додатку 1.

1.8. Освітлення парків, скверів та фонтанів

За інформацією, наданою комунальним об'єднанням зеленого будівництва та експлуатації зелених насаджень міста "Київзеленбуд", у м. Києві налічується 140 парків та 500 скверів з загальною площею 6494,25 га, з яких лише 127 обслуговує КО "Київзеленбуд", решта належить різним суб'єктам господарювання.

Мережею зовнішнього освітлення оснащено 94 парки та сквери, з них на балансі КП "Київміськсвітло" знаходиться 82 об'єктів, а решта 12 в експлуатацію підприємству не передавалась.

При будівництві нових паркових зон та реконструкції існуючих парків і скверів КО "Київзеленбуд" у своїх проектах передбачає влаштування або реконструкцію зовнішнього освітлення. Існує велика частка парків і скверів міста з застарілим освітлювальним обладнанням, де використовуються світильники з ртутними лампами на залізобетонних паркових опорах. Також, внаслідок девіантних дій велика кількість світильників і опор пошкоджені або зовсім розкрадені, тому потребують комплексної заміни. Так, у 2008-2010 роках КП "Київміськсвітло" відновило у парках та скверах близько 130 світильників.

Загальний стан мереж зовнішнього освітлення в парках та зонах відпочинку, що знаходяться на балансі КП "Київміськсвітло", наведено в таблиці 1.7:

Таблиця 1.7

За інформацією ЗМІ в місті Києві налічується близько 120 малих та великих фонтанів, що знаходяться в експлуатації різних організацій та установ. На балансі ВАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" знаходиться лише 22 шт., з яких лише 10 оснащено підсвіткою, яка передана на баланс КП "Київміськсвітло". Освітлювальне обладнання, яке знаходиться в експлуатації біля 8 - 10 років, перебуваючи під впливом агресивного середовища частково вийшло з ладу та не підлягає ремонту, тому потребує реконструкції та модернізації.

На жаль, освітлення фонтанів в місті виконано без урахування сучасних досягнень у сфері світла та звуку, як, наприклад, це зроблено у містах: Харкові, Івано-Франківську, Лас Вегасі та Ліоні.

1.9. Мережі архітектурно-декоративного освітлення

Комунальним підприємством "Київміськсвітло" спільно з районними у м. Києві адміністраціями та Головним управлінням охорони культурної спадщини було проведено аналіз стану архітектурно-художнього освітлення фасадів, будинків і споруд, пам'ятників тощо.

Згідно з рішенням колегії Київської міської держадміністрації від 05.09.2008 за N 39 "Про стан організації зовнішнього художнього освітлення фасадів будинків і споруд у м. Києві", п. 15, та розпорядженням заступника голови Київської міської державної адміністрації районні в м. Києві державні адміністрації надали списки об'єктів, які, на їх думку, потребують вирішення архітектурно-декоративного освітлення. Загальна чисельність таких об'єктів становить 540 шт.

Зважаючи на вище наведене, КП "Київміськсвітло" разом з провідними компаніями світлотехнічної галузі України, такими, як ТОВ "Компекс-V", ТОВ "Перша технічна компанія", ТОВ "Філіпс Україна", ТОВ "М.І.К. Шорр Проектне бюро", ТОВ "Тера-Лайт", ТОВ "Світлові Технології - Україна", ТОВ "Софіт-Люкс", ТОВ VERS GROUP Co. Ltd, ТОВ "Ест", виділили об'єкти, які дійсно потребують архітектурно-декоративного освітлення, та розробили концепцію архітектурно-декоративного освітлення домінант районів.

На сьогодні 154 об'єкти вже мають архітектурно-декоративне освітлення, яке знаходиться на балансі КП "Київміськсвітло". Серед них лише 30 мають архітектурно-декоративне освітлення, яке перебуває в належному стані і не потребує капітального ремонту.

На інших 124 об'єктах архітектурно-художнє підсвічування перебуває в експлуатації понад 20 - 40 років, є морально та технічно застарілим та потребує капітального ремонту і нових проектних рішень, з урахуванням новітніх технологій для покращення зовнішнього вигляду м. Києва у вечірній та нічний час.

Треба зазначити, що архітектурно-декоративне освітлення повинно виконуватися комплексно, з урахуванням особливостей архітектури та гармоніювати між собою, враховуючи сучасне світлотехнічне обладнання та технології проектування, які передбачають 3D-моделювання для якісного підбору світлотехнічного обладнання, визначення місць його встановлення та отримання реальної картини розподілення світла.

1.10. Святкове освітлення

КП "Київміськсвітло" було проведено аналіз стану існуючого святкового освітлення м. Києва, що знаходиться на балансі у підприємства. На сьогодні значна частина святкових мотивів, що прикрашають вулиці міста, є технічно та морально застарілою. Необхідно повністю обновити святкове освітлення центральної частини міста новим сучасним світлотехнічним обладнанням. Водночас, необхідно передбачити святкове світлове оформлення нецентральних районів, тому пропонується обладнання, яке перебуває в задовільному технічному стані перенести з центральної частини міста на вулиці нецентральних районів столиці.

Таким чином, проведений аналіз стану мереж зовнішнього освітлення магістралей, вулиць, парків, скверів, фонтанів, дворів та територій, прилеглих до будинків, свідчить про необхідність комплексного вирішення проблемних питань зовнішнього освітлення міста Києва. Хронічне обмеження коштів на капітальний ремонт та поточне утримання мереж зовнішнього приводить до руйнування інфраструктури, що створювалася десятиріччями. Ненормативне фінансування утримання мереж найближчим часом поставлять громаду міста перед необхідністю вкладання значних коштів щодо відновлення освітлення Києва.

Розділ II. Мета, основні завдання та
шляхи реалізації завдань Програми

2.1. Мета

Мета цієї Програми полягає у створенні соціальних, економічних та організаційних умов для туристичної привабливості міста, приведення рівня освітлення прибудинкових територій та вулиць приватної забудови до вимог нормативних документів (ДБН В.2.5.-28-2006 "Природне і штучне освітлення"), впровадження енергозберігаючого обладнання.

2.2. Напрями діяльності, завдання та заходи

Для досягнення мети Програми пропонується виконавцю спрямувати зусилля за такими напрямами діяльності: архітектурно-декоративне освітлення архітектурних домінант районів міста (будівлі, споруди, пам'ятки та ін.) та приведення освітлення прибудинкових територій в районах міста у відповідність до вимог нормативних документів.

Основні напрями діяльності та заходи Програми наведено у додатку 3.

Завдання та заходи Програми узгоджені з завданнями та заходами Закону України "Про благоустрій населених пунктів", розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 14.07.2008 р. N 945 "Про розробку Програми по освітленню доріг, мостів, будинків, пам'яток", доручення від 07.12.2010 р. N 44432/08, п. 9 рішення Колегії КМДА від 09.11.2010 р. N 19, п. 6 протоколу доручень від 07.12.2010 N 51.

2.3. Обгрунтування напрямів реалізації завдань

Враховуючи досвід столиць світу та вимоги нормативних документів, для досягнення зазначеної мети необхідно:

За напрямом освітлення прибудинкових територій та вулиць приватної забудови

Реалізація завдань за цим напрямом дасть змогу реалізовувати основні вимоги щодо освітлення міста Києва, визначені Законом України "Про благоустрій населених пунктів".

Ефективне розв'язання зазначеної проблеми можливе шляхом:

- Будівництва нових мереж освітлення згідно з сучасними вимогами;

- Влаштування мереж зовнішнього освітлення вулиць малоповерхової (приватної) забудови;

- Влаштування зовнішнього освітлення дворів та прибудинкових територій;

- Заміна шаф управління вуличним освітленням І-710 на модернізовану шафу управління І-710Н;

- Вдосконалення системи управління та контролю за станом зовнішнього освітлення вулиць м. Києва;

- Розроблення нормативної документації щодо виконання архітектурно-планувального завдання замовниками згідно з сучасними вимогами до освітлення територій.

За напрямом архітектурно-декоративного освітлення

При розробці програми архітектурно-декоративного освітлення м. Києва КП "Київміськсвітло" намагалося за допомогою світла підкреслити пам'ятки архітектури та історії та шляхом освітлення будівель на площах і на основних транспортних магістралях об'єднати райони міста в єдиний комплекс.

Враховуючи основні транспортні потоки, історичні та соціологічні аспекти, обрано певне коло будівель, пов'язаних між собою територіально та об'єднаних в комплекси - вузли.

Окремо розташовані будівлі та вузли передбачається поєднати між собою за рахунок освітлення зелених насаджень, дерев у паркових зонах вздовж основних транспортних артерій районів міста, що дозволить утворити таким чином певний загальний світловий простір. Вузли мають бути пов'язані не лише територіально, а також вибором метода освітлення фасадів, джерел світла, їх потужності та спектру випромінювання.

Існуючі архітектурні домінанти, історичні пам'ятки та пам'ятки архітектури поєднуються на загальному плані з переліком готелів, основних вулиць та найкоротших пішохідних шляхів у план туристичних маршрутів, згідно з яким повинні бути пов'язані естетично та тематично всі елементи міської архітектури як вдень, так і вночі. Світильники та опори, малі архітектурні форми мають виконувати роль покажчиків, легко вписуватися в історичне та сучасне середовище, гармонійно виглядати вночі, не спотворювати вигляд фасадів вдень.

Програму було розроблено згідно з адміністративно-територіальними районами міста Києва.

При формуванні архітектурно-декоративного освітлення враховувались архітектурні та геоморфологічні особливості районів.

В основі пропозиції освітлення полягає принцип "кратних домінант", розташованих вздовж основних транспортних магістралей. Освітлення за даним принципом формує:

- естетичні основи світлопростору;

- зорові переконливі орієнтири, які облегшують орієнтування для водіїв та пішоходів;

- світлопанораму та вечірній вигляд району.

Основні принципи та методи освітлення:

Під методом ілюмінації слід розуміти певний спосіб освітлення фасадів, об'єкта, що характеризується створеним ефектом, насамперед розподілом яскравості, а також специфікою розташування точок закріплення та фотометричними характеристиками використаного обладнання. Залежно від вимог часу, інвестиційних можливостей, запланованого ефекту і наявності певної техніки розрізняють два основні методи ілюмінації:

- метод заливаючого світла (загальний, поверхневий);

- точковий (локальний, детальний).

Для архітектурно-декоративного освітлення м. Києва поєднано окремі принципи обох згаданих методів, тобто застосовано змішаний метод, згідно з яким окремі фрагменти фасадів освітлені локально, інші - загально.

Так як Київ, насамперед, є містом з давньою історією, в якому знаходиться багато пам'ятників, пам'яток архітектури, об'єктів культурної спадщини, було прийнято рішення, що доцільним є застосування "консервативних" кольорів архітектурно-декоративного освітлення, а саме білого (від теплого до холодного) та жовтого. Пріоритетним є використання світлових приладів з енергоефективними металогалогенними та натрієвими джерелами світла. Хоча не виключається можливість використання кольорових джерел світла там, де це доцільно, а саме: зони відпочинку, розважальні комплекси, видовищні споруди тощо.

При формуванні архітектурно-декоративного освітлення враховувались архітектурні та геоморфологічні особливості кожного району міста. В основі пропозиції освітлення полягає принцип "кратних домінант", розташованих вздовж основних транспортних магістралей. Освітлення за даним принципом формує:

- естетичні основи світлопростору;

- зорові переконливі орієнтири, які облегшують орієнтування для водіїв та пішоходів;

- світлопанораму та вечірній вигляд району.

В основному домінантними є білі та жовті кольори.

В якості джерел світла будуть використовуватися:

- натрієві лампи потужністю 70 Вт;

- світильники з люмінесцентними лампами потужністю 35 Вт;

- світильники з металогалогенними енергозберігаючими лампами потужністю 70 - 150 Вт;

- прожектори потужністю 70 - 150 - 250 - 400 Вт холодного та теплого кольору.

При цьому, проектний рівень освітленості на фасадах будівель та пам'яток буде на рівні 40 - 100 лк.

В рамках Програми КП "Київміськсвітло" було виділено об'єкти, які дійсно потребують архітектурно-декоративного освітлення та розроблено концепцію архітектурно-декоративного освітлення домінант районів (додаток 2).

2.4. Очікувані результати, ефективність Програми

Виконання Програми дозволить покращити естетичний вигляд архітектурних домінант районів міста, забезпечити рівень освітлення прибудинкових територій в районах міста у відповідності до вимог нормативних документів, підвищити соціальну та туристичну привабливість міста до рівня світових та дасть можливість:

- систематизувати технічне обслуговування та експлуатацію архітектурно-декоративного освітлення архітектурних домінант районів міста;

- покращити рівень освітлення прибудинкових територій в районах міста та упорядкувати експлуатаційно-технічне обслуговування електромереж зовнішнього освітлення;

- стабілізувати витрати на технічне обслуговування електромереж зовнішнього освітлення та споживання електричної енергії;

- сприяти розвитку туристичної інфраструктури (готелі, організація дозвілля гостей, торгівля, туризм тощо);

- залучити вітчизняні та іноземні інвестиції в економіку м. Києва.

Показники очікуваних результатів, які передбачається досягти шляхом реалізації завдань та заходів Програми, наведені у додатку 3.

2.5. Результативні показники

2.5.1. Ресурсне забезпечення Програми

В цілому для реалізації Програми необхідно 387,7056 млн. грн., у тому числі на 2011-й рік - 57,4 млн. грн. (таблиця 2.1) (додаток 3)

Таблиця 2.1

____________

* - Обсяг коштів, які пропонується залучити на виконання Програми в 2011 році, визначено після проходження державної експертизи; витрати наступних років розраховано з врахуванням типових робіт 2011 року.

Джерела фінансування заходів Програми:

- кошти, передбачені загальним та спеціальним фондами бюджету на відповідний рік КП "Київміськсвітло";

- кошти державного бюджету;

- кошти бюджету міста Києва;

- кошти власників (балансоутримувачів) будинків (споруд);

- гранти, кредити міжнародних організацій, благодійні внески;

- іноземні інвестиції та кошти юридичних та фізичних осіб, що залучаються шляхом фінансового лізінгу із залученням виробників обладнання;

- кредити вітчизняних комерційних банків.

Обсяги фінансування заходів Програми уточнюються при підготовці та винесенні на розгляд Київської міської ради проекту бюджету міста Києва на відповідний рік.

2.5.2. Кількісні показники та очікувані результати

Досягнення мети Програми дозволить:

- забезпечити комплексний підхід до зовнішнього освітлення м. Києва;

- здійснити перехід на 100 % режим освітлення вулиць загальноміського значення та прилеглих до них протягом всієї темної частини доби;

- значно скоротити видатки на утримання мереж зовнішнього освітлення міста;

- поліпшити безпеку на вулицях та покращити криміногенну ситуації в районах;

- досягнути європейського рівня зовнішнього та художнього освітлення будівель, пам'яток культурної спадщини в вечірній час, що значно покращить туристичну та інвестиційну привабливість міста;

- запровадити використання екологічних та енергозберігаючих технологій;

- підготувати спеціалістів відповідної (вищої) кваліфікації, які працюватимуть в КП "Київміськсвітло" над реалізацією Програми;

- зберегти та покращити м. Київ для наступних поколінь.

Кількісні показники програми наведено у додатку 4.

При проведенні робіт з капітального ремонту на мережах зовнішнього освітлення прибудинкових територій та приватної забудови планується замінити 3298 світильників з енергоємною лампою типу ДРЛ на 3453 світильник з енергозберігаючою лампою типу ДНаТ (різниця в кількості пов'язана з необхідністю влаштування додаткових світоточок згідно вимог керівних документів). Розрахункова ефективність впровадження зазначених світильків складає близько 400 тис. грн. на рік.

2.6. Координація та контроль за виконанням Програми

Безпосередній контроль за виконанням Програми здійснює перший заступник голови Київської міської державної адміністрації. Загальну організацію та координацію робіт з виконання заходів Програми здійснює КП "Київміськсвітло".

Виконавець Програми забезпечує раз на півроку подання Головному управлінню економіки та інвестицій, Головному фінансовому управлінню виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та постійній комісії Київської міської ради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку узагальненої інформації про хід виконання Програми за I півріччя та рік до 25 вересня та 25 березня відповідно.

Інформація про хід виконання Програми публікується в газетах "Хрещатик", "Українська столиця", "Вечірній Київ", висвітлюється на телеканалі "ТРК Київ", у програмах радіостанції "Радіо Київ" та інших комунальних засобах масової інформації.

Заступник міського голови - секретар Київради Г.Герега

Додаток 1

Перелік
адрес прибудинкових територій, зовнішнє
освітлення яких потребує покращення

Заступник міського голови - секретар Київради Г.Герега

Додаток 2

Перелік
адрес будівель (споруд), фасади яких підлягають
архітектурно-декоративному освітленню

Заступник міського голови - секретар Київради Г.Герега

Додаток 3

Напрями діяльності та заходи
міської цільової програми зовнішнього
освітлення міста Києва "Яскраве місто"
до 2014 року

Заступник міського голови - секретар Київради Г.Герега

Додаток 4

Кількісні показники завдань та заходів

Документи що посилаються на цей