ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
02 серпня 2012 року
м. Київ
Справа N 18/3201/11
Про стягнення грошових коштів
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді Добролюбової Т.В.
суддів Гоголь Т.Г.,
Дроботової Т.Б.
розглянувши у судовому засіданні за участю представників сторін:
позивача: Дряхлов Є.О. - дов. від 04.01.12,
відповідачів: не з'явились, повідомлені належно
матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.12 у справі Господарського суду N 18/3201/11 Полтавської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" до
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізумруд"
2. Державне підприємство "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами"
3. Товариства з обмеженою відповідальністю "Контанго Трейд"
про стягнення 31359,15 грн.
Розпорядженням Секретаря другої судової палати від 31.07.12 у зв'язку з відпусткою судді Швеця В.О. для розгляду касаційної скарги у цій справі призначено колегію суддів у складі: Добролюбової Т.В. - головуючого, Гоголь Т.Г., Дроботової Т.Б.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізумруд", Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами", Товариства з обмеженою відповідальністю "Контанго Трейд" про стягнення з них солідарно 31359,15 грн. у зв'язку з нестачею нафтопродуктів. Позивач посилався на несплату відповідачем повної вартості поставлених нафтопродуктів за договором поставки N 251 від 25.11.10. Позов обґрунтований приписами статей 525, 526, 530, 610, 625 Цивільного кодексу України, статей 193, 218, 29 Господарського кодексу України.
Позивач до прийняття рішення у справі відмовився від позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Ізумруд", Товариства з обмеженою відповідальністю "Контанго Трейд" та просив стягнути з Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" 31359,15 грн. за нестачу нафтопродуктів.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 27.12.11 (суддя Гетя Н.Г.) в позові відмовлено. Господарський суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог та установив факт порушення позивачем порядку приймання нафтопродуктів, встановленого спірним договором та Інструкцією про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики N 281/171/578/155 від 20.05.08.
Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.12 (судді: Гончар Т.В., Барабашова С.В., Слободін М.М.) перевірене рішення господарського суду залишено без змін з тих же підстав.
До Вищого господарського суду України з касаційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД", в якій просить скасувати рішення і постанову у справі та стягнути з відповідача-2 спірні кошти за нестачу вантажу. Обґрунтовуючи доводи касаційної скарги, скаржник посилається на порушення господарськими судами статей 908, 909 Цивільного кодексу України, статі 306 Господарського кодексу України, пунктів 5.2.5, 5.2.11 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики N 281/171/578/155 від 20.05.08. Товариство зазначає, що залучення експертної організації можливе у разі, коли це обумовлено відповідним договором. Проте, як зазначає скаржник, між позивачем і відповідачем такі договори не укладалися.
Від відповідачів відзиву на касаційну скаргу судом не отримано.
Вищий господарський суд України, заслухавши доповідь судді Гоголь Т.Г., пояснення представника позивача, переглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами приписів чинного законодавства, відзначає наступне.
Господарськими судами попередніх інстанцій установлено та підтверджено матеріалами справи, що 18.02.11 між позивачем - покупцем і постачальником - відповідачем-3 був укладений договір поставки нафтопродуктів N 102116. За умовами цього договору відповідач-3 - постачальник зобов'язався передати у власність позивача - покупця нафтопродукти, а останній, в свою чергу, прийняти та сплатити їх вартість. Умовами цього договору (пункти 2.6, 2.7, 2.10) сторони обумовили, що покупець здійснює приймання товару за кількістю у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики N 281/171/578/155 від 20.05.08. Сторони також домовилися, що приймання товару за кількістю здійснюється за участю експерта регіональної Торгово-промислової палати зі складанням відповідного акта. Водночас пунктом 2.13 договору передбачено, що у разі якщо постачальник не виступає безпосередньо вантажовідправником товару, який постачається за договором, претензії, зокрема, про неналежну кількість товару пред'являється до вантажовідправника товару. Господарськими судами в процесі розгляду спору установлено та підтверджено матеріалами справи, що 13.07.11 за залізничною накладною N 46512943 на адресу позивача надійшли вагони-цистерни N 74132622, N 74038209 з нафтопродуктами - бензином А-95, вантажовідправником яких є Державне підприємство "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами". При цьому, як установили суди, вантаж прибув у справних вагонах та за справними запірно-пломбувальними пристроями. При прийманні вантажу позивачем було створено комісію, яка виявила нестачу нафтопродуктів: у вагон-цистерні N 74132622 - 308 кг, у вагон-цистерні N 74038209 - 2763 кг, у зв'язку з чим їх прийняття було зупинено. Водночас господарські суди установили, що при прийманні спірних нафтопродуктів не було залучено експертів Торгово-промислової палати, відповідний акт експертизи не складався, як то передбачено спірним договором і Інструкцією. Як убачається з матеріалів справи, предметом даного судового розгляду є вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" про стягнення з Державного підприємства "Феодосійське підприємство із забезпечення нафтопродуктами" 31359,15 грн. за нестачу нафтопродуктів. Ухвалюючи судові акти у справі, господарські суди дійшли висновку про необґрунтованість позову, а відтак і відсутність підстав для його задоволення. Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, яка затверджена Наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики N 281/171/578/155 від 20.05.08, встановлює єдиний порядок організації та виконання робіт, пов'язаних з прийманням, транспортуванням, зберіганням, відпуском та обліком товарної нафти і нафтопродуктів. Вимоги цієї Інструкції є обов'язковими для всіх суб'єктів господарювання (підприємств, установ, організацій та фізичних осіб - підприємців), що займаються хоча б одним з таких видів економічної діяльності, як закупівля, транспортування, зберігання і реалізація нафти і нафтопродуктів на території України. Пунктом 5.2 названої Інструкції передбачено, що комісійне приймання нафти або нафтопродукту за кількістю здійснюють уповноважені наказом керівника підприємства-вантажоодержувача особи, які мають відповідну освіту, кваліфікацію та досвід роботи з питань визначення кількості нафти і нафтопродуктів у залізничних цистернах, на яких покладено відповідальність за дотримання правил приймання нафти і нафтопродуктів, установлених цією Інструкцією та іншими нормативно-правовими актами та нормативними документами. За потреби до приймання нафти або нафтопродуктів можуть залучатись представники незалежної експертної організації, якщо її визначено у відповідному договорі. Як вже зазначалося позивач звернувся до відповідача з позовом про стягнення 31359,15 грн. за нестачу нафтопродуктів. Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Дослідивши обставини та зібрані у справі докази, господарські суди установили наступне: договором поставки від 18.02.11 N 102116 було передбачено, що покупець (позивач у справі) повинен здійснювати приймання вантажу за кількістю за участю експерта; покупець не залучив до участі у прийманні нафтопродуктів експерта, тобто порушив умови спірного договору; у разі відвантаження нафтопродуктів вантажовідправником, а не продавцем за договором претензії щодо нестачі повинні пред'являтися до вантажовідправника (на підставі актів, складених у відповідності до умов договору та Інструкції). Враховуючи викладене та те, що позивачем не було дотримано порядку приймання нафтопродуктів, а відтак не доведена належними доказами їх нестача, господарські суди визнали безпідставним стягнення з відповідача-2 коштів за нестачу нафтопродуктів. Відповідно до вимог статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція, виходить з обставин, встановлених у даній справі господарськими судами. Згідно з приписами частини 2 статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх. Довід скаржника про відсутність підстав для залучення до приймання вантажу незалежних експертів не може бути підставою для скасування судових актів у справі, оскільки спростовується обставинами установленими господарськими судами та умовами спірного договору. Інші доводи касаційної скарги також визнаються неспроможними та стосуються переоцінки доказів у справі, яка за приписами статі 111-7 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції суду касаційної інстанції. Інші доводи також визнаються неспроможними та не спростовують установленого судами. Отже, з урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів визнає, що відсутні підстави для скасування постанови у справі та задоволення касаційної скарги.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 111-5, 111-7, 111-8, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
постановив:
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.03.12 у справі N 18/3201/11 залишити без змін.
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Псьол ЛТД" залишити без задоволення.
Головуючий
Судді