ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
09 серпня 2012 року
м. Київ
Справа N П/9991/507/12
Про оскарження рішення
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого судді Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
суддів - Веденяпіна О.А.,
Зайця В.С.,
Кочана В.М.,
Кравцова О.В.,
при секретарі судового засідання Кучерук І.М.,
за участю позивача - ОСОБА_6,
представника відповідача - ОСОБА_1,
представника третьої особи - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції, третя особа - Вища кваліфікаційна комісія суддів України, про оскарження рішення,
встановив:
ОСОБА_6 звернувся до суду із позовом, в якому просить визнати незаконним та скасувати рішення Вищої ради юстиції "Про залишення без задоволення скарги кандидата на посаду судді безстроково ОСОБА_6 на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21 грудня 2010 року N 883/6-Зп про направлення матеріалів щодо його звільнення у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку повноважень на посаді судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області до Вищої ради юстиції для внесення подання Президентові України про звільнення з посади судді" від 11 квітня 2012 року N 622/0/15-12.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_6 зазначає, що рішенням Вищої ради юстиції (далі - Рада) від 17 травня 2010 року N 317/0/15-10 констатовано порушення Вищою кваліфікаційною комісією суддів України (далі - Комісія) порядку проведення кваліфікаційної атестації (співбесіди), встановленого Законом України "Про судоустрій", і матеріали про звільнення позивача з посади судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області для вирішення питання про обрання його суддею безстроково повернуто Голові Верховного Суду України, який, у свою чергу, повернув вказані матеріали за належністю до Комісії. Вказує, що у відповідності до діючого на той час законодавства Комісія повинна була протягом місяця розглянути повернуті матеріали відносно нього, однак вказана вимога Закону виконана Комісією не була. Зазначає також, що невиконання Комісією рішення Ради від 17 травня 2010 року N 317/0/15-10 на засіданні Ради 11 квітня 2012 року не досліджувалось та відображення в рішенні Ради від 11 квітня 2012 року N 622/0/15-12 не знайшло. Крім цього, позивач стверджує, що про засідання Комісії 21 грудня 2010 року він не був повідомлений і не отримував копії рішення N 883/6-Зп, що прийняте на ньому.
В судовому засіданні позивач позов підтримав і просив його задовольнити повністю, посилаючись на те, що оскаржене ним до Вищої ради юстиції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 21 грудня 2011 року прийняте з порушенням вимог закону, проте Вища рада юстиції всебічно не з'ясувала усіх обставин та не врахувала зазначених ним аргументів, а тому вважає рішення відповідача від 11 квітня 2012 року N 622/0/15-12 незаконним.
Представник відповідача позов не визнала та заперечила щодо нього, посилаючись на те, що до Вищої ради юстиції можуть бути оскаржені рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України тільки у випадках, передбачених законом. Рішення, яке оскаржив позивач, в силу положень закону не може бути оскаржене до відповідача, а тому його рішення прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача підтримала позицію представника відповідача і просила відмовити у задоволенні позову, аргументуючи тим, що рішення відповідача є законним.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та представника третьої особи, а також дослідивши докази у справі, суд встановив наступне.
21 грудня 2010 року Вищою кваліфікаційною комісією прийнято рішення N 883/6-Зп про направлення до Ради матеріалів щодо звільнення ОСОБА_6 у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку повноважень на посаді судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області для внесення відповідного подання Президентові України. Не погоджуючись із вказаним рішенням, ОСОБА_6 9 березня 2011 року направив до Ради скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та зобов'язати Комісію прийняти нове рішення.
За результатами проведеної членом Ради ОСОБА_10 перевірки складено довідку від 5 березня 2012 року, в якій член Ради дійшла висновку про необхідність задоволення скарги позивача та скасування рішення Комісії і зобов'язання її прийняти нове рішення.
6 квітня 2012 року позивача було запрошено на засідання секції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посад Ради та засідання Ради, що відбулися 11 квітня 2012 року.
Члени секції Вищої ради юстиції з питань призначення суддів на посади та звільнення їх з посади не досягли консенсусу щодо остаточного висновку відносно рекомендованого рішення Ради.
Рішенням Ради від 11 квітня 2012 року N 622/0/15-2 скаргу позивача від 9 березня 2011 року на рішення Комісії від 21 грудня 2010 року N 883/6-Зп було залишено без задоволення, а оскаржене рішення Комісії - без змін.
Частини перша та четверта статті 24 Закону України "Про Вищу раду юстиції" передбачають, що засідання Вищої ради юстиції вважається правомочним, якщо на ньому присутні більшість членів Вищої ради юстиції від її конституційного складу. Рішення приймається більшістю від конституційного складу Вищої ради юстиції, якщо інше не передбачено цим Законом.
В силу закону Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.
За результатами голосування членів Ради з 11 присутніх за задоволення скарги ОСОБА_6 проголосувало лише троє, що становить менше від конституційної більшості голосів, необхідних для прийняття відповідного рішення.
Даючи юридичний аналіз оскарженому рішенню Ради, колегія суддів враховує наступне.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, Указом Президента України від 31 серпня 2004 року N 1026/2004 призначений строком на п`ять років на посаду судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області. Термін повноважень закінчився 31 серпня 2009 року.
У встановленому законодавством порядку матеріали про вирішення питання стосовно надання висновку щодо можливості обрання ОСОБА_6 на посаду судді безстроково були подані до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, яка діяла на підставі Закону України "Про судоустрій", чинного на той час.
Рішенням цієї Комісії від 12 червня 2009 року N 246/125-б ОСОБА_6 відмовлено у наданні рекомендації для обрання на посаду судді безстроково.
На вказане рішення ОСОБА_6 14 жовтня 2009 року подав скаргу, яку рішенням даної Комісії від 10 грудня 2009 року N 773/14-св залишено без задоволення.
20 квітня 2010 року Головою Верховного Суду України до Вищої ради юстиції внесено подання про звільнення ОСОБА_6 з посади судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області у зв'язку з закінченням строку, на який його призначено.
Рішенням Вищої ради юстиції від 17 травня 2010 року N 317/15-10 зазначені матеріали були повернуті Голові Верховного Суду України для вирішення питання про обрання ОСОБА_6 суддею безстроково.
В подальшому ці матеріали з Верховного Суду України направлено за належністю до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, створеної відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI.
За результатами розгляду цих матеріалів Комісія рішенням від 21 грудня 2010 року N 883/6-Зп вирішила направити матеріали щодо звільнення у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку повноважень на посаді судді Знам`янського міськрайонного суду Кіровоградської області ОСОБА_6 до Вищої ради юстиції для внесення відповідного подання Президентові України про звільнення судді з посади.
У відповідності до частини 5 статті 97 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI у випадках, передбачених цим Законом, рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України може бути оскаржене до Вищої ради юстиції.
В силу положень статей 70, 77, 89 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Вища рада юстиції наділена повноваженнями переглядати та скасовувати рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно встановлення результатів кваліфікаційного іспиту кандидата на посаду судді, про відмову в рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково та про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Положення Закону України "Про Вищу раду юстиції", зокрема статей 29-2, 46 наділяють Раду такими ж повноваженнями щодо розгляду нею скарг на рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Повноваження Вищої ради юстиції, виходячи з яких вона здійснює владні управлінські функції, визначені у статті 131 Конституції України та у Законах України "Про Вищу раду юстиції" та "Про судоустрій і статус суддів".
Системний аналіз відповідних норм Законів "Про судоустрій і статус суддів" та "Про Вищу раду юстиції" вказує на те, що підстави перегляду та скасування Вищою радою юстиції рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України чітко визначені законодавством, а отже є вичерпними.
В судовому процесі встановлено, що на засіданні Комісії 21 грудня 2010 року не розглядалося питання надання позивачу рекомендації для обрання на посаду судді безстроково, рівно як й інші питання, рішення по яких можуть бути оскаржені до Вищої ради юстиції.
З огляду на зазначене, підстави для задоволення Радою скарги позивача на рішення Комісії від 21 грудня 2010 року N 883/6-Зп про направлення матеріалів щодо його звільнення у зв'язку із закінченням п'ятирічного строку повноважень на посаді судді відсутні.
Крім того, колегією суддів не встановлено також будь-яких порушень при розгляді питань Радою.
Формою роботи Ради є засідання секцій та Ради, дати проведення яких та порядки денні визначає Голова Ради. На засіданнях секцій попередньо розглядаються питання, віднесені до повноважень Ради відповідно до законодавства. На засіданнях Ради розглядаються зазначені вище питання разом з висновком секції (параграф 1 глави 2 розділу 1 Регламенту Ради, затвердженого рішенням Вищої ради юстиції від 04.10.2010 N 791/0/15-10).
Пунктом 6 параграфу 3 глави 2 розділу 1 Регламенту Ради встановлено, що прийняття Радою рішень відбувається шляхом відкритого голосування у приміщенні, бути присутніми у якому іншим особам забороняється. У разі необхідності Рада може прийняти рішення про таємне голосування з конкретного питання порядку денного.
З матеріалів справи, зокрема із протоколу N 6 засідання Ради від 11 квітня 2012 року, вбачається, що на засіданні Ради 11 квітня 2012 року було заслухано доповідь члена Ради ОСОБА_10 про матеріали перевірки, проведеної за скаргою позивача на рішення Комісії від 21 грудня 2010 року N 883/6-Зп, пояснення позивача, представника Комісії. За результатами голосування: "за задоволення скарги" - 3, "проти" - 0, "утримались" - 8, прийнято рішення N 622/0/15-12 про залишення скарги ОСОБА_6 без задоволення, а рішення Комісії від 21 грудня 2010 року N 883/6-Зп - без змін.
З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване рішення Ради прийняте на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому правові підстави для задоволення позову відсутні.
За змістом статті 94 КАС України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено рішення, їй не компенсуються.
Керуючись статтями 159 - 163, 171-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
постановив:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_6 відмовити.
Постанова є остаточною і не підлягає перегляду в апеляційному чи касаційному порядку.
Головуючий
Судді