ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
30 травня 2012 року
м. Київ
Справа N К-21109/10
Про визнання нечинним рішення
та спонукання до виконання певних дій
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів - Смоковича М.І.
Чумаченко Т.А.
Мироненка О.В.
провівши письмовий розгляд справи за позовом ОСОБА_3 до Департаменту фінансів Міністерства оборони України третя особа Міністерство оборони України про визнання нечинним рішення та спонукання до виконання певних дій за касаційною скаргою представника Міністерства оборони України на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року
встановила:
У грудні 2008 року позивач звернувся в суд із позовом до Департаменту фінансів Міністерства оборони України, третя особа - Міністерство оборони України, про визнання нечинним рішення відповідача про відмову проведення перерахунку вислуги років у Збройних силах України, зобов'язання перерахувати вислугу років у Збройних силах України з 15.08.1983 року - зарахуванням на перший курс Київського суворовського військового училища, зобов'язання відповідача направити відповідні документи до військового комісаріату АР Крим для внесення змін щодо вислуги років в справу офіцера з подальшим направленням відповідних документів до Головного управління Пенсійного фонду України в АРК для перерахунку пенсії військовослужбовця.
Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2009 року позов задоволено частково. Визнано протиправним рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 10.11.2008 р. про відмову проведення перерахунку позивачу вислуги років у Збройних силах України; зобов'язано Департамент фінансів Міністерства оборони України провести перерахунок вислуги років у Збройних силах України позивачу з 15 серпня 1983 р. В задоволенні решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся зі скаргою до суду апеляційної інстанції щодо скасування зазначеного вище рішення.
Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, постанову суду першої інстанції залишено без змін.
Не погоджуючись із постановою суду першої та ухвалою суду апеляційної інстанцій, представник відповідача звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить ухвалити рішення, яким відмовити в задоволенні позову, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню. Постанова суду першої інстанції та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягають скасуванню, в задоволенні позову слід відмовити, посилаючись на наступне.
Судом встановлено, що позивач ІНФОРМАЦІЯ_1, проходив військову службу у Національному центрі управління та випробувань космічних засобів до 29.12.2007 року та був звільнений з посади начальника групи координації на підставі наказу від 29.12.2007 року N 98-ос згідно з наказом першого заступника Міністра оборони України від 25.12.2007 року. 09.08.2007 року начальником управління пенсійного забезпечення Департаменту з питань бюджету та фінансового моніторингу МО України був складений розрахунок вислуги років військовослужбовця на пенсію, згідно з яким кількість повних років вислуги на пенсію склав 22 роки за період з 01.08.1985 року до 01.08.2007 року. 28.10.2008 року позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок вислуги років на військовій службі з урахуванням часу проходження навчання у Київському суворовському військовому училищі з 15.08.1983 року до 27.06.1985 року. Проте, відповідно до рішення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 10.11.2008 року у проведенні перерахунку позивачу вислуги років у Збройних силах України було відмовлено з причин відсутності припису на військову службу військкомату, а також у зв'язку з тим, що позивач не був допризовником, призовником або військовозобов'язаним. ОСОБА_3 був зарахований суворовцем Київського суворівського військового училища (на даний час - Київський військовий ліцей) та йому було надане посвідчення суворовця НОМЕР_1 від 15.08.1983 р. У зв'язку із закінченням училища в 1985 році, з 27.06.1985 р. він був виключений зі списків особового складу для подальшого навчання у Ростовському вищому військовому командно-інженерному училищі ракетних військ ім. Головного маршала артилерії Недєліна М.І.
Згідно з розрахунку вислуги років початок проходження військової служби врахований з 01.08.1985 року - часу вступу до Ростовського вищого військового командно інженерного училища.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову у службу", військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно ст. 24 Закону "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (в редакції, що діяла до прийняття Закону від 18.06.1999 N 766-XIV), початком перебування на військовій службі вважається: день прибуття до військового комісаріату для відправлення у військову частину - для призовників і офіцерів, призваних із запасу; день від'їзду до місця служби, вказаний у розпорядженні, виданому військовим комісаріатом, - для військовозобов'язаних і жінок; день прибуття на навчання до військово-навчального закладу (військового ліцею).
Вказаний у приписі, виданому військовим комісаріатом, - для допризовників, призовників і військовозобов'язаних.
Постановою Кабінету Міністрів України N 490 від 19.08.1992 "Про реформу системи військової освіти" в редакції, що діяла на момент прийняття, був визначений перелік військових ліцеїв, що були створені на базі інших учбових закладів.
З метою якісної підготовки кандидатів для вступу до військових навчальних закладів, надання державної допомоги у вихованні дітей-сиріт, дітей з багатодітних сімей, а також дітей учасників бойових дій та учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи створені: Київський військовий ліцей на базі Київського суворовського військового училища. Львівський військовий ліцей з присвоєнням йому імені Героїв Крут на базі Львівської спеціальної школи-інтернату з посиленою військово-фізичною підготовкою.
Ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою на базі:
- Сумського вищого артилерійського командного двічі Червонопрапорного училища імені Фрунзе М.В.
- Харківського вищого військового авіаційного інженерного Червонопрапорного училища.
- Донецького вищого військово-політичного училища інженерних військ і військ зв'язку імені генерала армії Єпішева О.О.
- Сімферопольського вищого військово-політичного будівельного училища.
- частини Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків імені Ленінського комсомолу та Чернігівського авіаційно-спортивного клубу Товариства сприяння обороні України (за погодженням з його Центральним комітетом).
- Житомирського вищого ордена Жовтневої Революції Червонопрапорного училища радіоелектроніки протиповітряної оборони імені Ленінського комсомолу.
Таким чином, законодавством було чітко врегульовано питання створення військових ліцеїв на базах суворовських училищ.
Зі справи вбачається, що Київське суворовське військове училище знаходилося до 1991 року у системі освіти Міністерства оборони колишнього СРСР, а у 1991 - 1992 роках - Міністерства оборони України. З 1992 року, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України N 490 від 19.08.1992 року, іменується Київським військовим ліцеєм зі згідно з наказом Міністерства оборони України N 133 від 25.07.1992 року є військовим навчальним закладом.
Крім того, на період навчання позивача в Казанському суворовському училищі діяло Положення про суворівські військові, Нахімовське військово-морське та військово-музичне училища, яке введено в дію наказом Міністра оборони СРСР N 150 1981, відповідно до якого час навчання суворовців, нахімовців та вихованців в суворівських, Нахімовському та Військово-музичному училищах в строк діючої військової служби не зараховується.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" у редакції, що діяла на момент звільнення позивача з військової служби, видами військової служби є: строкова військова служба; військова служба за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського складу; військова служба (навчання) курсантів (слухачів) вищих військових навчальних закладів, а також вищих навчальних закладів, які мають у своєму складі військові інститути, факультети військової підготовки, кафедри військової підготовки (далі - вищі військові навчальні заклади та військові навчальні підрозділи вищих навчальних закладів); військова служба за контрактом осіб офіцерського складу; військова служба за призовом осіб офіцерського складу.
Початком проходження військової служби вважається: 1) день відправлення у військову частину з районного (міського) військового комісаріату - для громадян, призваних на строкову військову службу; 2) день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо) - для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом; 3) день призначення на посаду курсанта вищого військового навчального закладу, військового навчального підрозділу вищого навчального закладу - для громадян, які не проходили військову службу, та військовозобов'язаних.
Таким чином, суд при розгляді справи дійшов помилкового висновку, про те, що на час зарахування позивача до Збройних сил України, навчання у такому військово-навчальному закладі, як Київський військовий ліцей (раніше Київське суворовське військове училище) встановлено законом як військова служба.
З огляду на викладене, постанова суду першої та ухвала суду апеляційної інстанцій підлягають скасувати. В задоволенні позову слід відмовити.
За правилами ст. 229 КАС України, суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 229, 230, 231 КАС України, колегія суддів -,
постановила:
Касаційну скаргу представника Міністерства оборони України задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18 березня 2009 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 10 березня 2010 року скасувати.
Відмовити ОСОБА_3 в задоволенні позову.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
Судді