ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
17 травня 2012 року
м. Київ
Справа N 26/048-11
Про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню частково
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого - судді Дерепи В.І.,
суддів: Бондар С.В.,
Грека Б.М. - (доповідача у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.12 у справі N 26/048-11 господарського суду Київської області за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" про стягнення суми за заявою Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" про визнання наказу господарського суду Київської області від 18.07.11 у справі N 26/048-11 таким, що не підлягає виконанню частково
за участю представників від:
позивача - ОСОБА_4 (дов. від 26.12.11)
відповідача - ОСОБА_5 (дов. від 15.05.12)
встановив:
Відповідач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 117 ГПК України, про визнання наказу господарського суду Київської області від 18.07.11 у справі N 26/048-11 таким, що частково не підлягає виконанню.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.12 (суддя Лилак Т.Д.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.03.12 (колегія суддів у складі: головуючого-судді Жук Г.А., суддів: Тарасенко К.В., Яковлєва М.Л.), заяву Відповідача задоволено частково: наказ господарського суду Київської області від 18.07.11 визнано таким, що не підлягає виконанню, в частині стягнення з Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"144316,81 грн. У іншій частині у задоволенні заяви відмовлено.
Не погодившись судовими актами в частині відмови в задоволенні заяви, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати, та визнати наказ господарського суду Київської області від 18.07.11 у справі N 26/048-11 таким, що не підлягає виконанню у частині стягнення з Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" боргу у сумі 144 316,81 грн., пені у сумі 12 016,15 грн., інфляційних у розмірі 18215,84 грн., 3% річних у розмірі 6 914,76 грн.
Касаційна скарга мотивована відсутністю заборгованості з штрафних та фінансових санкцій у зв'язку з їх списанням на підставі Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Постанови Кабінету Міністрів України від 08.08.11 N 894.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 18.04.11 Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач у справі) звернулась до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" (відповідач у справі) про стягнення боргу в сумі 144316,82 грн., пені 12016,15 грн., інфляційні втрати 18 215, 84 грн. 3% - 6914,76 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язання з оплати переданого природного газу за договором N 57645-06/09-1351 для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.09.
Рішенням господарського суду Київської області від 30.06.11 з Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" стягнуто 144316,82 грн. боргу, 12016,15 грн. пені, 18215,84 грн. інфляційних втрат, 6914,76 грн. 3% річних та судові витрати. На виконання рішення господарського суду Київської області N 26/048-11 від 30.06.11, видано наказ про примусове виконання вказаного рішення.
Відповідач звернувся до суду із заявою в порядку ст. 117 ГПК України, про визнання наказу господарського суду Київської області від 18.07.11 таким, що частково не підлягає виконанню. В обґрунтування своїх вимог, відповідач зазначив, що 04.07.11 останнім перераховано на користь позивача 144 316,81 грн. в рахунок оплати боргу за спожитий природний газ, відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік", постанови КМУ N 503 від 11.05.11, договору N 298/503 про організацію взаєморозрахунку відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.05.11 N 503 від 14.06.11, щодо якого судом прийнято рішення про стягнення.
Крім того, скаржник зазначив, що 08.09.11, Протоколом N 1 комісії з питань списання заборгованості за природний газ, ним, було списано 37 146,75 грн., з яких 12 016,15 грн. пені, 18 215,84 грн. інфляційних втрат та 6 914,76 грн. 3% річних у відповідності до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.11, постанови КМУ N 894 від 08.08.11 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію".
Суди визнали наказ таким, що не підлягає виконанню, лише частково, в сумі 144316,81 грн. (борг за спожитий газ). Судові акти у цій частині не оскаржуються, а тому, не перевіряються судом касаційної інстанції.
Судові акти оскаржуються лише в частині відмови у задоволенні заяви про визнання наказу господарського суду Київської області від 18.07.11 N 26/048-11 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 12 016,15 грн., інфляційних втрат у сумі 18 215,84 грн., 3% річних у сумі 6914,76 грн.
Відмовляючи в задоволенні заяви в цій частині, судами вказано на наступне. Відповідно до вимог Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" та Порядку, для списання боргу необхідно дотримання таких умов, як існування судового рішення, яким передбачено стягнення пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних, а також пеня, штраф, інфляційні втрати та 3% річних не були сплачені станом на 04.06.11 (дата набрання чинності Закону). Враховуючи, що рішення господарського суду Київської області від 30.06.11, набрало законної сили 18.07.11, заборгованість не підлягає списанню, оскільки станом на 04.06.11 даний борг в бухгалтерському обліку суб'єктів списання не був відображений.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає висновки судів помилковими з огляду на те, що відображення чи не відображення штрафних санкцій в бухгалтерському обліку підприємств не має принципового значення для суду і є внутрішнім питанням відповідного товариства. З прийняттям рішення суду зобов'язання сторони за договором не припиняється та не виникає (якщо предметом спору є стягнення заборгованості, як в даному випадку). Нарахування штрафних санкцій та компенсаційних втрат (3% річних та інфляційних) тривало з моменту порушення зобов'язання та не припинилося з прийняттям рішення. Тому невірною є позиція судів про те, що для списання пені, інфляційних та 3% річних необхідною умовою є існування судового рішення (яке, до того ж, набрало законної сили про таке стягнення).
Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Згідно статті 605 Цивільного кодексу України зокрема, зобов'язання припиняється внаслідок звільнення (прощення боргу) кредитором боржника від його обов'язків.
До того ж, згідно п. 2.2 ст. 2 Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" від 12.05.11 N 3319-VI, підлягає списанню заборгованість (у тому числі встановлена судовими рішеннями) з пені, штрафних та фінансових санкцій (три відсотки річних та індекс інфляції), які нараховані підприємствам, визначеним у ст. 1 цього Закону, на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11 і не сплачена станом на дату набрання чинності цим законом. В межах даної справи йдеться про заборгованість за природний газ, використаний до 01.01.11, що сторонами не заперечується.
Постанова Кабінету Міністрів України від 08.08.11 N 894 "Про затвердження Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію" визначає механізм списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, зокрема із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані на заборгованість за природний газ, відповідно до Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію".
Встановлений механізм передбачає вчинення низки дій, направлених на здійснення списання заборгованості, зокрема, утворення повноважних комісій, складання відповідних протоколів та актів. Згідно п. 6 Порядку, кожен учасник процедури списання утворює комісію з питань списання заборгованості, до складу якої обов'язково входить керівник такого учасника, як голова комісії, та головний бухгалтер і яка визначає обсяг заборгованості, що підлягає списанню, у розрізі контрагентів. Списання заборгованості проводиться на підставі протоколів зазначеної комісії, затверджених її головою. Датою списання заборгованості є дата затвердження протоколу. Судами встановлено, що визначений порядок відповідачем дотриманий.
При цьому, посилання судів на п. 7 Порядку списання заборгованості за природний газ та електричну енергію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.11 N 894, не є належними. Так, дійсно, згідно вказаного пункту Порядку, заборгованість із сплати пені, штрафних та фінансових санкцій (3 % річних та індекс інфляції), які нараховані учасникам процедури списання на заборгованість за природний газ, спожитий ними у період з 01.01.97 по 01.01.11, щодо стягнення яких до набрання чинності Законом розпочата процедура судового врегулювання спору і відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, визначається у відповідних договорах, що укладаються між учасниками процедури списання відповідно до Цивільного та Господарського кодексів України.
Між тим, вказане положення п. 7 Порядку не обмежує ні права суду, ні дію Закону України "Про деякі питання заборгованості за спожитий природний газ та електричну енергію" і не суперечить йому. Таким чином, законодавством не встановлено обов'язкової вимоги до відображення такої заборгованості в бухгалтерському обліку підприємства на 01.01.10.
При прийнятті судових актів судами зазначеного не враховано, що призвело до прийняття незаконних судових актів. Тому ухвала та постанова в оскаржуваній частині підлягають скасуванню, заява Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" про визнання наказу господарського суду Київської області від 18.07.11 таким, що не підлягає виконанню підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, суд
постановив:
Касаційну скаргу Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" задовольнити.
Ухвалу господарського суду Київської області від 12.01.12 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.12 у справі N 26/048-11 скасувати в частині відмови у задоволенні заяви Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" про визнання наказу господарського суду Київської області від 18.07.11 таким, що не підлягає виконанню.
Заяву Комунального підприємства Володарської селищної ради "Володарка" про визнання наказу господарського суду Київської області від 18.07.11 таким, що не підлягає виконанню, в цій частині, задовольнити.
Визнати наказ господарського суду Київської області від 18.07.11 у справі
N 26/048-11 в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені у сумі 12016,15 грн., інфляційних втрат у сумі 18215,84 грн., 3% річних у сумі 6914,76 грн. таким, що не підлягає виконанню.
В решті постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.03.12 у справі N 26/048-11 залишити без змін.
Головуючий
Судді