КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА АДМІНІСТРАЦІЯ УКРАЇНИ
Департамент оподаткування фізичних осіб

Про плату за землю

ПИТАННЯ 1: Як має сплачувати земельний податок власник викупленого нежитлового приміщення в багатоквартирному житловому будинку і які земельні ділянки належать до складу прибудинкової території?

ВІДПОВІДЬ 1: Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України (далі - Кодекс).

Згідно з п.287.2 ст.287 Кодексу облік фізичних осіб - платників податку і нарахування відповідних сум проводяться щороку до 1 травня.

Фізичним особам земельний податок нараховується органами державної податкової служби, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою в порядку, визначеному ст. 58 Кодексу.

У разі переходу права власності на будівлю, споруду (їхню частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їхні частини), з урахуванням прибудинкової території, сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно (п.287.6 ст.287 Кодексу).

Згідно з п.286.6 ст.286 Кодексу за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває в користуванні кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується кожному з них пропорційно до тієї частини площі будівлі, що перебуває в їхньому користуванні, з урахуванням прибудинкової території.

Відповідно до п.2 наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 29.12.2011 р. № 389 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо визначення прибудинкових територій багатоквартирних будинків” до складу прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку можуть включатися (за наявності):

- вимощування навколо житлового будинку;

- смуга озеленення вздовж стін житлового будинку, місцевий проїзд, тротуар та смуга вздовж фасаду без входів, яка забезпечує проїзд пожежних машин;

- майданчики, призначені для обслуговування мешканців тільки цього будинку, для відпочинку біля входів у житловий будинок, для ігор дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, відпочинку населення, занять фізкультурою, а також території зелених насаджень, пішохідні доріжки між такими майданчиками;

- майданчики для сміттєзбірників;

- майданчики для господарських будівель та споруд;

- спеціально обладнані майданчики для паркування автомобілів, що належать мешканцям будинку;

- в'їзди та виїзди підземних гаражів і автостоянок (за наявності).

У межах кожної прибудинкової території необов'язково можуть бути розміщені всі зазначені нормативні її елементи, але мінімально допустима величина прибудинкової території не може бути меншою за територію технічного обслуговування відповідного багатоквартирного житлового будинку, якщо таке можливе в цій забудові.

За пунктом 287.8 ст.287 Кодексу власник нежитлового приміщення (його частини) в багатоквартирному житловому будинку сплачує до бюджету податок за площі під такими приміщеннями (їхніми частинами) з урахуванням пропорційної частки прибудинкової території з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.

Ця частка визначається співвідношенням загальної площі приміщення до спільної площі всіх квартир і нежитлових будівель у будинку.

Ураховуючи викладене, власник нежитлового приміщення (його частини) в багатоквартирному житловому будинку сплачує земельний податок на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, з урахуванням прибудинкової території, і податок сплачується відповідно до цільового (господарського) призначення на підставі даних Державного земельного кадастру.

ПИТАННЯ 2: Чи передаються земельні ділянки прибережних захисних смуг, які є землями водного фонду, у власність громадян?

ВІДПОВІДЬ 2: Згідно з ч. 1 та 2 ст. 120 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) у разі набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває в користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому самому обсязі, що були в попереднього землекористувача.

Таким чином, після переоформлення права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок, будівля чи споруда) його власник набуває права на оформлення права власності чи користування земельною ділянкою для обслуговування того об'єкта нерухомості, який належить особі на праві власності.

Проте відповідно до ч.4 ст.59 Земельного кодексу громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.

Ураховуючи викладене, земельні ділянки прибережних захисних смуг. які є землями водного фонду, не можуть передаватися у власність громадян у межах норм безоплатної передачі, визначених ст. 121 Земельного кодексу, у порядку, встановленому ст. 118 Земельного кодексу.

Також слід зазначити, що згідно зі ст.38 та 39 Земельного кодексу до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Головний державний податковий
ревізор-інспектор,
Руслан Бурлака

“Праця і зарплата” № 32 (804), 22 серпня 2012 р.
Передплатний індекс: 30214


Документи що посилаються на цей