КОНСУЛЬТУЄ ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Управління майнових податків та моніторингу з питань оподаткування фізичних осіб
Про земельний податок
ПИТАННЯ 1: У якому порядку передаються в приватну власність учасникам бойових дій земельні ділянки із земель державної та комунальної власності?
ВІДПОВІДЬ 1: Згідно з ч.1 п.14 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» учасникам бойових дій передбачені такі пільги: першочергове і забезпечення житловою площею осіб, які потребують поліпшення житлових умов першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва; першочерговий ремонт житлових будинків і квартир цих осіб та забезпечення їх паливом. Статтею 116 Земельного кодексу України (далі - Земельний кодекс) передбачено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їхніх повноважень, визначених цим Кодексом, а саме п.12 його Перехідних положень.
Статтею 121 Земельного кодексу передбачено, що громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності:
для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більш як 0,25 га, в селищах - не більш як 0,15 га, у містах - не більш як 0,10 га;
для ведення особистого селянського господарства - не більш як 2 га;
для ведення садівництва - не більш як 0,12 га.
Відповідно до п.6 ст. 118 Земельного кодексу громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної. Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри.
До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб), та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно з п.7 цієї статті районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову в його наданні. Підставою відмови в наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, ухвалених відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Також слід зазначити, що в разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування в передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку (п. 11 ст. 118 Земельного кодексу).
ПИТАННЯ 2: У разі укладання договору оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) яку орендну плату має одержувати їхній власник?
ВІДПОВІДЬ 2: Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі - Земельний кодекс), а справляння плати за землю - Податковим кодексом України (далі - Кодекс).
Згідно зі ст.269 Кодексу платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, а об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності (ст.270 Кодексу).
Відповідно до Указу Президента України від 03.12.99 р. N 1529/99 «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки» укладення договору оренди земельної частки (паю) з виплатою орендної плати в натуральній або грошовій формі є обов'язковим.
Указом Президента України від 02.02.2002 р. N 92/2002 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв)» визнано одним із пріоритетних завдань пореформеного розвитку аграрного сектора економіки - забезпечення підвищення рівня соціального захисту сільського населення, зокрема запровадженням плати за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) у розмірі не менш як 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю) та поступового збільшення цієї плати залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря (п.1).
Орендні відносини в Україні регулюються Законом України «Про оренду землі» (далі - Закон N 161), ст.1 якого визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, потрібною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За статтею 5 Закону N 161 орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою.
Згідно зі ст. 13 Закону N 161 договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний передати орендареві земельну ділянку в користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства, а орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Обчислюють орендну плати за землю з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Ураховуючи викладене, плата за оренду земельних ділянок сільськогосподарського призначення, земельних часток (паїв) установлюється в розмірі не менш як 3% визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, земельної частки (паю), яка поступово збільшується залежно від результатів господарської діяльності та фінансово-економічного стану орендаря й індексів інфляції.
ПИТАННЯ 3: Як пільги щодо сплати земельного податку встановлені для фізичних осіб? Чи звільняються від сплати земельного податку фізичні особи - власники земельних ділянок (земельних часток (паїв) у разі надання їх в оренду платникові фіксованого сільгоспподатку?
ВІДПОВІДЬ 3: Згідно з п. 281.1 ст. 281 Податкового кодек су України (далі - Кодекс) від сплати земельного податку звільняються:
інваліди 1 і 2 групи;
фізичні особи, які виховують трьох і більше дітей віком до 18 років;
пенсіонери (за віком);
ветерани війни та особи, на яких поширюється чинність Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;
фізичні особи, визнані Законом особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно з п.281.2 ст.281 Кодексу пільга, передбачена для відповідної категорії фізичних осіб п.281.1 цієї статті, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання в межах граничних норм:
для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 га;
для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка):
у селах - не більш як 0,25 га, у селищах - не більш як 0,15 га, у містах - не більш як 0,10 га;
для індивідуального дачного будівництва - не більш як 0,10га;
для будівництва індивідуальних гаражів - не більш як 0,01 га;
для ведення садівництва - не більш як 0,12 га.
Відповідно до п.281.3 ст.281 Кодексу від сплати земельного податку звільняються на період чинності фіксованого сільгоспподатку (далі - ФСП) власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику ФСП.
Таким чином, фізичні особи - власники земельних ділянок (земельних часток (паїв)) мають пільги щодо сплати земельного податку в разі надання земельних ділянок, земельних часток (паїв) в оренду платникам ФСП.
ПИТАННЯ 4: Який коефіцієнт нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення застосовується з 1 січня 2012 p.?
ВІДПОВІДЬ 4: Постановою Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. N 1185 «Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів» унесено зміни до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, затвердженої постановою від 23.03.95 р. N 213 та визначено, що показники нормативної грошової оцінки гектара ріллі окремої земельної ділянки, проведеної на 1 липня 1995 p., застосовуються із коефіцієнтом 1,756. Ця постанова набрала чинності з 1 січня 2012 р.
Головний державний податковий
ревізор-інспектор,
Руслан Бурлака
«Праця i зарплата» N 29 (801), 1 серпня 2012 р.
Передплатний iндекс: 30214